Йому назавжди 23, і він був найстаршим у родині з п’яти дітей. Прощаються з Михайлом Мечиком

• Попри складне дитинство Міша виріс дуже добрим і працьовитим, кажуть односельці. Після армії поїхав із друзями на заробітки, аби забезпечити себе і майбутню родину. Наречена Ірина, так і не побувавши дружиною, вже одягнула чорну хустку.
• У Міші залишилось четверо молодших братів й сестер: найстаршій Софії цього року виповнилось 18 і вона у вересні й сама стала мамою. Люба навчається у 9 класі, Іван у восьмому, а наймолодша, Іванка, учениця 5 класу.

Він не дожив до дня народження менше місяця – 14 листопада Михайлові Мечику могло би виповнитись 24. Яке страшне слово – могло б… Йому тепер назавжди 23. Цьому хлопчині жити й жити, створювати власну родину, про яку мріяли разом із нареченою Іринкою, народжувати дітей. Натомість ім’я цього юного хлопчини відтепер назавжди внесене до Книги пам’яті Героїв, які ціною власного життя захищали нас із вами…

Гірко плакали навіть чоловіки

Кременеччина опустилась навколішки, а за тужливим «Плине кача» сліз не стримували й кремезні чоловіки у пікселі. «Боже, він ще така дитина…» — літня жінка, що була у живому коридорі, яким зустрічали траурний кортеж із тілом Героя, ледь прошепотіла цю фразу. Сльози з її очей лились рікою. Вона ніколи раніше не була знайома ані з цим хлопчиною, ані з його рідними. А зараз вона гірко плаче, наче за власною дитиною, притискаючи до грудей синьо-жовті хризантеми, підперезані чорною стрічкою…

Гірке сповіщення надійшло на Кременеччину днями: у боях за Україну загинув 23-річний Михайло Мечик із села Катеринівка Кременецької громади.

— Виконуючи бойове завдання з виявлення сил противника, солдат-вогнеметник, виявивши мужність та стійкість, отримав вогнепальні поранення, несумісні з життям, — повідомили у Кременецькій громаді. — Щиросердечні співчуття рідним, близьким, знайомим, побратимам. Слава Герою! Хай душа отримає Вічний Спокій у Царстві Небеснім!

Михайло Олександрович Мечик народився  14 листопада 1998 року. Після закінчення місцевої школи відслужив в армії строкову службу. З початком повномасштабного вторгнення Михайло знов став на захист Батьківщини. Мобілізований у квітні, за кілька днів до Великодня. Загинув 19 жовтня у Запорізькій області, розповіла староста с. Катеринівка Вікторія Дрель.

Дитинство і юність Михайла не назвеш надто безхмарним і щасливим. Він виріс у багатодітній родині, яка перебувала на всіх можливих обліках соцслужб. Тому коли Михайло подорослішав, вирішив міцно ставати на ноги і самотужки будувати власне життя.  

— Він із багатодітної сім’ї, був найстаршим із п’яти дітей, — розповіла староста. — Далі йде сестра Софія, якій цього року виповнилось 18 і вона у вересні й сама стала мамою. Люба навчається у 9 класі, Іван у восьмому, а наймолодша, Іванка, учениця 5 класу. У юного Героя ще залишились мама Леся та тато Олександр. Мав дівчину, Ірину. Відколи Міші не стало, вона весь час із його родиною…  

Він був дуже доброю дитиною

За словами директора місцевого будинку культури, Міша, попри всі життєві труднощі, ніколи не був проблемною дитиною. І за ним зараз дуже тужать односельці.

— Попри все він був дуже доброю дитиною, — кажуть, ніби в один голос всі, хто знав Михайла відмалечку. — Намагався сам заробити собі на життя — прийшов з армії, поїхав з друзями за заробітки. Хотів власними силами заробити копійку та будувати своє майбутнє і створити та забезпечити сім’ю. Але не судилось. Гірко й боляче…  

26 жовтня Кременеччина зустріла тіло загиблого воїна Михайла Мечика на автошляху Тернопіль-Кременець, на площадці біля “Трьох Валетів”, де священники підправили перший заупокійний молебень. Згодом траурний кортеж попрямував до Майдану Волі м. Кременець, де о 15.20 відправили  панахиду.

Чин Поховання та віддання військових почестей відбудеться у четвер, 27 жовтня, у рідному селі воїна - Катеринівці. Юного Героя поховають на сільському цвинтарі — під жовто-синім стягом тут з’явиться перша могила Героя війни...

Редакція висловлює щирі співчуття батькам, сестрам і братові, нареченій, родині, друзям, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.