Як реформа змінює “швидку”

Як реформа змінює “швидку”

Звузити перелік підстав для виклику “швидкої допомоги” та розвантижити їх від несерйозних викликів, має на меті реформі екстренки.Також у планах — формувати команди “швидкої” із парамедиків.


Загалом реформування екстреної медичної допомоги розпочалося ще сім років ухваленням закону “Про екстрену медичну допомогу”. Він і передбачав  надходження дзвінків про допомогу у єдині диспетчерські центри,  виїзд лікарів “швидкої” тільки на екстренні виклики, жорсткі нормативи на прибуття тощо.  Однак деякі положення Закону не були впроваджені в систему охорону здоров'я, і це роблять зараз.  Та плюс до всього — МОЗ  планує впровадити ще додаткові зміни, як-от формування бригади “швидкої” власне з парамедиків,  можливу перекфаліфікацію фельдшерів на парамедиків. Перехід на нову систему, запевняють у  відомстві, займе п'ять  років і радикальним не буде - конфігурація буде уточнюватись і адаптуватись до локальних українських умов.

- Намагаючись заспокоїти громадськість, Уляна Супрун пояснює, що передбачається поєднання англо-саксонської та франко-німецької систем екстреної допомоги, - каже аналітик ГО “Український центр європейської політики” Денис Горбач. - Маються на увазі дві головні моделі організації, що виходять із протилежних принципів.


Англо-саксонська модель, у бік якої планують змінювати чинну сьогодні систему, грунтується на принципі «хапай і їдь», додає аналітик.  Головне завдання медиків – щонайшвидше доставити хворого в лікарню, де ним займуться професіонали.  Франко-німецька система, поширена в країнах континентальної Європи, є плодом пізнішої еволюції системи охорони здоров’я, коли в повоєнний час стали намагатися надавати більш істотну допомогу безпосередньо на місці. Головний принцип тут, як каже аналітик, «залишайся і працюй». 

Що уже маємо 

На Тернопільщині уже є певні речі, передбачені реформою. Йдеться зокрема про  централізовану оперативно-диспетчерську службу, де майже з будь-якої точки області приходить виклик в єдиний центр. Наразі до системи під'єднані Тернопіль та Тернопільський район, тобто Тернопільська станція, Кременецька станція — Кременець, Почаїв, Збараж, Ланівці, Шумськ. А до кінця року планують під'єднати решту  станцій -  Теребовлянську, Чортківську, Бережанську. Відтак, уже невдовзі у Тернопіль надходитимуть дзвінки абсолютно зі всієї області. 

- Всі машини в нас видно на карті, на моніторі у диспетчерській, - розповідає старший фельдшер 1-ї підстанції Лілія Лахута. - До більшості машин під'єднані GPS-трекера. Синім кольором відзначені машини, які госпіталізують, червоним — ті, які зараз на виклику, тобто вони зараз працюють, зелені —  вільні. І, якщо бригада звільняється, вона на екрані відображується жовтим кольором. Тобто,  ми навіть по кольорам можемо бачити ситуацію із швидкими. Якщо на базі нема вільної машини, але ми бачимо на карті вона засвітилась жовтим, можемо перекинути виклик.


Така сама карта є на кожному комп'ютері в диспетчера, додає фельдшер.  А також на робочому місці кожного диспетчера є картка прийому виклику та ін.

- В нас є спеціальний протокол, - додає вона. - Бо важливо довести до людей, що ми питаємо ті дані, які необхідні, щоби бригада швидше і точніше потрапила на виклик. Це і під'їзд, і номер квартири, код домофону, скільки років, що сталося, бо ми також повинні зорієнтуватися, яку бригаду направити, з чим саме пов'язаний той чи інший виклик. В нас, як правило,  висвітлюються всі номера телефонів і ми можемо зараз перекинути номер телефону у виїзну картку. Тобто, вже бригада зможе сама контактувати із додзвонючем. Також маємо записи розмови і у разі потреби можемо прослухати інформацію. 


Дзінки ж, за словами фахівця, надходять різні. І не завжди вдається зорієнтуватися, яку ж  бригаду направляти. Відтак відповіді додзвонювача на питання диспетчера можуть реально допомогти.

- Поки що люди не дуже тісно працюють із сімейними лікарями, - додає медик. - Відповідно, ту кількість дзвінків, яку ми отримуємо, можна було б зменшити.  Але, знову ж таки, якщо дзвонить бабця, в неї високий тиск, і вона не може навіть таблетки прийняти, то як можна не  виїхати. Різні бувають ситуації. Різні люди. Диспетчери іноді отримують дуже багато негативу у свою сторону.


Диспетчерам, кажуть, важко


І хоч технічно диспетчерська оснащена відмінно, тут не зовсім все безхмарно. Зокрема, через брак фінансування. У диспетчерській наразі працює лише три диспетчера, а має бути шість у цьому ж приміщенні, та ще троє — у іншому. Однак поки що на  фінансування їхніх заробітних плат нема грошей. Відтак виходить, що троє людей обслуговує пів області.  Іноді, кажуть диспетчера, не можна і на мить відлучитися, щоби розім'яти ноги.

- Це зараз ще нормально, менше викликів, - каже  диспетчер Ярослава. - А буде сніг, будуть машини ламатися, бригади будуть довше на місці затримуватися. Буде більше агресії. А люди і так звільняються.

Відтак у подальші плюси, зважаючи на ситуацію із фінансуванням, люди не дуже вірять.  Про деякі моменти висловлюються просто: “щось таке понаробляли”.

- Реформу зашвидко почали проводити, це по-перше, - каже Лілія Лахута. - В нас не готові для цього дороги, зношений транспорт. Другий момент — є багато хворих, яким  потрібно надати екстрену медичну допомогу в  домашніх умовах, і допомога надається вдома. Іноді лікарі там працюють по дві години.  А завдання парамедика  -  брати і везти в лікарню, однак приймальні відділення не готові приймати таку кількість хворих, як ми маємо за день. Тож  на мою думку, нам краще підходить система, що працює за принципом “залишайся і лікуй”, аніж “хапай і вези”.

Що отримає парамедик


Не усі зміни  вважає наразі доречними і адміністрація “швидкої”.  Мовляв, окремі моменти реформи поки що не до кінця зрозумілі.

- Якби все це виконувалося, що  написано в законі “Про екстрену медичну допомогу”, не треба було б дореформовувати, - вважає директор комунального закладу Тернопільської обласної ради  «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Михайло Джус. -  Треба просто чітко виконувати закон. Зараз же заплановано, що “первинка” має на себе забрати хронічно хворих, а екстрена медична допомога має виїжджати на екстренні виклики. Тобто, хвора хронічно  людина має телефонувати до свого сімейного лікаря і, відповідно, він має надати допомогу. Якщо він не може впоратись, то телефонує на швидку. Так ми, в перспективі, маємо працювати. Поки що ми приймаємо всі виклики, і ті, які б мали б  обслуговувати сімейні лікарі, але вони працюють до 17-ї години.

Загалом же реформування екстренки, на думку пана Джуса, відбувається зашвидко. Адже нема бази для деяких анонсованих змін. Зокрема, ще нема госпітальних округів з їхніми базовими лікарнями та відділеннями при них екстреної невідкладної допомоги — все це поки що на папері. А без цього, переконаний очільник швидкої, парамедицину — не запустити.

- Зараз вже є базові навчальні заклади у Тернополі та Черкасах, де пройшов набір  на парамедиків, - продовжує він. - Три роки їх будуть вчити, два роки теорія — рік практично вони вже мали би працювати з нами. Але для того,  щоб парамедик працював, треба мати розбудовані госпітальні округи, мати що 20 км базові лікарні, нормальні дороги, машини, аби парамедик приїхав і забрав хворого .  Якщо ми зараз виїжджаємо на виклик, ми надаємо медичну допомогу, і якщо брати по місту від 150 по 200 викликів, то є десь 30-40 госпіталізацій, а решту надаємо допомогу вдома.

Не зовсім зрозумілою, за словами пана Джуса, є і ситуація з можливою перекфаліфікацією фельдшерів на парамедиків. Адже невідомо, скільки отримуватиме фельдшер, скільки — парамедик, і який зиск з перекфаліфікації. Бо, якщо фельдшер перекваліфікується, а потім переїде, наприклад, у село, то де йому шукати роботи — фельдшером він уже працювати не зможе.  

- Зараз лікарська бригада — лікар, фельдшер, водій, - продовжує він. - Є ще спеціалізовані  бригади — йдеться про кардіологічні, неврологічні... А реформатори хочуть бригади з двох парамедиків і медичного техніка, на якого має пройти перекваліфікацію водій. Я розумію, що технік він на 50% вже знає домедичну допомогу і щось має робити. Наші ж водії більшість свого часу зосереджені на ремонті автомобілів, ніж на удосконаленні навичок з надання домедичної допомоги. Тому для зміни мають бути передумови, а їх нема. 


Чекають на нові машини і обладнання 


Усі анансовані зміни, кажуть у Центрі, потребують великих грошей. А тих поки що бракує на елементарне — транспорт, медобладнання, збільшення заробітних плат.
 
- Зараз в області працює фактично 88 бригад. А викликів на день у літній період — близько 500, в зимовий — 700, - каже Михайло Джус. -  Ситуація зараз патова — зарплата в нас низька, в середньому — 4100. Тому дуже багато працівників звільняються і виїжджають працювати у Європу, зокрема у Польщу, Чехію. Тому нам важко  сформувати бригади на кожен день. Якщо така тенденція буде і надалі, то взимку це буде просто катастрофа. Тому на нарадах на рівні Кабміну, Комітету з питань охорони здоров'я Верховної Ради питання про фінансування екстреної служби піднімалося, і будемо надітися, що ситуація з 1 січня зміниться. Є така домовленість, що бюджетні гроші, або медична субвенція будуть іти на пряму. Тобто, буде окремо виділено кошти на центри екстреної медичної допомоги, а зараз ми - в загальному котлі обласних лікувальних закладів.

 Є обіцянки, за словами пана Джуса, і щодо виділення грошей на автомобілі. Адже за п'ять років фактично не закуплено жодної машини, а наявний транспорт - уже в катастрофічному стані.  На його ремонт іде левова доля грошей.


- Звичайно, є інші проблеми. Наприклад,  медичне обладнанння, яке зараз не закупляється, і  навчально-тренувальні центри, - продовжує він. - Ми повинні готувати  людей, і своїх працівників, і тих, хто повинен вміти надавати домедичну допомогу. Відповідно, мають бути навчально-тренувальні центри. Вони фактично створені  в кожному центрі екстреної допомоги, і в нас  заняття проводяться, але нема підготовлених приміщень. Будемо просити обласну  владу, щоб  провести реконструкцію деяких приміщень. Але основне — це  манікени для навчання, які доволі дорогі.  

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Тернополя за сьогодні

21:00 Борці вільного стилю отримали п'ять нагород під час Міжнародного меморіалу 20:30 Поки водій відпочивав в закладі, автівка сама поїхала і врізалась в зупинку 20:09 «З інвалідного візка життя почалося»: після травми Іван Космина організовує сплави та став депутатом photo_camera 19:03 Щоб будні не здавались сірими, Олег Котик поселив на своєму подвір'ї триметрових казкових істот Від читача 17:34 Провалля на дорозі 18:04 Як вибрати взуття та головний убір на пляж 17:00 Тернополяни здобули шість медалей на Міжнародних змаганнях серед лижників 16:04 У «Добрі дрібнички» закохуються модниці 15:01 Чим корисні ягоди і скільки їх варто їсти 14:03 У Тернополі пройде автопробіг анонімних алкоголіків 13:02 Тернопільські волонтери врятувати єнотовидну собаку і тепер шукають для нього дім photo_camera 12:01 Як перевірити стан рахунку карти тернополянина та проїзного 11:01 Пам'ятка для батьків про безпеку дітей на літніх канікулах (інфографіка) 10:01 На «Східному» аварія: винуватець ДТП втік з місця події photo_camera 08:59 Курс валют на 17 червня: євро йде у наступ 08:00 Сьогодні, 17 червня: День Святого Духа 07:00 Погода у Тернополі17 червня: дощ, +24°
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Афіша та квитки на Moemisto.ua Афіша:
keyboard_arrow_up