Як тернополян у партизани готують

Поводження зі стрілецькою зброєю та ведення рукопашного бою, основи домедичної допомоги і транспортування пораненого… Усе це – далеко не повний перелік дисциплін, які викладають тернополянам на партизанському вишколі. Основний акцент інструкторів – як рекрутам виконувати перелічене в умовах бойових дій.

Субота, 20 вересня. Земля зволожена дрібним осіннім дощем. Вітряно. Інколи з-за хмар, ніби з окопів, визирає сонце. Але тепла від нього немає.

Ми – на тренувальній базі біатлоністів, що в кількох кілометрах від Тернополя, у селі Підгородньому. Зазвичай тут вправляються спортсмени-лижники. Зі зброї у них – лише спеціальна «біатлонська». Щоправда, цього разу картина дещо інша…

«Боївка»

Замість спортивної команди – ватага людей у камуфляжі. У більшості присутніх він дорогий – від елітних спецпідрозділів європейських та американських військ. Дехто одягнув бронежилетну, «розвантажку». Хтось – узагалі у повній бойовій амуніції. У чоловіка, який поруч зі мною, бачу на поясі пістолет Макарова. Щоправда, як зброя ця пневматична. Словом, іграшкова.

Біля лавок на тренувальному майданчику ще видніються «розвантажки». На кількох – нашивка «медик». Самі ж лавки виконують роль зброярні. На них викладені автомати. Усі вони теж не придатні для стрільби будь-якими бойовими набоями, хоча зброя - ніби зі складу.

- Тут або муляжі, або страйкбольні автомати, - пояснює інструктор якомусь зацікавленому чоловіку. – На них ми вас вчитимемо, як правильно розбирати та збирати такий тип зброї. Або як перезаряджати її на відкритій місцевості, коли триває безперервний бій. Якщо вдасться організувати ще й стрільби, то і вони будуть.

Чотири «підрозділи»

Співорганізатор партизанського вишколу – кремезний чоловік із великими козацькими вусами. Його звати Микола Більчук. Він теж у камуфляжній формі. Поводиться по-військовому, розмовляє чітко і лаконічно.

- Вишкіл, який ми організували, має чотири напрямки, - каже пан Микола. – Перший стосуватиметься тих учасників, які планують після цих навчань піти добровольцями на фронт. Другий – це медики, які працюватимуть в умовах бойових дій. Третій – журналісти та волонтери, які перебуватимуть у зоні АТО тощо.

Під четверту категорію підпадають звичайні городяни. Місія таких рекрутів, за словами співорганізатора вишколу, - оборона міста.

- Якщо ворог ступить на нашу землю, то ці люди зроблять усе, щоб земля горіла під ногами загарбника, - запевняє співрозмовник.

Сюди, у партизани, набирали всіх охочих – і дорослих чоловіків, і ще зовсім юнаків, навіть жінок. Було й кілька дітей. Щоправда, радше як вільні слухачі.

Жорсткий кастинг на участь у вишколі не проводили. Організатори кажуть: важливо лише, аби людина розуміла, для чого їй це потрібно. А також щоб не була надто слабка фізично.

Інструктори – бувалі

Після півгодинної перерви на обід рекрутів знову збирають на тренувальному майданчику. До цього у них були уроки поводження зі зброєю. Тепер – домедична допомога в умовах бойових дій.

За інструкторів – «білі берети». Один з них - хлопчина, який був медволонтером ще під час майданівських протистоянь. А також Юрій – член підрозділу тактичної медицини. Каже, що був у зоні АТО, допомагав пораненим. Тепер передає свій досвід цивільним.

- Усі ми, а надто тут, на Заході, психологічно не готові до війни, - розмірковує Юрій. – Нам це необхідно змінити у своїй підсвідомості. Коли частина нашої країни перебуває у стані повномасштабних боїв, в іншій жити звичним життям нелогічно. Потрібно бути готовим до війни психологічно.

Отже, тренування. Біля моїх ніг лежить «поранений» вояка – молодий усміхнений хлопчина. Його пояс охоплений тонким, але цупким канатом. Через три-чотири метри від «пораненого» - інструктор. Він натягує канат і, ніби спійману рибину, волочить хлопця по землі. Продемонстрований прийом – один із варіантів, як забрати пораненого з місця обстрілу.

- Ви повинні пам’ятати, що навіть під час допомоги своєму товаришу ви зобов’язані виконувати те завдання, яке вам поставив командир, - уточнює інструктор.

Неподалік від нас – ще кілька тренувальних локацій. На одній показують елементарну методику домедичної допомоги – непрямий масаж серця, штучне дихання тощо. На іншому - як перед транспортуванням травмованого бійця перевірити ступінь пошкоджень.

Вишкіл триває майже весь день. Микола Більчук каже, що такі навчання – неодноразові. Проводитимуть їх щотижня. Охочих, каже чоловік, чимало. І новим учасникам тільки раді будуть.

- Тренування некомерційні. Грошей за навчання ми не беремо. А все спорядження купуємо самі, а також меценати допомагають, - розповідає співорганізатор вишколу.

Попри те, що на місці були кілька представників від різних промайданівських і політичних організацій, пан Микола стверджує, що вишкіл не має стосунку до політики.

• Ми це робимо не для того, щоб якусь політичну чи громадську структуру піарити, - запевняє чоловік. – Ми робимо це за покликанням. Люди повинні вміти постояти за себе, свою домівку і країну, якщо ворог сюди сунеться.

 

Довідка

Додаткову інформацію можна знайти у соцмережі: https://www.facebook.com/pages/manager. Записатися на вишкіл можна за номером 097-205-50-55.

Картка Приват Банку для підтримки проекту 5168742308204688.

А також потрібно : Зв"язок, радіостанції, пальне, висотне спорядження (обв"язки, мотузки, карабіни) масогабаритні макети (муляжі), розвантажувальні жилети, страйкбольні приводи 10шт, тактичні окуляри та тактичні рукавиці,  Детальна інформація про вишкіл 067 196 1881.

 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google