Як вилікувати гайморит?

Кореспондент “RIA плюс” ділиться особистим досвідом “Гострий двосторонній гайморит”, — сказав лікар розглядаючи чорно-білий рентгензнімок моєї голови. Такого я навіть не очікувала. Дотепер про гайморит я чула лише із розповідей своїх знайомих, доки одного вечора моя температура не сягнула позначки 38. Боліла і смикала уся ліва сторона обличчя. “Гайморит у вас — ускладнення від ГРЗ, — підсумував лор. — Усі чомусь думають, що хворобу можна переносити “на ногах”, а її треба любити, тобто вилежувати у теплому ліжку”. Так я отримала 14 днів вимушеної відпустки. Черговий лікар стаціонарного відділення зустрів мене без ентузіазму. “У палатах місця немає, відділення переповнене”, — сказав він. Але після півгодинних пошуків ліжко для мене таки знайшли. У палаті було ще п’ятеро жінок. Більшість із них мали ту ж проблему, але як тільки-но я сказала їм про свій діагноз, мене попередили: “Якщо будуть пропонувати проколювання — не погоджуйся, потім доведеться робити його кожних півроку”. На першому ж огляді я твердо стояла на своєму: “Проколювати не буду!” Натомість лікар сказав, що це справа особиста і вручив мені великий перелік ліків, які я повинна була придбати у лікарняній аптеці. Туди входили навіть сприт, шприци та вата. Далі лор повідомив, що якщо я відмовляюся від проколювання, то в такому разі із моїм гайморитом доведеться “боротися вакуумом”. Вакуум для пазух Що таке “вакуум” я зрозуміла наступного дня. Так, це не проколювання гайморових пазух, але процедура не надто приємна. Лягаєте на спину так, щоб голова звисала, в одну ніздрю вам за допомогою шприца вливають концентрований розчин фурациліну, а з іншої його висмоктує апарат. Відчуття таке, наче вас різко занурили головою в океан фурациліну. Як пояснила мені медсестра, розчин повинен вимивати весь гній із носа та звільняти прохід до гайморових пазух. Процедура повторювалася щоранку о 7-й годині, крім того, два рази на день мене кололи антибіотиками, я ходила на УВЧ і закапувала ніс “Нафтизином”. У лікарню до мене постійно приходили близькі та знайомі. Усі хотіли допомогти, а тому приносили різноманітні рецепти настоїв та мазей, які допомагали від гаймориту. Ви собі не уявляєте, яка кількість рецептів у мене назбиралася за два дні. Зрештою, я навіть скористалася одним із них. Чудодійна мазь До складу мазі входили мед, сік алое та прополіс. Як запевняла знайома, після кількох разів гайморит як рукою зніме. Мазь треба було наносити на тампон і тримати у носі 15 хвилин щодня. Перші десять хвилин я витримувала, далі мазь починала пекти, і я відчувала дискомфорт. Через чотири дні перебування в лікарні я відчула полегшення: перестала боліти голова, спала температура. Але що мені допомогло насправді — уколи, процедури чи мазь — важко було сказати. Лікар навіть жартував, що лікуюся я надто швидкими темпами. Через десять днів мене виписали, і після того я про гайморит більше не згадувала. Проколювати чи ні Попри усю “нелюбов” пацієнтів до проколювання гайморових пазух, офіційна медицина мало не в один голос стверджує, що це дієвий спосіб лікування гаймориту. — Не секрет і для нас, лікарів, що у народі побутує негативна думка про так званий “прокол”, — каже професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри отоларингології Тернопільської державної медичної академії, лор із великим стажем роботи Петро Ковалик. — Іноді, саме із цієї причини деякі хворі відмовляються навіть лягати у лікарню і займаються самолікуванням. Але хотів би заспокоїти. Проколюють гайморові пазухи не завжди. Приміром, коли ми бачимо, що достатньо антибіотиків і судинозвужуючих крапель, а протягом перших трьох днів пацієнту легшає, то ми не застосовуємо цей метод. Іноді буває так, що у хворого відсутній нежить, але болить голова, висока температура, — продовжує лікар, — а знімок дає лише часткову уяву про те, чи є гній у пазухах. Ми робимо проколювання, і вже тоді маємо реальну картину вмісту пазухи. У моїй практиці був випадок, коли жінка лежала у відділені нейрохірургії, у неї були сильні головні болі, і їй вже хотіли робити трепанацію черепа. У таких випадках на консиліум збирають усіх лікарів. Отож, я запропонував зробити пункцію (проколювання гайморових пазух), і виявилося, що у пацієнтки всього лиш гайморит. Існує схильність до гаймориту — Чому ж все-таки пункцію роблять так часто? — Причина може бути у недолікованому гаймориті. Також є люди, схильні до гаймориту. Серед них ті, хто має слабкий імунітет, близьке розміщення коренів зубів до гайморових пазух, а також якщо пазухи мають вузький природній прохід для виведення слизу. — Скільки разів можна робити “прокол” гайморових пазух? — Найчастіше проколювання одній людині роблять не більше 6-ти разів. Якщо ж цей метод не допомагає, то лікарю варто замислитися над тим, щоб змінити метод лікування та антибіотик: можливо організм просто не сприймає саме цей препарат. — А як ставитеся до новомодних ліків, приміром, широко розрекламовоного “Синуфорте”? — Кажу без сумніву, що жодні новомодні дорогі ліки нічим не кращі від традиційних. Приміром, звичайного “Нафтизіну”. До речі, це запитання часто ставлять мої пацієнти. Але я не радив би витрачати такі гроші — це все реклама. — А що скажете про народну медицину — наприклад, промивання розчином морської солі чи різноманітні мазі? — Вважаю, що промивання морською сіллю та різні мазі — не панацея, але нехтувати такими методами також не варто. Найкращий варіант — поєднання стаціонарного лікування та народної медицини. Сіль і хвощ — від гаймориту Одним із найпоширеніших і досить ефективних способів лікування гаймориту, за словами фітотерапевта комунального центру здоров’я Зоряни Загородньої, є розчин морської солі. — Треба розчинити чайну ложку морської солі (її можна придбати в аптеці) у склянці теплої перевареної води, — розповідає вона. — Солоною водою промивають гайморові пазухи 4-5 разів на день. Якщо ж ви не маєте морської солі, такого ж ефекту можна досягти якщо розчинити 0,5 чайної ложки звичайної солі та соди і 5 крапель йоду у склянці кип’яченої води. Також Зоряна Загородня розповіла, що у лікуванні гаймориту допомагає і відвар хвоща польового. — Відвар готується так: столову ложку трави залити склянкою окропу і настоювати 30 хвилин, — коментує вона. — Таким розчином треба промивати ніс 5-6 разів на день. До слова, за один раз використовують 0,5 склянки розчину солі або відвару хвоща. Кому ж процедура промивання неприємна, вони можуть скористатися маззю, зробленою у домашніх умовах. — Сік цибулі, алое, кореню цикламена, меду та мазі Вишневського (усі складники треба взяти у рівних частинах) треба змішати і підігріти, — каже пані Загородня. — Теплу мазь наносять на джгутик із марлі і вкладають у ніздрю на 15-20 хвилин. Процедуру треба повторювати протягом 20-ти днів. Десь на 5-й день після видалення тампона, повинно відбутися інтенсивне очищення гайморових пазух. Мазь протипоказана тим, у кого є алергія на один зі складників. Решті — вона добре допомагає.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.