Як святкували Різдво у дитинстві, і як зараз. Розповіді тернополян

Традиції святкування Різдва у кожній родині свої, деякі з них подібні, інші абсолютно відрізняються. Але традиційно на Святу вечерю на кожному столі має бути кутя.   

Про традиції святкування різдвяних свят на Збаражчині розповіла Ольга Терещук. Жінка пригадує, коли вона була ще дитиною, то дуже любила підготовку до Різдва, любила спостерігати як бабуся та дідусь готують кутю та інші страви. 

-    На жаль, після того, як померли бабуся та дідусь, то традиції святкування Різдва якось самі по собі змінились, - розповідає Ольга. – Але Різдво як було улюбленим святом, так і залишилось. Пригадую, що колись дідусь власноруч робив дідуха і ставив його в куток. Також дідусь власноруч обтовкав зерно пшениці для куті. Але саму кутю готувала бабуся. Ми з сестрою малими любили заглядати як це все готується. 

Тернополянка розповідає, що дуже любила бабусині пампушки та вареники, які бабуся робила з різними начинками. Ще у родині Ольги під скатертину або під стіл ставили сіно, а по кутиках стола часник. Перед вечерею Ольга разом з сестрою залазили під стіл і казали «ко ко ко», щоб був добрий урожай. І після цього починалась вечеря.

-    Традиційно Святу вечерю починали з молитви, а першою стравою, яку коштували була кутя, - продовжує жінка. – Після того, як ми з сестрою з’їдали по ложці куті, то вибігали з ними на вулицю і стукали ложку об ложку. І звідки було чутно гавкіт собак, звідти можна було чекати свою долю. Також ми традиційно після ввечері залишали кутю для померлих родичів. На саме Різдво ми з сестрою ходили колядувати. 

Зараз традиції у сім’ї Ольги змінились. Як розповідає жінка, кілька останніх років на Святу вечерю вони з чоловіком їздять до його тітки. А на Різдво до її батьків або чоловікових родичів. 

-    Я шкодую про те, що колись не записувала десь усі традиції, які були в бабусі та дідуся, бо з часом це все забувається, - додає жінка. 

Тернополянка Олена Юрик до одруження щороку 6 січня разом з батьком їхали в село, на Кременеччину. 

-   Приїздили спершу до однієї бабусі, накривали усією родиною на стіл. Завжди повинно було бути 12 страв.  Дядько вносив дідуха в хату. Перед вечерею обов'язково молились і дякували за те, що дочекались Різдва в повному складі, - каже вона.

Потім Олена разом з батьком вирушали до іншої бабусі та дідуся, вони завжди чекали на них. Там теж молились і їли кутю. 

-    Зважаючи на те, що я її обожнюю, то подвійна порція - те, що потрібно!  - каже дівчина. – Але я не люблю родзинок, то на моє замовлення бабці завжди роблять кутю з подвійною порцією шоколаду. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.