Я не можу не піти. Хто, якщо не я… Тернопіль прощається з Юрієм Стефанишиним

• Близько місяця тому Юра приїжджав до Тернополя на похорон побратима. І тоді близьких шокувала його фраза, мовляв, скоро і я там буду… Ці слова, на жаль, виявились пророчими…
• Юра був надзвичайно життєрадісною і веселою дитиною, згадує класна керівничка Ольга Іщенко. А ще дуже відповідальним, опікувався молодшим братом Максимком, який тоді хворів. Після 9 класу він залишив школу, пішов у військове училище, бо мріяв стати військовим.

Йому тепер назавжди 26. Попри зовсім юний вік він взяв до рук зброю, аби захищати рідну землю і нас із вами. І віддав за це найдорожче – власне життя.

Тернополяни опустились навколішки, вони проводжають в останню путь свого юного Героя, який назавжди повернувся до рідного міста.  

Його життя обірвалось на Донеччині

— В боротьбі за волю рідної країни загинув тернополянин Юрій Стефанишин, — гірку звістку повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал. — Його життя обірвалось на Донеччині в результаті танкового обстрілу з боку російських окупантів. Співчуваємо батькам, усім рідним і близьким захисника. Вічна пам'ять Герою!

Юрій Юрійович Стефанишин народився 6 грудня 1995 року. Цього ж дня відзначають День збройних сил України, і, ймовірно, саме ця дата визначила майбутній шлях та те, що Юрко став військовим. Він закінчив дев’ять класів у школі №3 Тернополя, а потім вступив до військового училища. У липні 2022-го його призвали по мобілізації. У Героя залишились мама Ольга Несторівна і молодший брат Максим. Прожииває родина на вул. Гребінки у Тернополі…  

Однокласники по 3-тій школі згадують, що Юра був дуже позитивним, добрим і щирим. Любив крутити машини – і це в нього добре виходило. Мав власні плани, добудовував хату, в якій так і не судилось пожити… Коли йому прийшла повістка, казав: «Я не можу не піти. Хто, якщо не я…» Коли місяць тому ненадовго приїжджав до Тернополя ховати свого побратима, рідних шокувала його фраза, мовляв, скоро і я там буду. На жаль, вона виявилась пророчою…

Життєрадісний і кмітливий... 

— Юра був дуже життєрадісним, веселим, кмітливим і дуже комунікабельним  хлопцем, працьовитим, мав багато вірних друзів, — згадує класна керівничка Ольга Іщенко. — Допомагав мамі і доглядав за молодшим братиком, той тоді серйозно хворів. Він його і до школи, і зі школи, опікувався, як дорослий…  

Після 9 класу Юра вступив до військового коледжу. Хотів бути військовим, каже класна керівничка. А тепер жінка збирає свій клас, аби йти прощатись з одним зі своїх учнів…  

Попрощатись з 26-річним Героєм Юрієм Стефанишиним можна 11 листопада у Домі печалі. О 19:00 відбудеться панахида. Похорон — 12 листопада об 11 год. на Микулинецькому кладовищі. Поховають Юрія Стефанишина на Алеї Героїв.

Редакція висловлює щирі співчуття мамі, братові, рідним, друзям, однокласникам, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.