Як вчать собак шукати наркотики, вибухівку та зниклих людей? Ексклюзивний репортаж

• Вони виїжджають на місця злочинів, розшукують вибухівку, наркотики та зниклих людей. Ми побували у обласній кінологічній службі та поспілкувалися з кінологами.

• Чи можна обманути собаку та замаскувати свій запах? Чи справді, щоб навчити шукати наркотики, на них «підсаджують» собак? Як завдяки кінологам знаходять гори заборонених речовин та зброї. Ми розкажемо про те, що мало хто знає. 

• 2 квітня в Україні відзначається день кінолога - професійне свято тих, хто працює з тваринами. 

Про розшукових собак багато хто дізнався із популярних фільмів та серіалів. Чи не кожному знайомий образ вівчарок Рекса чи Мухтара з популярних раніше серіалів. У фільмах помічники правоохоронців можуть знайти зниклого, відчувають запах наркотиків та вибухівки. При небезпеці – захистять свого хазяїна. Однак чи справді все так, як ми знаємо з фільмів? 

Ми побували у кінологічній службі ГУНП Тернопільської області. Поспілкувалися з начальником служби та кінологами. Для них робота – це покликання. Вони розповіли, як навчають собак, розвіяли деякі міфи та пригадали історії, які їм найбільше запам’яталися. 

Де тримають собак

Кінологічна служба розташована неподалік міського військового комісаріату. Кінологи в області є ще з радянських часів. Службу реформували, змінювали назви, але вона і нині виконує свої функції. 

– На кінологічну службу покладені завдання, пов’язані з використанням службових собак, – каже начальник кінологічного центру Віталій Жилка. – Наша робота – з протидії злочинності та забезпечення публічної безпеки та порядку громадян. Також на нас покладені обов’язки з вирощуванням, утриманням та дресируванням.

У центрі утримують 19 службових собак – різні породи вівчарок. Їх обрано не просто так. Вони витривалі та легко вчаться. Але можна використовувати і інші породи, які піддаються дресурі та мають хорошу витримку. 

Тримають тварин в окремих вольєрах. Доглядають за ними 14 кінологів. Коли тварини помічають чужинця – починають гавкати та кидатись на решітки вольєрів. Деякі залишаються спокійними, а гарчати починають лише тоді, коли підходиш до них. 

– Наші собаки ніколи не будуть нападати на людей, – кажуть кінологи. – Зараз вони бачать чужинця і захищають свою територію. Якщо ж випустити їх – без команди «фас» нападати вони не будуть. З малого віку ми готуємо їх та навчаємо, щоб вони не боялися людей та не шкодили іншим. 

Перевозять чотирилапих у спеціальних автомобілях. Зазвичай це завдання в межах міста чи області. Однак іноді треба покидати область. Так, тернопільських кінологів можуть залучати на масштабні заходи у столиці, всеукраїнські конкурси. Чотири роки на початку АТО тернопільські кінологи несли службу на блокпостах на Сході, оскільки там не було окремої служби. 

Неподалік вольєрів – майданчик для вигулу та тренувань. Щодня кожного собаку виводять на вигул та заняття. Найк, приміром, навчений шукати вибухівку та зброю. Готується до всеукраїнських змагань. До чужинця – не виявляє жодної агресії чи настороги. На прогулянці його більше цікавить гра з кінологом, м’ячик та покришки від шин, які він перетягує з місця на місце. Як розповів кінолог, Найк дуже грайливий і найбільше радості у нього викликає м’ячик, який  використовують для занять.        

Кожен пес має своє завдання

Хоча собаки мають тонкий нюх і в сотні разів краще,
ніж людина, відрізняють запахи, вони не можуть виконувати всю роботу – шукати наркотики, злочинця чи загублену особу за її предметом. Те, що одна собака виконує всі пошукові роботи, – це міф, розповідає старший інспектор кінолог з пошуку вибухівки та зброї, старший лейтенант поліції  Микола Крайник. 

Кожна тварина вчиться робити щось одне – шукати наркотичні засоби, брати слід людини, знаходити зброю чи вибухівку чи навіть… трупи. Деякі залучаються для охорони громадського порядку. 

– Специфіка моєї роботи – дресирування, виїзди на завдання, – каже пан Микола. – Я займаюсь двома собаками. Одна натренована на пошук вибухівки та зброї. Інша – розшук зниклих людей. Ми їдемо на місця скоєння злочинів, «замінування», пошуки зниклих.  

Шукає заборонені речовини чи зброю тварина тоді, коли їй дають команду. Йдучи по вулиці з кінологом, без команди пошуку пес не буде шукати предмети, на які він навчений. До патрулювань пошукових собак не залучають, щоб вони не розсіювали свої навички.  

Отримують цуценят з розплідника, який розташований в місті Ірпінь, що на Київщині. Саме туди звертаються всі кінологічні центри в Україні при потребі.

– Якщо в нас є потреба, ми звертаємося з запитом, і нам з розплідника дають цуценя, – каже начальник центру.  – Його закріпляють за одним кінологом. Тобто все життя кінолог має свого «підопічного».  

У центрі три собаки навчені на пошук наркотиків, шість– пошук зброї та вибухівки, дев’ять вміють за слідом шукати загублених та злочинців, одна собака – для пошуку трупів. 

Є собаки сангвініки та флегматики

Кожен собака має свій характер. Це допомагає визначити кінологу, у якому напрямку вчити тварину.

– Коли кінолог отримує цуценя з розплідника, він спершу за ним спостерігає, – каже Микола Крайник. – Ми визначаємо її темперамент – флегматик, холерик, сангвінік. Легше, коли темперамент кінолога та тварини співпадають. З двох місяців починається соціалізація. Тварину виводимо в місто для адаптації та звикання з людьми, транспортом. До пів року «соціалізовуємо». 

Потім тренування по обраному напрямку, яке закінчується екзаменом у спеціальному навчальному центрі у Житомирі. Пес отримує сертифікат та може «заступати на службу».

Щодня – вигули та тренування. Як довго займатися – залежить від характеру тварини. Для деяких заняття розтягуються на короткі проміжки часу. Деякі ж можуть не втрачати інтерес та безперервно виконувати команди 1–2 години. 

– Кінолог провидить з собакою багато часу, – каже пан Микола. – Якщо йду у відпустку – забираю своїх з собою. Відповідно, дається дозвіл начальника. Це нормальна практика. Це вже стиль життя проводити час разом. Потрібно вигулювати, займатися. Якщо немає можливості взяти з собою собак, або вони повинні залишитись – вони лишаються у кінологічному центрі. За ними доглядатиме інший кінолог, – каже пан Микола.

Люблять цукерки та морозиво

Відрізняються чотирилапі не лише характером, а і смаками. Годують їх по-різному. У раціоні є м’ясо, каші, сухий корм. Взимку зменшують кількість сухого корму та дають більше гарячих каш. 

Готують їжу для тварин також кінологи. Окремих людей, які цим займаються – немає. Кінолог доглядає собак, прибирає у вольєрах, готує їжу та виконує іншу роботу.

– У собак є свої улюблені ласощі. Хтось більше любить шоколадку, хтось вафельку, є любителі морозива. Звичайно, не можна часто та багато давати їм такі солодощі. Але іноді хочеться побалувати тварину. Особливо після добре виконаної роботи, – каже кінолог.

Начальник відділу Віталій Жилка каже – одне з найчастіших питань, яке задають кінологам – чи справді собак «підсаджують» на наркотики, щоб вони їх шукали. 

– Часто задають таке питання, чи ми годуємо собак наркотиками, – каже він. – Звичайно, це все дурниця. Собаки дуже грайливі. Щоб навчити шукати пса наркотичні засоби чи запахи вибухівки – спершу потрібно навчити її команди «апорт». Є собаки, які крім м’ячика чи іграшки, «світу білого не бачать». Спершу кінолог грається з малого віку м’ячиком чи іграшкою з собакою. Ціль – знайти м’ячик. Ще можуть бути заохочення, якщо собака знайшла м’ячик. Згодом вже додається потрібний запах. Але це не справжні наркотики чи вибухівка. Ми використовуємо спеціальні замінники. Тому на завданнях пес шукає свою іграшку по знайомому запаху. Коли є знахідка – отримує її.

Нам показали, як пес Найк шукає свій м’ячик. Кінолог ховає його поміж покришками. По команді Найк починає пошук. Кілька разів обходить гору покришок, обнюхує. Коли переконується, що його ціль саме там, – сідає поруч. 

Пошуку зброї та вибухівки вчать по запаху пороха, масла для чистки зброї тощо. 

Більше дивіться на відео:

Кінологи кажуть, часто на місцях злочинів, при обшуках знаходять наркотики чи зброю. Іноді масштаби знахідок дивують – цілі гори наркотичних засобів чи справжні домашні арсенали з гранатами.

Чи мають собаки пенсію? 

Як розповідає начальник служби, найбільш ефективна собака в період з 2 до 8–9 років. Старші вже менш активні, швидше втомлюються, втрачають інтерес та навички. Нюхові якості також погіршуються.

– Як такого «пенсійного віку» в собак немає, це все індивідуально, – каже начальник. – Коли собака вже не може добре виконувати свої обов’язки – шукаємо для них господарів. Переважно їх забирає кінолог, з яким вони були все життя. Адже всі ми прив’язуємося до тварин, яких доглядали. Також можуть забрати до себе тварину знайомі чи родичі. Незважаючи на те, що тварина не молода, завжди є ті, хто готовий їх прихистити. На вулиці вони ніколи не опиняються. 

Існують і різні міфи, що злочинці намагаються приховати свій запаховий слід – розливають на місцях парфуми, маскують свій запах, тощо. Однак обдурити собаку не так легко.

– Пес дуже добре розрізняє запахи і серед інших легко знаходить потрібний, – каже Віталій Жилка. – За моєї служби не було такого, щоб собаку злочинці намагались якось обманути – маскуючи запахи чи розбризкуючи речовини на місцях злочину. Якщо злочинець перейшов через водойму – пес знайде, де обірвався слід та візьме його з іншого боку. 

Однак бувають і труднощі. Коли мова йде про пошук загублених осіб – важливо вчасно звертатися про допомогу. 

– У сільській місцевості з пошуками легше, бо там значно менше людей, автівок, – продовжує пан Віталій. – У місті це важче, адже є великий рух, багато машин. Тому чим швидше ми починаємо роботу, тим більше шансів на успіх.

Люди губляться в лісах

В осінній період доводиться часто виїжджати на пошуки в райони. Губляться грибники. 

– Доволі часто в є виклики, коли люди губляться у лісі, – каже начальник служби. –  Це переважно пенсіонери, які пішли за грибами. Родичі викликають поліцію, коли близька людина не повернулась. Тоді залучають нас. Доволі часто загублені самі знаходять вихід, адже вони не сидять на місці. Через це ми довго ходимо по сліду людини. 

У літній період, коли у школах канікули, частішають повідомлення про зниклих дітей. 

Однак з історій, яка запам’яталась начальнику відділу за останні роки – пошук зниклого хлопця.

– Запам’ятався один випадок 2019 року, – розповідає він. – Виїжджали в район на пошуки 19 річного хлопця. Він пішов з дому. Були підстави вважати, що він в лісі. Тоді почали пошукові роботи з собаками. Два дні тривали пошуки. Знайшов його наш Альф. Хлопець був вже в критичному стані. Ще б трохи – загинув би. Але пошуки дали результат, і його врятували. 

Майже щодня кінологів з собаками залучають до роботи слідчо–оперативних груп. Завдяки допомозі тварин вдалося врятувати не одне життя та розкрити чимало злочинів.

Про роботу яких служб чи людей яких професій ви хотіли б почитати ще? Пропонуйте у коментарях! 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.