З піснею та молитвою — до Перемоги: колядники на Тернопільщині зібрали 80 тисяч для ЗСУ

Родина Демидась, переселенці з Херсонщини, організували на Тернопільщині благодійну коляду. З творчою програмою дівчата заходили до храмів, будівель та установ, щоб заколядувати й зібрати якомога більше коштів на потреби наших захисників.

З початком повномасштабного вторгнення Тернопільщина стала для великої родини Демидась другою домівкою. Раніше вони мешкали в Чорнобаївці на правобережній Херсонщині. Цей регіон для переїзду обрали невипадково — тут проживають їхні родичі, які надали прихисток.

Шануймо українські традиції

Оксана та Богдан Демидась завжди шанували українські традиції й передали цю цінність своїм чотирьом донькам — Марті, Олені, Анастасії та наймолодшій Соломії. Жодне Різдво Христове в їхній родині не минало без коляди. Старша донька Марта долучилася до вертепу ще трирічною — разом з іншими дітьми співала різдвяні пісні.

Цьогоріч дівчата колядували впродовж п’яти днів. Найбільше запрошень було у Великих Бірках, Дичкові, а також у Тернополі. Крім того, дівчата завітали й на Івано-Франківщину.

— Спочатку колядуємо в церквах після служби, а вже потім ідемо в домівки людей, які нас запрошують до себе. Дуже приємно і цінно, коли люди слухають нашу програму у храмі, а потім ще й просять окремо заспівати у своїх оселях, — розповідають дівчата. — Але бувають випадки, коли люди не зовсім розуміють, для чого ми це робимо. Зараз усе частіше забувають, що колядки та щедрівки — частина нашої української культури. Дехто сприймає це лише як пісні, але насправді це прославлення Ісуса, нагадування про традиції.

Керує процесом найстарша сестра — Марта Демидась. Вона складає сценарій, шукає віншування, обирає коляди. Дівчина розповідає, що їй подобається колядувати з самого дитинства, тож до цього процесу вона вирішила залучати й молодших сестричок. Це цікаво й гарно, адже вони прославляють Ісуса та дарують людям радість Різдва Христового.

— Багато колядок знаємо з дитинства, але для свого виступу обираємо гарні, незвичайні, щоб вразити людей, доторкнутися до їхніх сердець своїм співом. Віншування знаходжу в інтернеті, а вже далі дивимося, які саме нам підходять. Цьогоріч фурор серед присутніх викликав один із віршів Богдана Фесика, адже він про наше сьогодення, війну та Бога, який народився. Це було трохи сентиментально, тож подекуди я не стримувала сліз, — говорить Марта Демидась. — Мої сестрички дуже чекають, коли ми всі разом знову збиратимемося на коляду. Коли я починаю поступово підбирати коляди й віншування, вони допомагають, дещо радять, і в результаті в нас виходить гарне дійство.

Дівчата обов’язково беруть із собою різдвяну зірку та українські хустки, а також одягають вишиті сорочки. У майбутньому планують придбати теплі українські костюми, щоб колядувати саме в них.

Кожна гривня допомагає наближати Перемогу

Загалом цього року дівчатам вдалося наколядувати 80 100 гривень. За традицією зібрані пожертви розподілили між кількома бригадами.

— 50 000 гривень ми перерахували на «Різдвяні пташки» — на дрони для бійців 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Інші кошти спрямували на теплові гармати для захисників, які нині воюють на Херсонському напрямку. Військові дякують за підтримку, адже кожне обладнання може врятувати життя й допомогти боротися з ворогом. Але ці донати — найменше, що ми можемо зробити для них, тож якщо бачите збори — не проходьте повз! Обов’язково долучайтеся, — наголосила Марта.

Родина переселенців закликає всіх українців під час різдвяно-новорічних свят згадувати не лише про святкові столи та родинний затишок, а й про тих, хто під ворожими обстрілами, у бліндажах, захищає нашу Україну та виборює Перемогу.

Читайте також:

Розклад богослужінь та графік освячення води на Водохреще у храмах Тернополя

У Тернополі вийшла заміж волонтерка Уляна Фіялка

Водохреще 2026: де тернополяни зможуть пірнути в ополонку та яких правил варто дотримуватися

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.