Заборона служби для корупціонерів і ґвалтівників: Рада ухвалила Закон про мобілізацію ув’язнених

• Умовно-дострокове звільнення заради служби у ЗСУ дозволили тим, хто скоїв ненавмисне вбивство. А хто не служитиме?
• Проголосуйте в опитуванні, ви підтримуєте таке рішення чи проти того, аби засуджені стали на захист України зі зброєю в руках. 
   

8 травня Верховна Рада України ухвалила Закон про добровільну мобілізацію ув’язнених. Йдеться про законопроект №11079-1, прийнятий у першому читання 10 квітня цього року, після чого до нього подали близько 500 правок. З них врахували майже 80.

 

Хто може служити, а хто ні?

Основні норми проекту Закону озвучив на власній сторінці у Фейсбук народний депутат України Михайло Цимбалюк.

* мобілізація в’язнів, а точніше реалізація щодо таких категорій громадян механізму умовно-дострокового звільнення лише за рішенням суду;
* лише добровільність такого рішення самим ув’язненим;
* згода від командира військової частини;
* відповідність психічного стану та стану здоров’я ув’язненого вимогам служби в ЗСУ (проходження попереднього медичного огляду у в’язниці, а далі проходження ВЛК);
* понад три роки терміну перебування у в’язниці до закінчення визначеного покарання.

— Окрім осіб, що вчинили умисні вбивства, ґвалтівників і педофілів, до лав ЗСУ не зможуть вступити корупціонери, ті, хто вчинив злочини проти основ національної безпеки України, а також особи, що займали особливо відповідальне становище, —  зокрема, депутати та міністри, — повідомила голова Комітету Верховної ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Також вона зазначила, що у фінальній версії ухваленого законопроєкту про мобілізацію ув’язнених, умовно-дострокове звільнення (УЗД) заради служби у ЗСУ дозволили тим, хто скоїв ненавмисне вбивство. Виняток становлять ті особи, які при цьому були у стані наркотичного сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повідомляє «Ліга Закон».

При цьому заборонили військову службу особам, які відбувають покарання за умисні вбивства, за вбивства, скоєні з особливою жорстокістю, а також за згвалтування, сексуальне насильство, педофілію і тероризм.

 

Табу — міністрам й депутатам

— Також серед прийнятих правок — заборона умовно-дострокового звільнення заради військової служби для тих осіб, хто відбуває покарання за тяжкі корупційні правопорушення, а також для осіб, які займали особливо відповідальне становище. Йдеться про міністрів, депутатів, їхніх заступників та помічників тощо. Крім цього, заборонили УЗД тим ув’язненим, які відбувають покарання за те, що посягали на життя правоохоронців, — повідомила Олена Шуляк.

Не дозволять служити у ЗСУ також особам, засудженим за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, шпигунство, посягання на життя державного діяча, незаконне виробництво, придбання, розповсюдження або зберігання наркотиків. 

Для всіх інших, хто потенційно може бути мобілізований, діє однакова умова — до завершення терміну їхнього покарання повинно лишитися не більше трьох років. Засуджені, яким залишилося перебувати у в’язницях довше і тим паче довічно засудженим, відмовлятимуть одразу без права перегляду.

Щодо тих, хто звільнився за УДЗ заради служби в ЗСУ і ухиляються від укладання контракту, передбачили кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років. А якщо така особа вчинить під час служби у ЗСУ новий злочин, їй до покарання, призначеного за новим вироком, приєднають невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Також Олена Шуляк зазначила, що оскільки особи після умовно-дострокового звільнення заради служби в ЗСУ набувають статусу військовослужбовців, для них передбачена кримінальна відповідальність за ті правопорушення, які можуть вчиняти військовослужбовці.

 

Алгоритм мобілізації засуджених

Згідно з ухваленим законом, засуджені можуть вступити до лав ЗСУ тільки за власним бажанням та за рішенням суду. Спочатку кандидат на УДЗ подає відповідну заяву, а установа виконання покарань організовує йому проходження первинного медичного огляду в закладах охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України, оскільки мобілізовують виключно тих в’язнів, які мають достатній рівень фізичної підготовки і при цьому психічно здорові.

Якщо первинний медогляд пройшли успішно, заява засудженого попередньо розглядається установою виконання покарань за обов’язковою участю представника ТЦК, а також представника військової частини, де засуджений планує проходити військову службу за контрактом.

Олена Шуляк пояснила: якщо представник військової частини і установи виконання покарань заяву задовольняють, наступним етапом потрапляння засудженого до лав ЗСУ буде суд, оскільки саме він виносить рішення про УДЗ. Суд відбуватиметься за участю прокурора, представника установи виконання покарань і самого засудженого, якому дозволено брати участь у цьому засіданні в режимі відеоконференції. Тобто, не полишаючи місце відбування покарання.

Ухвала суду і судове рішення про умовно-дострокове звільнення особи або про відмову у ньому невідкладно, але не пізніше 24 годин після проголошення надсилається до відповідного ТЦК, а також до органу або установи виконання покарань. Якщо рішення суду позитивне, особа має укласти контракт про вступ на військову службу до Збройних Сил України на посади рядового, сержантського і старшинського складу, а також офіцерського складу, відповідно до військового звання, за якими вони перебувають на військовому обліку.

Після цього особа передається підрозділам Національної гвардії України, яка передасть її з установи виконання покарань до ТЦК. Військовослужбовці Нацгвардії під час доставлення за нагальної потреби мають право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, вогнепальну зброю.

— Вже у статусі військовослужбовців колишні ув’язнені будуть проходити військову службу виключно у спеціалізованих військових частинах, порядок створення яких визначається Міністерством оборони України, — пояснила Олена Шуляк. — Адміністративний нагляд за особами здійснюється командиром військової частини, в якій особа проходить військову службу. Особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, беруться у військовій частині на окремий облік.

 

Що буде із засудженими після служби

Контракт таких військовослужбовців буде припинятися на наступних умовах:

За станом здоров’я, тобто на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переглядом через 6-12 місяців;

Якщо такий військовослужбовець вчинив новий злочин і був за нього засуджений у вигляді нового позбавлення волі;

У зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням рішення про демобілізацію.

Військовослужбовцям із числа осіб, яких умовно-достроково звільнили заради служби в ЗСУ, щорічну відпустку не надаватимуть, але на підставі висновку військово-лікарської комісії може бути відпустка для лікування після поранення, контузії, травми або каліцтва. Втім вона надається виключно за місцем перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я.

 

Куди внесуть зміни

Як йдеться в пояснювальній записці, https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/2283083,  

Проектом Закону пропонується внесення змін до:

1. Кримінального кодексу України – у частині врегулювання питань, пов’язаних з умовно-достроковим звільненням від відбування покарання осіб для проходження військової служби за контрактом, а також встановлення відповідальності за ухилення від проходження військової служби такими особами.

2) Кримінального процесуального кодексу України – у частині врегулювання питань, пов’язаних з прийняттям судом рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання осіб для проходження військової служби за контрактом, а також зі зверненням до виконання судових рішень з цього приводу;

3) Кримінально-виконавчого кодексу України – у частині врегулювання порядку умовно-дострокового звільнення від відбування покарання осіб для проходження ними військової служби за контрактом;

4) Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» – у частині покладання на командирів військових частин функцій зі здійснення адміністративного нагляду за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, а також взяття таких осіб на окремий облік у військовій частині;

5) Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» – у частині встановлення особливостей прийняття, проходження та звільнення з військової служби осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом; врегулювання питань, пов’язаних із соціальним і правовим захистом таких осіб; взяттям таких осіб на військовий облік, зняття та виключення з нього; призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Як пояснив «20 хвилин» народний депутат від Тернопільщини Ігор Василів, зараз Закон готують на підпис. Юридичне управління проведе техніко-юридичні редагування, після цього документ має підписати голова Верховної ради, а тоді його передадуть на підпис Президенту України. І лише після цього він вступить в дію. Коли це буде — прогнозувати важко.

Проголосуйте в опитуванні, ви підтримуєте таке рішення чи проти того, аби засуджені стали на захист України зі зброєю в руках.

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.