У Тернополі повінчались військовий Сергій та волонтерка Тетяна Новікови. Цермонію влаштувати в духовному центрі Тернопільської артилерійської бригади з дотриманням військових традицій. у суботу, 23 листопада.
Він - капітан Збройних сил України, військовослужбовець Тернопільської артилерійської бригади, вона - волонтерка. Обоє зі Львова, познайомились у 2016 році через соцмережі. Сергій тоді шукав волонтерську допомогу для свого підрозділу в,тоді ще, АТО.
- Ніхто не вірить, але ми познайомились через соціальні мережі, - каже Сергій. - Потім, я приїхав до Львова й ми домовились зустрітись, але якось так сталось, що перше побачення у нас не вдалося. Та потім ми здвонювались ще, і так пішло-поїхало. Декілька зустрічей, так і покохали один одного.
Знайомство з часом перейшло у дружбу, а чергова зустріч запалила вогники обох сердець.
Тетяна допомагала військовому підрозділу, в якому служив Сергій, передавала речі першого вжитку, маскувальні сітки.
- Як тільки почалось війна, я пішов одразу на контракт. А Тетянка мене чекала, було таке, що навіть приїжджала до мене. Допомагала мені та іншим військовим, - розповідає Сергій.
Військовий через три роки все ж завоював серце Тетяни і молодята нещодавно розписалися у місцевому РАЦС.
- Ми до цього довго йшли, це був тривалий шлях, - розповідає Тетяна. - І рішення одружитись та обвінчатись було виважене, усвідомлене. Нарешті!
Про таїнство вінчання молодята домовились з військовим капеланом Володимиром Андрухівим, отець - хороший друг Сергія.
- Із Сергієм, капітаном Новіковим, я познайомився у вересні 2015-го, коли я заїхав у Боровеньки,що поруч із Лисичанськом, - розповідає капелан Володимир. - І досі ми дружимо, це дуже хороша людина. Наречену Сергія я також знаю вже давно, бо вона нам допомагала: в’язала маскувальні сітки, всіляко підтримувала. Взагалі, Сергій мені вже давно казав, що я мушу йому шлюб дати і я дуже радий за них.
Наречені хотіли взяти шлюб ще влітку, але капелан лише у листопаді приїхав із зони ООС.
- Мені 56 років і 26 із них я священник, - каже отець Володимир. - Із вересня 2015 року я з бригадою у бойових діях, а з 2017 я офіційно став капеланом. І бути парафіяльним священником - це одне, а на фронті зовсім інше. Бо коли ти на парафії, то тебе люди на сповіді не питають “Чи я вбивця?”. А там хлопці задаються такими питаннями. Але я завжди казав, що хлопці, ви не вбивці, а захисники своєї Батьківщини. Та найбільше мені запам’яталось на службі, як приходив до мене військовий-батько і каже: “Отче, у мене в сина завтра День народження - 10 років, я хочу, щоб ви відправили Службу Божу за здоров’я.”
Отець зізнається, що цей шлюб для нього дуже важливий. Обряд проходив в духовному центрі Тернопільської артилерійської бригади з дотриманням військових традицій. На подію з'їхались рідні, друзі наречених.
Відпустку молодята вже відгуляли, й Сергій зараз знову їде на службу. Сергій із Тетяною вже переїхали до Тернополя і тепер, кажуть, будуть тернополянами.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
Михайло Бойчук
Maria Lupusin
Здоров'я на усі літа...❤❤❤
Белка Белка reply Maria Lupusin