Я маю йти, там мої хлопці — хтось мусить Україну захистити. Прощаються з 23-річним Ігорем Штоником

• Скільки доброго і світлого могло бути в нього попереду, але він віддав своє життя, обороняючи Батьківщину і нас усіх.
• Для мене Ігор – дійсно Герой. Староста пригадав, як застав хлопця разом з речами у себе вдома, щоб той виписав йому повістку на другий день війни. Вмовляння ні старости, ні матері не допомогли…
• Про загибель Героя військкомат повідомив ще 13 вересня. Всі вірили у диво, але, на жаль… Результати ДНК-експертизи підтвердили, що це Ігор.

Трибухівська громада у жалобі — у боях з російськими окупантами поблизу Бахмута загинув мешканець с. Новоставці Ігор Штоник. Йому у квітні лишень виповнилось 23…

Про загибель Героя військкомат повідомив ще 13 вересня. Всі вірили у диво, але, на жаль… Результати ДНК-експертизи підтвердили, що це Ігор.

— Дуже боляче усвідомлювати, що молоде життя обірвалось в розквіті сил. Скільки доброго і світлого могло бути в нього попереду, але він віддав його, обороняючи Батьківщину і всіх нас, — співчуття висловив голова Трибухівської громади Олег Колдрин. — Трибухівська громада висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого Захисника. Разом з Вами схиляємо голови у глибокій скорботі. Вічна шана і пам'ять Герою...

Ніколи не пробачимо росії

Штоник Ігор Миколайович народився 20 квітня 1999 р. Загинув в боях з окупантами в Бахмутському районі Донецької області. Ігор від початку повномаштабного вторгнення захищав свою рідну Україну…

— Білим журавлем відлетів у небо молодий юнак, йому було лише 23, — сумну звістку повідомили на Фейсбук-сторінці Бучацького районного військового комісаріату. — Недолюбив, недомріяв, пішов, але не здався! Страшна війна забирає найкращих! Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого. Разом з Вами схиляємо голови у глибокій скорботі. Вічна шана і світла пам’ять про нього житиме у наших серцях! Ніколи не пробачимо це росії. Ніколи не забудемо. Герої не вмирають!

Ігор лишень минулої осені повернувся з армії – закінчив строкову службу. 26 лютого староста с. Новоставці Іван Когут застав хлопця у себе вдома – той вже був з речами та просив видати повістку, аби відправити його на фронт.

Був компанійським, щирим і надійним

— Це така дитина… Для мене він дійсно Герой, — староста ледь стримує емоції та сльози, які душать… — Ніколи не мав зауважень по службі, мені дзвонив командир, хвалив Ігорка, дякував... І я просив його, і мама, що відпочинь трошки, ти ж недавно повернувся. А він лишень: «Мені треба зі хлопцями, хтось мусить країну захищати».

Пішов на фронт і Ігорка найкращий друг Іван Нагірний – зараз він боронить нашу землю поблизу Мелітополя.

Звістка, що Ігоря вже немає і що хлопчина загинув як Герой, прибила до землі чимало односельців. Хлопець мав багато друзів, товаришів, був компанійським, щирим і надійним. І тепер Ангелом захищатиме нас із вами та найрідніших людей.

У Героя залишились мати Віта Євгенівна, батько Микола Антонович, бабуся Ганна Гаврилівна та двоє братів – Любомир і Віталій. Ігор був найстаршим із трьох синів…

На початку вересня у Новоставцях провели в останню путь батька трьох дітей Івана Триньку, який теж загинув на Донеччині. Не минуло ще й двох тижнів, село знову у жалобі опустилось на коліна – проводжає до місця останнього спочинку молодого Героя…

Редакція висловлює щирі співчуття батькам, бабусі, братам, рідним, друзям, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, юний Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.