Вже й за храм Різдва Христового взялись? Чи законно реставрують церкву, пояснив Владика

• Якісь роботи проводять у Церкві Різдва, а це пам’ятка архітектури, і на це треба офіційні погодження. Ще й дітей залучили, читач надіслав до редакції фото.
• Чи законна реставрація і чи мають всі погодження? І що за діти залучені до робіт, пояснив Владика Тихон.

«Церква Різдва Христового, самісінький центр міста, зранку 4 жовтня проїжджаю повз, а там діти працюють, щось руками ліплять, — до редакції зателефонував читач Андрій. — Церква — пам’ятка архітектури, і на  проведення будь-яких робіт потрібен дозвіл». 

В контексті скандалів, які нещодавно збурили тернополян через реконструкцію Катедри, чоловік каже, що побоюється, аби і на цій церкві щось не втяли чи не добудували.

Що кажуть у храмі і що роблять діти?

Аби дізнатись, що саме відбувається у Церкві Різдва і які саме роботи проводять, а також чи мають всі дозволи на проведення цих робіт і чому до праці залучають дітей, «20 хвилин» поцікавились в архієпископа Тернопільського і Бучацького Тихона.     

— Зараз проходять реставраційні роботи храму по фасадах, — повідомив «20 хвилин» Владика Тихон. — Компанія «Тернопільбуд», яка здійснює роботи, знайшла реставратора. Жінка, яка керує всім процесом, отримала від мене дозвіл, аби студентів, які проходять практику, залучити до робіт і показати, як все відбувається на практиці. Студенти не беруть особливу участь у реставраційних роботах. Але попросили показати їм вживу, як відбуваються реставраційні роботи, — і це було  погоджено зі мною.  

Реставраційні роботи у храмі тривають вже майже два роки. За цей час укріпили і перекрили дах, від дороги риштування вже зняли, частина ще залишилась на внутрішньому подвір’ї, пояснив Владика Тихон. Зараз чекають на спеціальну рідину для нарощування каменю. На метр ще фундамент не закінчено, ще треба ставити компрес. Щоб витягувало вологу.

— Ці засоби замовляли у Німеччині, аби витягувало вологу, — пояснив Владика Тихон. — Фактично вирізають пошкоджений камінь і на місце вставляють інші. Реконструкція триває два роки, до того верх, дах, перекривали. Всі дозволи на роботи є. Лишилось, по суті, небагато. Як дозволить, звичайно, погода. Ще проблема з фінансуванням, адже на це йдуть кошти меценатів, власні можливості, частково місто допомагає. На відсотків 90-95 плануємо завершити вже цього року.

Всім, кого турбує законність чи правильність реставраційних робіт у храмі, Владика запрошує прийти і переконатись на власні очі. А також оцінити масштаби завершеної роботи та порівняти його із тим, як було раніше.

Реставрація почалась з купола

Ще чотири роки тому, нагадаємо, на офіційному сайті Тернопільської єпархії повідомляли про початок реставраційних робіт купола Церкви Різдва Христового.

– Ми розпочинаємо роботи з центрального купола, а має бути повністю реставрація даху. Спершу зняли малий купол з центральної частини і якраз тривають підготовчі роботи. Згідно проекту, буде заміна дерева, бляхи, хреста. Ми якраз нещодавно отримали дозвіл на реставраційні роботи й одразу приступили до їх виконання, бо раніше нічого робити не могли, – розповів настоятель Церкви Різдва Христового отець Володимир Ільчишин.

Храм планували відремонтувати до кінця 2021 року. Ремонтні роботи вартували 5 581 812 грн, повідомляли тоді у прес-службі Тернопільської єпархії ПЦУ. 

Собор Різдва Христового — це один із найдавніших храмів міста. Вперше про церкву Різдва Христового йдеться у грамоті польського короля Жигмонта ІІ від 1566 року. У ній пишуть, що син засновника міста Яна Тарнавського Христофор укріпив Тернопіль. Тоді ще дерев’яна Рождественська церква стояла не в центрі міста, як тепер, а біля самих валів поблизу Кам’янецької брами.

Як будували і змінювали храм

Кам’яний храм тернополяни будували від 1602 до 1608 року. Вартість будівництва — 1916 злотих. Храм освячений у день Різдва Христового 1609 р.

Згодом перебудували бабинець, утворили 2 поверхи, відокремивши приділ Святої Трійці в окрему церквицю, що згадана у грамоті єпископа Йосифа Шумлянського (1668 року). Тоді прибудували бастіони, перехідні галереї.

Його зробили майже фортецею, і тому церква на тодішній околиці Тернополя увійшла до оборонної системи міста і її неодноразово добудовували, повідомили на сайті єпархії. 

За переказами, під час Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького гетьман молився в церкві Різдва. До 1700 року храм був православним і перейшов до унійної церкви разом з усією Львівською єпархією.

1808 року під час реконструкції розібрали стелю, збільшили внутрішню висоту, змінили розпис храму.

Дивиною став факт добудови так званого верхнього храму, він був католицьким. Отже, в одній церкві існували два «табори», до того ж, достатньо довгий час та без жодного конфлікту.

На початку XIX століття храм отримав дзвінницю та останню прибудову – на західному фасаді. Собору Різдва Христового випала щаслива доля і у часи війни: у 1937 році його відреставрували і німці не зруйнували жодної будівлі комплексу. Але за радянських повоєнних часів приміщення були зачинені та потроху руйнувалися, до того ж, варвари вкрали золоті хрести та багато інших принад, що коштували великих грошей.

Наразі собор отримав нове життя – наприкінці XX сторіччя його було передано громаді вірян. Поступово ця пам’ятка архітектури, що дозволяє прослідкувати історію та побачити архітектурні родзинки, набуває своєї первозданної краси та величі.

Довший час у храмі служив предстоятель Української автокефальної православної церкви митрополит Мефодій (Кудряков), якого поховали на подвір’ї церкви 27 лютого 2015 року.

За часів настоятельства Мефодія за його ініціативи на зовнішній стіні храму було встановлено пам’ятні знаки святому князю Володимиру Великому з нагоди 1025-річчя хрещення Русі-України, Василю Липківському, Патріархам Мстиславу (Скрипнику) та Володимиру (Романюку), а також пам’ятник Жертвам голодомору 1932—1933.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.