Як «На щиті» повертають загиблих Героїв до рідного дому

Як «На щиті» повертають загиблих Героїв до рідного дому

Чи не щодня вулицями міста можна побачити колону автомобілів з прапорами, які супроводжують полеглих військових. Журналісти «20 хвилин» дізналися, як волонтери проєкту «На щиті» повертають загиблих до рідного дому.

 

Волонтери проєкту «На щиті» долають сотні кілометрів, щоб доставити загиблих Героїв до рідного міста чи села на Тернопільщині. Іноді за день може бути кілька таких поїздок.

Журналісти «20 хвилин» поспілкувалися з волонтерами та дізналися, як повертають загиблих до рідного дому. 

Вивозять з поля бою 

Разом із волонтерами Героя супроводжує офіцер ЦВС (цивільно-військового співробітництва). Він займається організацією повернення загиблих. 

Відео дня

– Спершу загиблого забирають з поля бою. Однак не завжди це вдається зробити швидко. Бувають випадки, коли за кілька годин після смерті тіло Героя уже в морзі. Але іноді зробити це швидко не виходить, – каже офіцер ЦВС. – Наприклад, якщо загиблий залишається на підконтрольній ворогу території, забрати його важко. Може минути навіть кілька місяців, поки це вдасться. Також військові можуть померти дорогою до госпіталю чи у лікарні внаслідок поранення. Після цього їх доставляють до судово-медичного моргу. Там обов’язково проводять експертизу, щоб встановити причину смерті. Готують відповідні довідки. Коли ці процедури виконані, слідчий повідомляє, що офіцер цивільно-військового співробітництва може займатися поверненням полеглого військового до місця, де він проживав. Ми координуємо роботу з волонтерами «На щиті» щодо повернення Героя та ТЦК для організації поховання.

Офіцер цивільно-військового співробітництва надсилає сповіщення про загибель військового до РТЦК. Вже вони сповіщають рідних.

– Якщо військовий загинув, відповідне сповіщення передають до РТЦК та СП, звідки був призваний захисник, – пояснює офіцер. – Зазвичай з моменту загибелі сповіщення рідним надходить впродовж доби. Повідомляють особисто дружину, батьків чи найближчих родичів. Це роблять разом з медиком, адже звістка часто шокує рідних. Іноді доводиться надавати допомогу та приводити до тями людину.  

Організацією поховання займається Територіальний центр комплектування та органи місцевої влади. Рідні не платять за перевезення чи похорон. Військова частина забезпечує для поховання необхідною атрибутикою – хрест, труна, військова форма, ритуальний комплект, портрет тощо. 

Волонтери «На щиті» допомагають повертати полеглих Героїв та гідно супроводжують їх в останню путь до рідної домівки. 

Як готуються до прощання 

Журналісти «20 хвилин» разом з волонтерами супроводжували полеглих захисників та поспілкувалися з учасниками колони. Ми побачили, як відбувається цей процес. Волонтери у призначений час збираються біля психоневрологічної лікарні. На її території розташований морг, звідки забирають загиблого Героя. 

Автомобілі готують до виїзду. Водії встановлюють прапори, обговорюють маршрут. Його можуть змінювати кілька разів перед виїздом через затори чи ремонти на вулицях.

А тим часом у приміщенні моргу триває підготовка. Журналісти «20 хвилин» разом з волонтером проєкту «На щиті» Юрієм Куликом вирушили забирати загиблого Героя. Працівники моргу готують тіло – одягають та бальзамують. Після цього проходить процедура впізнання родичами.

Труну завантажують у спеціально обладнаний автомобіль.

Колона вирушає. Близькі воїна також сідають в автівки. Іноді близькі супроводжують загиблого в одній машині. Під час перевезення працює холодильна установка, каже волонтер. Поїздка може тривати кілька годин, тож в літню спеку вкрай важливо підтримувати низьку температуру в автомобілі.  

Маршрут може бути різний, каже Юрій Кулик. Наприклад, потрібно приїхати до військової частини, де служив воїн, церкви, площі міста чи села, де прощатимуться з військовим, тощо. Якщо Герой з Тернопільської області, колона може робити кілька зупинок дорогою до батьківського дому. Цей маршрут завчасно планують. 

– «На щиті» – це проєкт Генерального штабу ЗСУ, – каже Юрій Кулик. – Я долучився до нього у серпні 2023 року, а наш координатор Тарас Герман почав повертати загиблих Героїв додому у липні 2022. Проєкт працює на всій території України. Його мета – гідно повернути Героя до батьківського дому. Назву «На щиті» обрали не випадково. Древні римляни йшли на війну зі щитом у руках, а якщо гинули, то їх повертали на щиті додому. Так у Генштабі обрали назву противагу ще радянському «грузу 200». Люди мають розуміти, що це ніякий не груз, це повертається полеглий воїн.    

Волонтери мають кілька машин, каже пан Юрій. Це броньований автомобіль Volkswagen Т5, який їздить на передову та який здійснює «нульову евакуацію». У цій машині з поля бою доставляють загиблого до найближчого моргу. Також є магістральні машини Citroen та Opel. Вони перевозять полеглих до Тернополя. Є ще одна чергова машина Volkswagen Т5, яка вже перевозить загиблих від тернопільського моргу до місця призначення. 

Всередині машина обшита утеплювачем, щоб зберігати температуру. Також є спеціальна платформа, на яку встановлюють труну. 

До колони може долучитися кожен

В останню путь загиблих Героїв проводжають багато пересічних тернополян. Долучитися до супроводу може кожен, каже Юрко Кулик. Для цього є чати в соцмережах, де усіх охочих сповіщають про місце та час виїзду колони. 

Волонтерів щоразу супроводжує машина поліції. Вона з проблисковим маячком та сиреною їде першою, щоб сповістити інших водіїв та пішоходів, що потрібно зупинитися та звільнити дорогу. 

Серед учасників колони – тернополянка Оксана Перняк. Вона часто супроводжує в останню путь загиблих воїнів. Жінка каже – у такий спосіб вона вшановує пам’ять наших Героїв, які повертаються до рідного дому «На щиті». 

Як каже Оксана, іноді перехожі ніяк не реагують на рух колони. Ба більше, дехто переходить дорогу прямісінько перед машинами, які супроводжують тіло загиблого. 

– Таке буває часто, коли люди ігнорують сирени, колону з прапорами і перебігають дорогу, – каже жінка. – Особливо часто бачили це на початку, коли з’явився проєкт. Зараз люди більш свідомо до цього ставляться – зупиняються, стають на коліна, виходять з автомобілів. 

Під час руху ми особисто побачили кількох людей, які проігнорували рух колони. Один з юнаків їхав на самокаті неподалік дамби. Жінка на Тарнавського пропустила машину поліції та почала переходити дорогу перед колоною. На сигнали водіїв вона ніяк не відреагувала, а повільним кроком продовжила йти, затримуючи колону. 

Ще одна жінка з дитячим візком хотіла перейти дорогу перед колоною на вулиці Київській. Вона пропустила поліцейську машину та вже рушила, однак зрозуміла, що рухається колона «На щиті» та одразу відійшла назад, показуючи жестами, що не помітила і просить вибачення.

– Бувають різні випадки. Людина не зорієнтувалась, не зрозуміла, що відбувається, або просто не знає, як правильно поводитися, – каже Оксана Перняк. – Зараз з цим вже значно краще. Більшість вже знають, як правильно поводити себе і віддають шану загиблим. 

Всі, хто вирішив супроводжувати загиблих, роблять це добровільно та за власний рахунок – каже Оксана.

– Ми робимо це за власним бажанням, коли є можливість, – каже Оксана. – Ніхто не оплачує нам пальне та не платить за те, що ми проводжаємо загиблих. Їздимо не лише у Тернополі, а і в райони. Щоразу в колоні різна кількість машин, оскільки не завжди виходить долучитися. Але всі охочі можуть долучатися. Ми координуємося у спеціальному чаті.  

Щоразу кількість автомобілів в колоні може бути різною. Іноді, загиблого супроводжує кілька машин, але буває таке, що їх можуть бути сотні.

– Найбільше автомобілів в колоні було під час повернення загиблих «Норда» та «Химери». Тоді в колоні рухалися понад 300 автомобілів, – пригадує Юрій Кулик. 

Волонтер каже – порушень з боку пішоходів та водіїв, які ігнорують рух колони, стало менше, але вони є. Іноді на найбільш зухвалих порушників патрульні складають адмінпротоколи. 

Люди моляться та стають на коліна

Коли супроводжують полеглого воїна, то рух вулицями завмирає. Журналісти «20 хвилин» проїхали з колоною та провели в останню путь до рідного дому загиблого. Коли перехожі чують сирену поліції та бачать автівки з прапорами – більшість зупиняються, щоб вшанувати Воїна.

Чимало людей стають на коліна та схиляють голови. Багато людей починають хреститися та молитися. З громадського транспорту виходять пасажири. Ті, хто це не встиг зробити – знімають головні убори та хрестяться. 

Коли колона рухається з Тернополя до інших міст, її також супроводжує екіпаж поліції – каже Юрій Кулик. Автомобілі зупиняються на узбіччі, щоб пропустити автівки. З пасажирського транспорту виходять люди, щоб вшанувати полеглого. При заїзді до міст та сіл колона уповільнюється. Багато людей формують «живий коридор». 

Разом з волонетарами журналісти «20 хвилин» рушили до Козівської громади. Дорогою через сусідні села ми помітили багатьох мешканців, які чекали колону з прапорами.

– Голови громад часто сповіщають мешканців, що через їх місто чи село буде рухатися колона, – пояснює Юрій Кулик. – Навіть якщо загиблий з іншого населеного пункту, люди виходять, щоб віддати шану Герою. Бувають дуже чутливі моменти. Часто старенькі бабусі виходять та стають на коліна, щоб помолитись за Героя. Люди кладуть вздовж доріг квіти, лампадки, стають з прапорами. У деяких селах є традиція супроводжувати полеглого до батьківського дому чи кладовища пішки. Навіть якщо треба йти кілька кілометрів, люди це роблять, бо так виражають свою подяку та шану полеглому. Колону супроводжують з прапорами. 

На шляху до рідного дому волонтери роблять кілька зупинок. Спершу – на площі, де Героя зустрічали сотні місцевих. Після цього Героя супроводжують до церкви, де проходить служба. 

На в’їзді до рідного села колону чекають сотні людей. Вздовж усього шляху до рідного дому Героя запалили лампадки та встелили дорогу квітами.

Односельчани стали на коліна та зробили «живий коридор». Сотні людей рухались за автомобілем, супроводжуючи полеглого воїна до рідного дому. 

Як підтримати проєкт

Кожен небайдужий може допомогти підтримати проєкт «На щиті», каже Юрій Кулик. Дехто долучається до супроводу, хтось донатить для підтримки проєкту.

– Ми вдячні всім небайдужим, які долучаються до зборів або допомагають в обслуговуванні автівок. Є меценати, які допомагають купувати необхідні запчастини для ремонту машин, у яких ми перевозимо загиблих. Також є автосервіси, які безкоштовно ремонтують автомобілі. Тому підтримка меценатів надзвичайно важлива. 

На офіційній сторінці проєкту можна відстежувати про потреби волонтерів чи долучатися до зборів. Також там публікують інформацію про маршрути колони та час, коли небайдужі тернополяни можуть долучитися до супроводу, віддавши шану загиблому воїну. 

Довідка:

Дізнатися про час супроводу Героїв та необхідну допомогу волонтерам можна на офіційній сторінці На щиті

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (2)
  • Maria Patrilo

    Doku
    Doku
    Take
    Byde
    Ña
    Ykraiñi
    Xto
    Zkace
  • Марія Баглай Алексевич

    Вічна пам'ять героям України і співчуття рідним і близьким

keyboard_arrow_up