Які села може підтопити на Дністрі через ГЕС

Які села може підтопити на Дністрі через ГЕС
Дністровський каньйон. Фото 1.bp.blogspot.com

Багато сіл на Дністрі та унікальні пам'ятки може просто затопити через будівництво ГЕС на Дністрі – на межі Тернопільської, Івано-Франківської і Чернівецької областей. У небезпеці – навіть Горошова, де щороку на Маланки проводять фестиваль.

Як стало зрозуміло під час пікету будівлі Тернопільської облради та обладміністрації 4 січня 2016 року, влада вважає, що проект каскаду ГЕС має право на втілення.

“Відповідь (тобто, відмова "Укргідроенерго" у будівництві ГЕС – ред.) має бути арґументована а не бла-бла-бла. З посиланням на конкретні закони”, – пропонував учасникам попереджувальної акції протесту голова обладміністрації Степан Барна.

Тож, виходить, що захищений законами статус Дністровського каньйону як національного природного парку – не аргумент і не страхує від того, що державні посадовці одного дня можуть забажати знищити і екосистему, і можливості розвитку туризму у цьому регіоні. Зрештою, навіть посилання на конкретні закони, які волонтери вмістили у проект рішення сесії облради з наміром накласти мораторій на ГЕС, не виявилися аргументом для депутатів облради. Цей проект навіть не розглянули. Натомість створили комісію, котра повинна три місяці вивчати питання. І не виключено, що волонтерам, які увійшли до складу комісії як дорадники, доведеться повторно нагадувати посадоцям і своїм депутатам-обранцям про вже чинні законодавчі акти і небезпеки.

Таким чином, що громаді пропонують довести шкідливість зведення ГЕС, хоча мали б спершу чітко, на основі соціо-економічних та екологічних наукових розрахунків, обґрунтувати корисність цієї ідеї. Наразі є тільки наукові дослідження про унікальність природи каньйону Дністра, які роками проводили, готуючи створення національного природного парку.

У випадку запланованих ГЕС не в останню чергу йдеться і про шкоду для економіки краю. Адже через будівництво гребель може підтопити багато сіл.

У небезпеці – навіть Горошова, де щороку на Маланки проводять популярний фестиваль. Та про це влада не говорить. Її представники ведуть мову про вигоди, забуваючи, що їх насправді ще не оцінювали – техніко-економічне обґрунтування планують розробляти тільки у 2016-2017 роках.

 


 

Опис теренів, які може затопити, оприлюднив Олександр Вікирчак у групі “Врятуй Верхній Дністер від ГЕС” на Facebook:

ГЕС Брідок – Синьків


При підпорі води на 8м утворюється водосховище на 40 км. (згідно передпроектних напрацювань ) При цьому ймовірне підтоплення городів або й будинків у Синькові та Зозулинцях. 
При чому з Тернопільської сторони Дністер і прибережна смуга тут входять у межі НПП Дністровський каньйон з вилученням у користувачів. Повністю порушується режим Городоцько-Добровлянського та частково– Касперівсько- Городоцького іхтіологічних заказників..
У зону затоплення потрапляють нижні частини розташованих на схилах і ботанічних заказників (окремі об’єкти ПЗФ) :Стінка Городок -Костільники.,Синьківська кострицева степова ділянка, Деренівська стінка, Урочище Криве

Устянська ГЕС

Якщо наскільки можливо проаналізувати передпроектну докуменцію того ПАТ «Укргідроенерго»,то виходить наступне:
При підпорі води на 8м утворюється водосховище на 30 км. При цьому ймовірне підтоплення городів або й будинків у Горошовій і навіть у Колодрібці. На карті виділено місця, що ймовірно будуть затоплені. Може бути цікавою для людей з придністерських сіл.. Може хто знайде своє обійстя.
Дністер і прибережна смуга тут входять у межі НПП Дністровський каньйон з вилученням у користувачів. Повністю змінюється гідрологія. Зникають такі червонокнижні види риб,що люблять течію, як марена,вирезуб, чоп,стерлядь. Тобто Парк не виконує свою природоохоронну функцію

ГЕС Заліщики (Печорна)


При підпорі води на 8м утворюється водосховище на 28 км. (згідно перед проектних напрацювань ) При цьому ймовірне підтоплення городів або й будинків у Городниці, Передівані та Іване Золотому.
При чому з Тернопільської сторони Дністер і прибережна смуга тут входять у межі НПП Дністровський каньйон з вилученням у користувачів. У зону затоплення потрапляють нижні частини розташованих на схилах і ботанічних заказників Жижавський (окремі об’єкти ПЗФ)

ГЕС Монастирок


При підпорі води на 8м утворюється водосховище на 44 км. (згідно перед проектних напрацювань ) При цьому ймовірне підтоплення городів або й будинків у с.с. Возилів,Сокирчин ,Набережне, Долина
На карті виділено місця, що ймовірно будуть затоплені. Може бути цікавою для людей з придністерських сіл.. Може хто знайде своє обійстя.
Місце, де тут планують греблю не входить у межі НПП Дністровський каньйон

ГЕС Вістря


При підпорі води на 8м утворюється водосховище на 26 км. (згідно перед проектних напрацювань ) При цьому ймовірне підтоплення городів або й будинків у с.с. Вістря ( якщо гребля нижче села - з наявних паперів це не дуже видно), Смерклів.
На карті виділено місця, що ймовірно будуть затоплені. Може бути цікавою для людей з придністерських сіл.. Може хто знайде своє обійстя.
При чому з Тернопільської сторони Дністер і прибережна смуга тут входять у межі НПП Дністровський каньйон з вилученням у користувачів. Ймовірно буде затоплено ботанічний заказник Теребіж біля с.Діброва створений для збереження білоцвіту весняного, два відслонення девону , що мають статус об’єктів ПЗФ в околицях с.Вістря.
Через зарегулювання Дністра повністю змінюється його гідрологія. Зникають такі червонокнижні види риб, що люблять течію, як марена, вирезуб, чоп, стерлядь. Тобто Парк не виконує свою природоохоронну функцію

ГЕС Литячі


При підпорі води на 8м утворюється водосховище на 24 км. (згідно перед проектних напрацювань ) При цьому ймовірне підтоплення городів або й будинків у в Хмелевій (Івано Франківській)
При чому з Тернопільської сторони Дністер і прибережна смуга тут входять у межі НПП Дністровський каньйон з вилученням у користувачів.

Стежте за новинами Тернополя у: Facebook, TelegramInstagramViber та YouTube. 

Коментарі (7)
  • Dmytro Stefanyshyn

    Проаналізував ситуацію. Маю думки, які обов"язково висловлю в наукових публікаціях. Але не забуду і про інформування громадськості.

    Маємо наступне.

    Критика проекту екологами, різними громадськими організаціями і активістами в контексті негативного впливу на навколишнє середовище є справедливою, оскільки мова йде про гідротехнічне будівництво в заповідній зоні. Будівництво каскаду ГЕС безумовно зашкодить екології ріки, природі Дністровського каньйону й місцевому населенню. Завдяки водосховищам, рівні води в каньйоні, з постійним затопленням і підтопленням прилеглих територій, піднімуться вище рівнів води, що спостерігалися в ріці при природних паводках. При цьому, всупереч заявленому, населені пункти, які розташовуються в межах каньйону, не отримають захисту від повеней, скоріше навпаки, зазнають ще й додаткової шкоди. Сумнівно також, що заявлена в проекті загальна протиповінева ємність водосховищ каскаду здатна суттєво посприяти протиповіневому захисту територій, що розташовані нижче за течією Дністровських ГЕС-1 і ГЕС-2, адже вона складе менше 8% від корисної ємності Дністровського водосховища, яке власне і має слугувати захистом від паводків м. Могилів –Подільського та інших населених пунктів в середній і нижній течії Дністра. Це лише ті виклики і ймовірні наслідки проекту, які не важко проаналізувати, щоб робити відповідні висновки не на його користь.

    Втім, будівництво каскаду цих шести ГЕС в межах  Дністровського каньйону може нести й більш серйозні ризики, зокрема для території вище за течією Дністра, яка при паводках зазнає не меншої, а можливо навіть і значно більшої шкоди. Ця територія знаходиться в озероподібному розширенні долини Дністра, де розміщені гирла кількох його приток: Бистриці (з її складовими частинами – Бистрицею Солотвинською і Надвірнянською), Лукви, Лімниці, Сівки, Свіржа, Гнилої Липи та інших річок (рис. 2, 3). Саме тут під час повеней на Дністрі одночасно збирається напевно найбільша в долині ріки маса води.

    В середньому, максимальні витрати води р. Дністер на водопосту Галич складають майже 78% від максимальних витрат на водопосту Заліщики. З врахуванням максимальних витрат Бистриці це відношення (для ряду спостережень  з 1970 р. по 1998 р.) складає майже 88%. Тобто повінь на Дністрі формується ще на вході до Дністровського каньйону. Геопросторовий аналіз показує, що існує висока ймовірність, що каскад ГЕС, побудований в межах каньйону, може викликати ефект додаткового стримування й акумулювання паводкових вод в долині Дністра вище за течією, що значно збільшить повеневий ризик для великої кількості населених пунктів, розташованих в долині Дністра та на його притоках від с. Довге до Галича і вище за течією, включаючи і Івано-Франківськ. Дані гідрологічних спостережень підтверджують, що в долині Дністра вище с. Довге і Маріямполя на Івано-Франківщині часто спостерігається ефект трансформації паводків, як у водосховищі. Наприклад, з 1970 р. по 1998 р. при паводках сумарна максимальна витрата Дністра (біля Галича) і Бистриці перевищувала максимальну витрату Дністра біля Заліщиків в 9 випадках.

    Існує також ризик поступового підняття рівнів води в Дністрі та його притоках перед каньйоном за рахунок відкладення наносів, яке відбуватиметься через сповільнення швидкості проходження паводків в каньйоні. Подібна ситуація сталася в Новій Зеландії на водосховищі Роксбург, де відкладення наносів викликало прогресуюче підняття кривої підпору. Протягом 35 років максимальний рівень води на ділянці виклинювання підпору піднявся над проектним рівнем на 3,5 м. Повені під час регулярних паводків почали спостерігатися на територіях, які раніше ніколи не затоплювалися і не підтоплювалися.
  • Анонім

    Йобнуті на голову! Всраку ті ГЕС!

    Анонім reply Анонім

    Тобі
  • Анонім

    Для довершення повноти картини, треба всім горе-екологам дати чесно відповідь на запитання: чи готові вони самі відмовитися від електроенергії задля збереження екології.

    Опитування не враховує думку мешканців Хмельницького, де планується розширення АЕС, Рівного і Калуша (місцева ТЕС) котрі постачають електроенергію до дому кожного "активіста еколога".
  • Орест Стельмах

    Мою хату знене з лиця землі (
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Тернополя за сьогодні
21:02 ТОП-5 захопливих детективів, які ви прочитаєте на одному диханні stars 20:01 Чи знають депутати міськради скільки років Тернополю, скільки сіл в міській ОТГ та що таке "кадастровий номер" (ОПИТУВАННЯ) play_circle_filled photo_camera 19:31 У Чорткові до 500-ліття міста планують відреставрувати замок (ФОТО) photo_camera 19:18 "Хтось дякує, а хтось дивиться скоса": двірнички-подруги розповіли про свою роботу в Тернополі play_circle_filled stars Від читача 14:59 З 1 грудня збільшиться прожитковий мінімум 18:29 На вихідні у Тернополі суттєво погіршиться погода 18:10 Чорна п'ятниця у Тернополі: реальні знижки чи обман? Ми перевірили (РЕПОРТАЖ) photo_camera 17:07 У Тернопільському районі перевірили якість води у джерелах. Які результати? 16:37 Дві обласні лікарні в Тернополі готують для прийому хворих на ковід play_circle_filled 16:04 Судили чоловіка, який скуповував яблука в селі: його бус покотився і задавив 86-річного дідуся 15:39 Названо єдину умову запровадження локдауну, - МОЗ 15:20 Депутати міськради вимагають в уряду скасувати карантин вихідного дня. "Слуга Народу" - проти photo_camera 14:41 Тернопільська "Нива" має головного тренера 14:15 У грудні компанія «Газпостач» не підвищуватиме ціну на газ 13:26 У лікарнях Тернополя 140 хворих на COVID-19: скільки пацієнтів потребують підтримки киснем? 13:02 Мангали у парку "Здоров'я" зруйнували чи ті "своє віджили"? 12:22 Чорна п'ятниця 2020: історія та дата свята, цікаві факти 12:05 Аварія на Теребовлянщині: один з водіїв отримав травми (ФОТО) photo_camera 11:34 На Тернопільщині домашнього кота врятували з 30-метрового колодязя (ФОТО) photo_camera 11:10 Скільки недоотримає бюджет Тернополя через карантин та на що планують збільшити витрати - новини із сесії play_circle_filled
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Тернополі Ваші відгуки про послуги у Тернополі
keyboard_arrow_up