Як перейти з моспатріархату до ПЦУ і чому цього не поспішають робити на Тернопільщині

• Як перейти з УПЦ (МП) до ПЦУ, скільки часу потрібно, та які документи варто підготувати? У цьому розбиралися журналісти «20 хвилин».
• Також ми запитали думку різних конфесій, що може означати такий перехід.

Станом липень, у Тернопільській області залишаються 80 релігійних громад Української православної церкви. Переважно вони розташовані в північній частині області. Про це редакцію повідомив протоієрей Тернопільської єпархії ПЦУ Володимир Зубілевич.

— У Тернопільській області ще є над чим працювати, якщо говорити за УПЦ. Мова йде про Кременецький район, Шумську громаду, Вишнівецьку громаду, Бережани, Тернопіль, Борщів, Чортків, Лановеччину. Переважно це по одній-дві релігійній громаді УПЦ в ОТГ, — каже він.

Якщо говорити за релігійні громади Православної церкви України, то на Тернопільщині їх 650. А це у вісім разів більше, ніж УПЦ. Проте чітко назви храми УПЦ та ПЦУ, в обласному департаменті культури і туризму журналістці вказати відмовилися.

Лише 13 відмовилися

За понад рік повномасштабного вторгнення 13 релігійних громад на Тернопільщині відмовилися від УПЦ та перейшли до ПЦУ. Серед них громади таких сіл: Обич, Боложівка, Колодне, Дзвиняча, Піщатинці та інші. Активну фазу переходу спостерігали з 24 лютого і до літа 2022 року. Ознайомитися з переліком громад, які перейшли до ПЦУ, можна на інтерактивній карті.

Протоієрей Тернопільської єпархії ПЦУ Володимир Зубілевич наголошує, ці переходи ніяк не пов’язані з мітингами, які влаштовує молодь. Схожі акції протесту виявилися дієвими в інших регіонах, але не на Тернопільщині.

— Зараз триває процес переходу на Хмельниччині, бо там виходили проти московської церкви не лише молоді люди, а всі небайдужі. Треба, щоб була згуртованість, щоб виходили обізнані в релігії та законах. Наприклад, приходила молодь до Собору Віри, Надії, Любові та матері їх Софії і що? Так, міська рада забрала земельну ділянку. Але будівлі там приватні, їх побудували не за бюджетні кошти. Я не думаю, що зараз наша влада дістане кошти і погодиться викупити ці споруди. Бо що потім робити з ними? Хто буде брати в оренду? А руйнувати храми і собори не погодяться. Тому від цих мітингів нічого не змінилося, — каже протоієрей Володимир Зубілевич.

Куди важливішу роль під час переходу від УПЦ до ПЦУ відіграє релігійна громада.

— Якщо говорити просто, то релігійна громада – група людей, які сповідують однакову релігію. Тобто вони в одному храмі одружуються, хрестять дітей, сповідуються, причащаються, жертвують на нього кошти, а також замовляють панахиду для близьких чи рідних. Така громада має бути при кожній церкві. Люди по-різному ходять до церкви, тож ми не можемо ігнорувати думку і голоси тих, хто приходить хоч раз на рік. Також немає фіксованої кількості членів цієї релігійної громади. Проте під час зборів все одно звертають увагу на те, щоб кількість місцевих жителів і учасників громади суттєва не відрізнялася. Наприклад, у селі проживає 600 людей, а на збори прийшли п’ять. Тоді збори переносять і повторно всіх сповіщають, — розповідає Володимир Зубілевич.

За інформацією Тернопільської єпархії ПЦУ, такий перехід є повністю законним. Він передбачений у статті 8 закону «Про свободу совісті та релігійні організації», відповідно до якої, українська релігійна громада сама вільно вирішує, до якого духовного центру вона належить та має повне право змінити своє підпорядкування.

Як церквам перейти 

Релігійні громади, які досі знаходяться під упорядкуванням Української православної церкви, можуть перейти до Православної церкви України. За інформацією Тернопільської єпархії ПЦУ, все починається з ідеї найактивніших членів релігійної громади. Вони мають створити ініціативну групу та координувати подальші дії.

Голова ініціативної групи повинен створити реєстр членів релігійної громади. Тому варто подбати про те, щоб про формування реєстру дізналися всі члени громади. Інформувати їх можна в будь-який зручний для вас спосіб: соцмережі, місцева преса, вебсайт парафії.

— У деяких громадах ініціативна група обходила жителів села чи селища і роздавала опитувальники. Таким чином вони дізнавалися думку якомога більшої кількості людей та інформували про можливий перехід від УПЦ до ПЦУ. Люди мають розуміти, що без більшої кількості голосів ніхто не перейде. І перехід від УПЦ до ПЦУ – не рейдерське захоплення, — каже пан Зубілевич.

Після ініціативна група визначає день, місце та час проведення загальних зборів релігійної громади, на які запрошують всіх вірян церкви.

— Як тільки люди зійшлися, визначають голову та секретаря зборів. Кожен учасник громади має в опитувальному листі вказати свої дані та поставити підпис. Це своєрідне підтвердження присутності на зборах. А далі починають обговорювати питання щодо зміни юрисдикції – перехід від УПЦ до ПЦУ, прийняття статуту релігійної громади у новій редакції, зміну найменування релігійної громади, — розповідає Володимир Зубілевич. – Аби перейти від слів до підготовки документів, треба, щоб 2/3 осіб від загальної кількості присутніх проголосували «за». Крім вірян, на збори запрошують і священника, аби з перших вуст дізнатися його думку та чи планує переходити до ПЦУ. По завершенню треба завірити протокол загальних зборів і оновлений статут підписами обраного голови або секретаря.

Обидва документи треба затверджувати у трьох екземплярах (або в одному екземплярі та двох нотаріально завірених копіях). Наступний крок – це звернення до Тернопільської єпархії ПЦУ з проханням прийняти релігійну громаду до її складу.

 — Релігійна громада пише прохання, на ім'я Митрополита Нестора, щоб їх громаду прийняли до складу Тернопільської єпархії. Далі вирішується питання щодо призначення настоятеля. Якщо священник переходить з УПЦ до ПЦУ, і громада його приймає, то все так і залишається. Проте бувають випадки, коли священники не готові відмовлятися від приналежності до УПЦ, і тоді Митрополит Нестор призначає релігійній громаді іншого настоятеля. Під час переходу незмінним залишається код ЄДРПО, представники релігійної громади та храм. Лише біля назви релігійної громади будуть писати не УПЦ, а ПЦУ. Релігійна громада з приставкою УПЦ перестає існувати. Вона втрачає сутність юридичної особи, — пояснює Володимир Зубілевич.

У Тернопільській єпарції ПЦУ виготовляють документи протоколів і списки зборів, статут нової громади, копію рішення про її утворення, аби подати документи в Тернопільську ОВА на імʼя очільника області на перереєстрацію релігійної громади.

Таким чином, протягом двох-трьох тижнів відбувається обробка документів в Тернопільській ОВА. Документи проходять юридичну перевірку і потім потрапляють на підпис керівнику обласної адміністрації.

— Коли зареєстрували статут, потрібно внести зміни до Єдиного державного реєстру. Після затвердження релігійна громада офіційно переходить до ПЦУ. Також в ОВА можуть відмовити у перереєстрації. Це пов’язано з недопрацюванням документів. Наприклад, у нас був випадок, коли ми на кількох документах не поставили підписи. Але все доробили і потім перереєстрували, — каже Володимир Зубілевич.

Якщо не всі згодні?

Та не всім релігійним громадам на Тернопільщині вдалося одноголосно прийняти рішення і перейти до Православної церкви України. Наприклад, є ті, де думки людей розділилися.

— Були випадки на Тернопільщині, коли релігійна громада зібралася на збори, але 2/3 від загальної кількості людей не проголосували за перехід від УПЦ до ПЦУ. Тоді вони склали і підписали документ про почерговість. На практиці це виглядає так: на 09.00 проводять службу для парафіян УПЦ, а вже на 12.00 приїжджає священник з ПЦУ і проводить службу для тих людей, які більше схильні до української церкви. Наразі таке практикують у храмі Воздвиження Хреста Господнього, що у Великих Загайцях на Шумщині, — повідомляють в Тернопільській єпархії ПЦУ.

Які зміни в церквах після переходу

Перехід має відбуватися поступово і бути комфортним для парафіян та священника.

— Громади, які перейшли до Православної української церкви можуть використовувати під час літургій та богослужінь ту мову, яку і використовували до цього. Ніхто не змушує на наступний день все перекладати українською мовою. Проте великим плюсом є те, що у більшості храмах, навіть московського патріархату, проповіді говорили та читали Євангеліє українською мовою. Тому для них це не так проблематично, як для храмів у Східній чи Південних регіонів України, — каже співрозмовник.

Храми, каплички та інші релігійні будівлі на Тернопільщині зводили за кошти прихожан і ніяк не за кошти московського патріархату. Тому, якщо релігійна громада вирішили перейти, то всі ці набудови переходять разом з ними до ПЦУ.

За інформацією Тернопільської єпархії ПЦУ, більшість храмів на Тернопільщині побудовані до 1991 року, тобто вони є пам’ятками архітектури національного значення або пам’яткою архітектури місцевого значення. Тобто, ніякі храми не належать УПЦ. Здебільшого це державні споруди, які просто надають в користування.

Чому не хочуть переходити української церкви

Прессекретар Тернопільської єпархії УПЦ о. Степан Балан наголосив, ні священники, ні віряни не бачать сенсу переходити до Православної церкви України. 

— Що є поганого в УПЦ? Це українська православна церква, вона визнана православним світом. Ми молимося за мир та Перемогу в Україні, ми допомагаємо ЗСУ, а деякі наші парафіяни зараз на передовій. З 2022 року ми відійшли від всього, що пов’язувало нас з росією. Ми не маємо жодного відношення до московського патріархату та Кирила, — розповідає отець Степан. – Зараз ми не підпорядковуємося ніякому патріархату. У нас лише Київська митрополія, яка розташована в столиці України. Головний у нас Митрополит Онуфрій. Якщо говорити за ПЦУ, то з 14 церков світу її визнали лише чотири. То чому ми маємо переходити і переводити своїх вірян з кращого в гірше? Зараз дуже багато неправдивої інформації, роблять так, щоб розділити наш народ. Треба бути єдиними незалежно від конфесійних приналежностей.

Більше того отець Степан вперше чує про те, щоб 13 релігійних громад Тернопільщини офіційно заявляли про перехід та робили нові документи.

— Можливо частина людей і переходить до ПЦУ, хто його знає. Але я не чув, щоб повністю релігійна громада зі священником перейшла.Всюди залишаються наші священники, наші громади. Ми знаємо, як зараз готують ті документи, купа порушень. Все роблять задля підбурення народу та статистики. Є припущення, що перехід просто підтримали жителі громади, а не релігійна громада і так собі переоформили документи, — каже прес-секретар Тернопільської єпархії УПЦ.

Під час розмови отець Степан Балан неодноразово називав перехід від УПЦ до ПЦУ шляхом гріха. 

— Частину храмів поплічники ПЦУ захоплюють силою, а десь нам вдається відстояти. Вони зрізають замки, людей виганяють, привозять своїх людей і роблять незаконні дії. Ми відступаємо і молимося в хатинках, рятуємо душу, а не зберігаємо будівлі. Релігія призначена не для політики, не для лозунгів, не для агресії. Ми для миру, спокою, любові та єдності. Така наша позиція, як вчив Ісус Христос, — каже отець Степан. 

Наостанок отець Степан наголосив, якщо віряни чи священники захочуть перейти до ПЦУ, то осуду зі сторони УПЦ не буде. Адже є 35 стаття Конституції України, де вказують, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.