Як біля Тернополя працює Центр реабілітації для залежних

У Тернополі з 2022 року почала працювати філія «Міжнародної антинаркотичної асоціації». Людям із різними видами залежностей допомагають їх позбутися. Розповідаємо, як працює центр реабілітації, хто туди може потрапити та що кажуть учасники програми. 

Громадська спілка «Міжнародної антинаркотичної асоціації» та реабілітаційний центр на Тернопільщині з’явились у серпні 2022 року. Керівник тернопільської філії Максим Катречко розповідає – він з іншими волонтерами з Херсону. Коли почалось повномасштабне вторгнення – вони були змушені покинути рідне місто та переїхали у Тернопіль. Свою діяльність не припинили та вирішили працювати у Тернополі. Тепер працює офіс організації, куди звертаються рідні та близькі людей із різними залежностями з усієї області. У Великих Гаях працює реабілітаційний центр. 

Філії асоціації є не лише у Тернополі, а і у Житомирі, Одесі, Чернігові, Дніпрі, Харкові, Львові та багатьох інших містах України. Також організація працює за кордоном – у Грузії, Молдові, Казахстані та Азербайджані. 

– Ми працюємо з різними видами залежностей. Це наркотична, алкогольна та ігрова залежність. Наразі курс реабілітації в центрі проходять 17 людей. Також ми допомагаємо людям соціалізуватися після реабілітації. Працюємо і з родичами людей із залежностями. Ми проводимо безкоштовні семінари, а також надаємо консультації по телефону. Тісно співпрацюємо з правоохоронними органами – допомагаємо виявляти шляхи поширення наркотиків, – розповів Максим Катречко.  

Як проходить реабілітація

Журналісти «20 хвилин» побували у центрі реабілітації та побачили, в яких умовах проживають учасники програми, як проходить їх день та заняття. 

– Окрім волонтерів, у нас працює три психологи та психіатр. Але в центрі ми не надаємо медичних послуг, – каже Максим Катречко. – Тобто тут люди отримують психологічну допомогу. Ми не приймаємо людей в стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння. Спершу вони мають пройти курс детоксикації у лікувальному закладі, огляд у нарколога та інших спеціалістів при потребі. Тільки після цього, коли в їх організмі вже немає токсинів, ми можемо з ними починати працювати.

Перед початком реабілітації людину знайомлять з правилами та умовами. Обговорюють особливості перебування з родичами.

Перебування у центрі реабілітації коштує від 12 тис. гривень на місяць, каже Максим Катречко. В цю вартість входить проживання, харчування та групові заняття з психологами. Якщо потрібні індивідуальні заняття з психологом – вартість буде вища. Також є пільгові 4 місця. Якщо пацієнт або його родина не має коштів, але є бажання позбутися залежності – їм не відмовляють, та проводять реабілітацію безкоштовно – каже керівник організації. 

Під час усього курсу реабілітації учасник програми може спілкуватися зі своїми близькими. Вони приїжджають в гості та можуть спілкуватися по телефону. 

– Курс реабілітації зазвичай триває пів року, – розповідає волонтер організації Сергій. – У цей час учасник може спілкуватися зі своїми близькими. У нас є окремо виділений час на спілкування, але навіть якщо близькі хочуть провідувати частіше – ми лише сприяємо цьому. Адже спілкування з рідними, взаєморозуміння та підтримка надзвичайно важливі. Важливо, щоб між близькими не було ніяких невирішених питань, образ чи докорів. Тому часто допомагають налагодити спілкування між учасником, та, наприклад, батьками, психологи. Адже якщо людина пройде курс реабілітації і повернеться додому, де її будуть звинувачувати, докоряти, а не підтримувати, це може стати причиною повернення до вживання наркотиків чи алкоголю.

Як розповідають волонтери, часто до учасників приїжджають батьки. Вони можуть з ними поїхати у місто, щоб вирішити особисті справи. Виходити за територію центру також можна, але під наглядом волонтерів. 

– Покидати територію учасники програми можуть, але під наглядом волонтерів. Це потрібно для того, щоб людина не пішла за алкоголем чи наркотиками, оскільки така спокуса може бути, особливо на початковому етапі, – каже волонтер Сергій. 

Іноді люди через деякий час вирішують припинити проходження реабілітації, а є ті, хто після проходження повертаються.

 – Часто бувають випадки, коли людина приходить сюди на місяць-два, повертається додому і через деякий час знову приходить до нас, щоб продовжити курс, бо розуміє, що вона може зірватися. Тому дуже важливо не лише пройти курс реабілітації, а і ресоціалізації. Людина вже живе вдома, але ми їй допомагаємо знайти роботу, залучаємо її до волонтерства. Це допомагає «влитися у суспільство», – розповідає керівник філії. 

День розписаний по хвилинах

Реабілітацію проходять чоловіки та жінки. Вони проживають на різних поверхах. Мають окремі кухні та вбиральні. Але всі учасники можуть спілкуватися між собою – проводити дозвілля, разом працювати та відвідувати заняття з психологом. 

Коли тепло – учасники багато часу проводять на подвір’ї.   

– Учасники програми реабілітації мають насичений день. Щоранку ми проводимо зарядку. Ми облаштували волейбольний майданчик. Також у теплу пору, хто мають бажання, можуть поратися на городі. Ми маємо невелику ділянку та сад. Це допомагає відволіктися, – розповідає координатор «Міжнародної антинаркотичної асоціації» Ярослав Рафальський.  

У центрі є лазня, яку учасники відвідують кілька разів на тиждень.  

У гаражі облаштували спортзал. Там є тренажери, стіл для пінг-понгу.

– Ми облаштували тренажерний зал, адже фізичні вправи під час реабілітації також дуже важливі. Учасники мають розклад занять і з задоволенням їх відвідують, – розповідає волонтер організації Владислав. 

Користуватися телефоном можна при потребі. Наприклад, щоб вирішити особисті питання чи зателефонувати близьким. 

У кімнатах відпочинку є телевізор, ігрова приставка. Дехто читає книги. Хтось, коли зрозумів про свою проблему, почав читати Біблію чи релігійну літературу. А хтось у вільний час читає романи. 

Із 13 років мала залежність

У центрі реабілітації ми зустріли жінку, яка проходить курс реабілітації вже кілька місяців. Вона захотіла поділитися своєю історією. Побажала залишитись анонімною та представилась Кариною. Їй 34 роки, вона має доньку. Заради неї вона вирішила позбутися наркотичної та алкогольної залежності.

Каже – з 13 років вона почала вживати алкоголь та курити. Згодом почались наркотики. Тривалий час вона не вважала, що має проблему. Про це вона зрозуміла тоді, коли через хвороби лікарі призначили їй наркотичні препарати та знеболюючі. Від них вона відмовитись вже не могла.    

– Систематично я почала вживати наркотики два роки тому. Але уже проходячи реабілітацію усвідомила, що проблеми почались коли я була підлітком. Починалось все з куріння. У 13 я спробувала сигарети і курила, доки не потрапила на реабілітацію. Потім спробувала алкоголь. Було таке, що напивался до такого стану, що мене під руки приносили додому. У 17 вперше спробувала амфетамін. Їх дав мені мій тодішній хлопець. І так періодично я вживала різні речовини, алкоголь. Були деякі перерви, коли в 24 завагітніла. Коли народилась донька – я знову почала повертатись до вживання, — каже жінка.

Карина зрозуміла, що вона має проблему, коли їх було 32. Вона травмувала ногу і в лікарні їй призначили наркотичні знеболюючі. Коли курс прийому закінчився – відмовитися від ліків не змогла. 

– Лікарі призначили для знеболення морфій. Коли курс закінчився – я не ввела ін’єкцію і в мене почався дуже дивний стан. Мені було погано – тахікардія, нудота, діарея, панічна атака, ламало все тіло. Я не розуміла, що зі мною коїться. Зателефонувала знайомому медику, розповіла йому це, і він сказав – в мене ломка. Я ввела чергову дозу. Всі симптоми минули. Тоді зрозуміла, що я – наркоманка, — продовжує Карина. 

Жінка каже – змішувала різні медичні препарати, наркотики та алкоголь. Були випадки, що це могло закінчитися трагічно, але «зав’язати» вона вже не могла. Вона приховувала залежність від рідних та друзів.  

– Батьки про мою проблему нічого не знали. Вони знали лиш те, що я маю проблеми зі здоров’ям, приймаю ліки, — продовжує жінка. — Для них я завжди була відповідальною, у якої все під контролем. Але про те, що я залежна і моє життя руйнується – я приховувала від них. Я приховувала це і від чоловіка, який поїхав за кордон на заробітки.

Зізнатися у залежності та нарешті попросити допомоги жінці допомогла донька.

– Я добре пам’ятаю цей момент, — продовжує Карина. — Вночі я вживала наркотики, і в мене почались галюцинації. На якісь миті я повернулася у свідомість і в ці моменти я зрозуміла, що мій стан загрожує моїй дочці, я можу зробити щось страшне… Тоді я викликала поліцію. Сказала, що я в стані наркотичного сп’яніння, поруч моя маленька донька і мені потрібна допомога. Також викликала дві бригади швидких – одну для себе, а іншу, щоб вони оглянули мою доньку. У цей день я визнала, що мені треба допомога.  

Спершу жінку відправили на лікування у наркологічний диспансер. Потім – вирішила пройти реабілітацію.

– Цей центр знайшли для мене мої батьки. Коли я сюди приїхала, то була у важкому стані. Дуже худа, слабка. Але за кілька місяців роботи з психологами, спілкування з іншими людьми я почуваюся значно краще. Я набрала вагу, коли дивлюся в дзеркало – я зовсім інша людина. За донькою доглядають мої батьки. Вони поставили умову – якщо я не можу побороти залежність, то вона залишиться під їх опікою.  Я дала обіцянку собі, своїм батькам та дочці, що я вийду здоровою, — зізнається Карина. 

Наразі Карина продовжує реабілітацію. Вона каже – до наркотиків, алкоголю та навіть сигарет повертатися більше не хоче. Занадто багато болю вони завдали їй та її близьким. 

Важлива підтримка

У центрі реабілітації працюють психологи. На заняттях учасники обговорюють проблеми, шукають причину, чому вони почали вживати наркотики чи алкоголь та разом долають проблему.

Психологиня Ліна Горбунова каже – доводиться працювати з різними випадками. Але зазвичай у людини є кілька залежностей, як алкогольна, так і наркотична. 

– Найбільша проблема людей із залежностями – це неможливість впоратися з реальністю і з проблемами. За допомогою алкоголю і наркотиків вони намагаються потрапити в ілюзорний світ, де немає цих проблем. Також причиною можуть бути родинні психологічні травми, неправильне виховання. Багато людей, які проходять реабілітацію, не розуміли, що можна по-іншому вирішувати проблеми, а не ховатися від них, – каже психологиня.

Якщо ви помітили, що ваша близька людина має залежність – потрібно діяти правильно, щоб не нашкодити. Адже часто близькі стають головними ворогами в очах людини з залежністю.

 – У жодному разі не можна звинувачувати людину через її залежність, докоряти, що «ти не можеш покинути». Ви самі маєте усвідомити, що залежність – це хвороба. Звинувачення, вмовляння зазвичай не працюють. Тому без спеціаліста впоратися з цим зазвичай неможливо. Чим раніше почати надавати цю допомогу, тим легше буде позбутися залежності, – радить Ліна Горбунова. 

Можна отримати консультації 

Консультації та поради по телефону можуть отримати безкоштовно як люди із залежністю, так і їх рідні, які не знають, як допомогти близькій людині. Для цього можна звернутися по телефону: 068-400-40-05.

Консультаційний офіс знаходиться за адресою:

вул. Грушевського, 23, 4 поверх, каб. 424

Для родичів та близьких регулярно проводять безкоштовні семінари, де спеціалісти пояснюють, як допомогти людині з залежністю та подолати цю хворобу. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.