Встигнути до Великодня? Як готуватися до сповіді, щоб гріхи були прощені — тернопільські священники

Встигнути до Великодня? Як готуватися до сповіді, щоб гріхи були прощені — тернопільські священники
  • У час Великого посту чи не кожен християнин приймає таїнства сповіді та причастя. Але як правильно це зробити, щоб справді відчути полегшення на душі, а не відбути сповідь для "галочки".
  • Ми запитали у священників різних конфесій, чому сповідь це так важливо та чи достатньо сповідатися лише раз на рік у Великодній піст. Відповіді отців читайте нижче. 

Священники переконують, що сповідь — одна із Святих Тайн, у якій завдяки щирому покаянню на людину сходить велика Божа благодать і відпускаються гріхи. Кожного разу під час сповіді людина отримує відпущення гріхів, очищає себе, має можливість виправити свої помилки та направити життя у правильну сторону. Проте, щоб сповідь принесла добрі плоди, важливо дотриматися певних умов. 

Сповідатись один раз в рік мало 

Священник Православної Церкви України о. Володимир Зубілевич

Відео дня

Священник розповідає, що сповідатись один раз в рік мало для того, аби відчувати себе повністю очищеним. Але саме в час Великого посту люди мають звертати більше уваги на духовне життя, тому і приступають до цього Таїнства. 

— У нашій українській церкві є така традиція, що більшість людей приходять до сповіді саме перед Великоднем для того, щоб очистити душі перед святом. І це не є погано.  Хоча робити так треба частіше, ніж один раз у рік. Чому? Бо ми грішимо дуже багато. Кожен з нас за день чинить багато гріхів: думками, словами, ділами. І якщо усі ці гріхи накопичаться за рік, за коротку сповідь згадати не можемо, — каже отець Володимир. 

Ми запитали у священника, чи може до сповіді приступити людина, яка кілька років з тих чи інших причин не сповідалась.

— У такому випадку людина не може вважати себе християнином, навіть якщо відвідує храм. Єднання з Христом відбувається саме через Святе Причастя. А Причастя не можливе без сповіді, — каже священник. — Хоча Церква — це любляча мати, яка приймає всіх, навіть тих, хто не сповідався кілька років. Зрештою, аспектів і причин може бути багато: хвороба, неможливість прийти до храму та інше.

Як підготуватись до сповіді

За словами о. Володимира Зубілевича, підготовка до сповіді включає кілька пунктів: піст тривалістю хоча б в кілька днів, молитва та роздумування над власними гріхами.

— Перед сповіддю раджу відкрити перелік гріхів, які зараз доступні кожному: чи на сторінках інтернету знайти, чи в молитовнику, який обов'язково має бути вдома. Якщо вдуматися, то ми грішимо по кожному з цих пунктів. Навіть якщо ми знаємо заповідь "Не вбий", то, може, справді фізично ми нікого не вбили, але є багато інших моментів: моральний тиск, пригнічення, образа на людину. Це може стосуватись і власного тіла, коли не стежимо за своїм здоров'ям, а чинимо собі шкоду, — говорить отець. 

Також, щоб долучити до сповіді кожен гріх, ви можете їх записати.

— Своїм парафіянам раджу перед сповіддю ввечері відкривати молитовник з переліком гріхів, і на листку записати кожен гріх. Ви не маєте конкретно писати: "Я 20-го числа образив Івана Івановича". Достатньо визнати для себе: "ображав інших", "заздрив", "бажав чужого". І такі тези, які ви записали, допоможуть не розгубитись в розмові зі священником, — каже священник. — Саме таїнство сповіді не обмежене часом розмови. Ви можете говорити кілька хвилин, але гріхи свої сповідувати перед Богом. 

Ті гріхи, які ви не озвучили, залишаються

Священник Тернопільської єпархії УПЦ МП отець Степан Балан 

Священник Степан Балан говорить, що підготовка до сповіді передбачає те, що людина має більше часу приділити своєму духовному стану. Перед Причастям священник радить побути на вечірньому Богослужінні, а вдома прочитати три канони: "Покаяння Ісусу Христу", "Покаяння до Матері Божої" та до "Ангела Хоронителя". Над молитвами треба роздумувати, а не читати їх поспіхом.

— Звісно, якщо людина тривалий час не була на сповіді, їй важко буде долучити усі гріхи. Але ті, провини, які людина не озвучує, не будуть прощені. Вони і далі тяжітимуть. Деколи хтось соромиться чи свідомо не може назвати гріх — тоді це теж не буде прощено. Забув гріх сьогодні, через два тижні пригадав і варто знову іти до сповіді, Сповідь варто закінчувати словами: "Прости мене Господи за усі гріхи: ті, котрі, можливо, забула (забув)", — каже священник. 

За словами отця Степана, священник не може не відпустити гріх, якщо людина щиро в ньому кається. Проте він може порекомендувати перший час не не приступати до Причастя. Можливо, спочатку треба буде відбути покуту за гріхи. 

Покута молитвами чи добрими справами

 Священик каже, що покуту призначають таку, щоб людина могла виконати її.

— Якщо не виконати покуту — може бути ще один гріх. Тому священники призначають покуту по мірі можливості людини. Можливо, навіть радиться з людиною: "Чи можете ви таку покуту понести?". Звісно, люди і самі можуть призначити собі покуту за гріхи: так навіть краще. Сама відчуває, що прогнівила Бога і сама добровільно на себе кладе ті чи інші обов'язки перед Богом, — вважає о.Степан.

Окрім молитви, покута за гріхи може бути і і вигляді милостині для потребуючих або іншої доброї справи. Усе залежить від гріха, у якому вірянин просить прощення. 

Легковажна сповідь чинить шкоду душі

Священник УГКЦ о.Олег Харишин

— Коли ми сповідаємось і ніби робимо звичайну чинність: щось сказав, щось мені сказали, відмолився і пішов геть, висновків не роблю, то ця сповідь користі  не принесе. Слід також чітко усвідомити, що ми не йдемо до священика, а приступаємо до Сповіді, бо змучилися жити без Ісуса Христа. Мені бракує Бога, серце не має спокою, бо Його шукає. Можливо, від священника людина може щось затаїти, але від Бога — нічого не заховає, тому коли йде сповідатися,  повинна перед Богом це робити: промовити слова покаяння, визнати гріхи у присутності священнослужителя і отримати прощення.

Священик говорить, що коли людина легковажить сповіддю, умисне не розповідає всі гріхи, — така сповідь вважається святотацькою, вона спричиняє ще більшу шкоду душі людини. У такому випадку це може стати для християнина передумовою для ще більшого віддалення від Бога і в певній мірі до глибокого духовного занепаду.

—  Краще почекати зі Сповіддю і не сповідатися, аж поки не будемо готові зробити це належним чином, у вірі до Бога, зі щирим серцем та глибоким покаянням, — каже священик. —Якщо християнин ставиться до сповіді відповідально, — це є запорукою духовного здоров'я людини: повертається духовна радість, наснага, бажання творити добро. Отець також радить, якщо людина не може запам'ятати всіх гріхів, які скоїла, може написати собі їх на папері. Як часто сповідатись і про які гріхи варто знати, Церква радить людям щонайменше раз в рік сповідатися.  Добре, коли  хоч раз у місяць приходити до сповіді. Особливо важливо приходити до сповіді під час постів, назначених Церквою (їх у році чотири: Різдвяний, Великий, Петрівка, Успенський). Крім цього, слід зрозуміти, що гріхів є дуже багато, їх пізнати нам помагає наше сумління, каже священник. 

Умови доброї сповіді 

1. Перша умова доброї сповіді, яку християнин має виконати перед сповіддю, — іспит сумління.

— Людина повинна зупинитися, спитати себе, які гріхи має, подумати, чим Бога образила, скільки разів, — розповідає о.Олег Харишин. — Вона повинна побачити те зло, яке зробила і яке віддалило її від Бога. Усвідомити свою гріховність, побачити гірку правду про себе.

2. Жаль за гріхи.  

Людина, яка усвідомила свої гріхи, повинна розбудити у своєму серці щирий жаль, наголошує священик.

— Це є відчуття жалю, гіркоти, перепрошення, через те, що образив Бога, свого люблячого Батька та Спасителя, — каже о. Олег Харишин. — Бог для мене так багато робить, Він є моїм Отцем Небесним, а ж в житті своєму Його часто зраджую, відкидаю, не звертаю на Нього уваги. Навіть впадаю в ідолопоклонство.

3. Постанова виправитись.

Здійснивши внутрішній акт жалю, людина повинна поставити собі мету виправитись. Власне, коли просиш пробачення і жалієш за гріхи, виникає бажання стати іншим, виправити своє життя, не повторювати зло, щоб не опинитися в гіршому становищі. Кожна добра сповідь дає можливість виправити своє життя на краще, розповів — о. Олег Харишин.

4. Сповідь. Визнання своїх гріхів перед Богом в присутності священика.

О. Олег Харишин радить перед сповіддю помолитись, попросити в Бога ласки для доброї сповіді. У сповіді людина визнає свої гріхи перед Ісусом Христом. Священик діє, як посередник, він є особою, яка, згідно з отриманою владою відпускати гріхи, допомагає людині звільнитися від них. Священик у  повинен дати науку чи пораду людині, як стати духовно зрілим, повернутись до Бога. Після цього священик дає покуту та відпускає гріхи людині, тобто дає розрішення.

5. Відбути покуту. 

Після Сповіді людина повинна виконати те завдання, яке радить священик: це може бути молитва чи добре діло тощо. Це духовне завдання є надолуженням за те зло, що християнин вчинив, пояснив священик.

Як сповідатись під час карантину 

Ще від початку пандемії Церква оголосила про те, що навіть незважаючи на карантинні обмеження, у сповіді не відмовлять охочим. Зараз віряни можуть приходити в церкви, дотримуючись обмежень, то карантин — не привід відкладати сповідь. 

— Ми суворо дотримуються карантинних приписів. Усі вірні мають приходити в масках, у чергах стояти  на відстані, сповідатись також люди мають на відстані від священнослужителя, — каже священник Володимир Зубілевич.

Отець Олег Харишин додає, що сповіді зараз священники можуть проводити і на відкритому повітрі. І в цьому немає нічого поганого, адже Бог почує кожну щиру душу, навіть якщо доводиться проходити Таїнства в такий складний час.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (18)
  • Сергій Сергій

    Та колись ці клоуни заміняли психологів. Тепер можна поговорити з психологом і ефект більший і толк якийсь. Так що забудьте про це середньовіччя і і усіх цих ряжених клоунів
  • Stefania Stefania

    Боже слово за безбожні гроші,.
  • Volodymyr Fedorov

    Нашли к кому приходить каяться – к обычным клоунам и актерам.
  • Тамара Сауляк

    Дякую за мудру пораду.🙏

keyboard_arrow_up