Загинув або зник безвісти: чи можуть кілька родичів отримати відстрочку від мобілізації
Якщо військовослужбовець загинув або зник безвісти під час захисту України, право на відстрочку можуть мати його близькі родичі. «20 хвилин» розбиралися, чи поширюється це право на кількох дітей одночасно, які обставини та документи потрібно підтвердити і що робити, якщо у відстрочці відмовили.
Хто має право на відстрочку від мобілізації, якщо близький родич загинув або зник безвісти на війні? З таким питанням звертаються читачі до «20 хвилин», адже в родинах виникають суперечки навіть щодо того, чи можуть оформити відстрочку одночасно кілька дітей загиблого або зниклого безвісти військового.
«У родині троє синів»
Батько Михайла О. зник безвісти у квітні 2025 року. Відтоді родина чекає на будь-яку звістку про нього. У чоловіка троє синів, і тепер кожен із них опинився перед питанням, як діяти далі.
Один із братів уже має військовий досвід — він воював ще під час четвертої хвилі мобілізації. Нині чоловік живе за кордоном, але хоче повернутися в Україну, щоб допомагати своїй родині.
— Шукали інформацію, але бачимо розбіжності, а до ТЦК та СП навряд чи звертатимуся за відповіддю, — пояснив Михайло. — Відкрили закони-постанови, там стільки нюансів, що навряд чи самі розберемося.
Саме тому в родині хочуть зрозуміти, як у їхній ситуації працює право на відстрочку. Чи можуть її оформити всі троє синів, якщо їхній батько зник безвісти, чи скористатися таким правом може лише хтось один?
Для родини це не просто питання документів. Один із синів готовий повертатися з-за кордону, а тому перед поверненням хоче знати, чи матиме законні підстави для відстрочки.
— Не раз бачили у соцмережах, як одразу з кордону знімають і забирають ТЦК. Брат не боїться, але має бути впевнений, що хоч додому доїде і дадуть можливість надати документи та врахувати всі обставини, а не одразу розшук, штраф і служба, — каже Михайло.
«Сказали, що тільки один син»
Схожа ситуація, як писали наші колеги, виникла в родині військового, який загинув на війні. Двоє його синів звернулися до ТЦК, щоб оформити відстрочку від мобілізації.
Однак, за словами братів, у ТЦК їм пояснили, що таким правом може скористатися лише один із синів. Одному з чоловіків відстрочку оформили, а другому відмовили.
Тоді й виникло питання: якщо батько загинув на війні, чи справді право на відстрочку має лише один із його синів? Чи кожен із дітей може звернутися по неї окремо?
Про цю історію вже повідомляли наші колеги з «20 хвилин» у Вінниці.
Родина намагалася з’ясувати, чому одна й та сама обставина — загибель батька на війні — стала підставою для відстрочки одному сину, а іншому — ні.
І тут для родини важливо зрозуміти не лише те, хто має право на відстрочку, а й що робити, якщо у ТЦК кажуть, що скористатися нею може лише один із родичів.
Батько загинув — сина не звільняли
Мешканець Кременеччини розповів ще про одну історію родини, де батько загинув на Херсонщині у серпні 2022 року. У цей час його старший син також воював — перебував за кілька кілометрів від батька.
Після загибелі батька син через деякий час звернувся до свого командира з рапортом. Він хотів скористатися можливістю залишити місце служби у зв’язку із загибеллю батька.
Однак, за словами мешканця Кременеччини, командир відмовив йому.
— Сказав, мовляв, або в штурмову на три місяці, і потім, може, підпишу, або приведи на своє місце іншого, — розповідає чоловік.
Рідні додали, що син служив ще майже рік і за цей час отримав два складні поранення. Але врешті таки, через шалені перепони і бюрократію, йому вдалося звільнитися. Зараз майже з подібною ситуацією стикнулися їхні близькі друзі.
Тому родину цікавить, як на практиці працюють норми про право військовослужбовців на звільнення чи відстрочку після загибелі близького родича.
Хто має право на відстрочку?
Адвокатка Олена Степанова пояснює: закон не встановлює правила «одна відстрочка на одну сім’ю» і не обмежує це право лише одним із родичів першого ступеня.
— Пункт 4 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає право на відстрочку для жінок і чоловіків, чиї близькі родичі — зокрема батько, мати, син, донька, чоловік, дружина, рідний брат або сестра — загинули або зникли безвісти за визначених законом обставин під час захисту України, — пояснює Олена Степанова. — Тобто закон визначає право конкретної особи, яка має відповідний родинний зв’язок із загиблим.
За словами адвокатки, якщо батько загинув під час захисту України і у нього є два повнолітні сини, кожен із них є сином загиблого. Відтак щодо кожного окремо існує передбачена законом підстава для відстрочки.
— У статті 23 немає положення про те, що після оформлення відстрочки одним сином право другого припиняється, — наголошує адвокатка.
Порядок оформлення відстрочки регулює постанова Кабінету Міністрів №560. Вона визначає процедуру та документи, якими людина підтверджує свою підставу для відстрочки.
— При цьому й у нормативних актах щодо підтвердження такого права йдеться про документи, які встановлюють родинний зв’язок заявника із загиблим або зниклим безвісти, факт смерті або зникнення та обставини загибелі чи зникнення, передбачені законом, — каже Олена Степанова. — Вимоги довести, що «інший син не користується відстрочкою», серед цих умов немає.
Адвокатка додає, що в деяких інших підставах законодавець чітко встановлює додаткові умови щодо інших членів сім’ї.
Окремо Олена Степанова звертає увагу на ще один важливий момент. Самого факту, що військовослужбовець помер під час служби, може бути недостатньо для оформлення відстрочки за цією підставою.
— Для цієї підстави визначальними є саме обставини загибелі або зникнення, прямо зазначені в законі: зокрема участь у заходах із забезпечення оборони України, відсічі та стримування збройної агресії, — пояснює адвокатка. — Саме тому серед підтвердних документів передбачені документи про обставини загибелі.
За її словами, саме тому постанова №560 і вимагає документ, який встановлює обставини загибелі чи зникнення. Це може бути сповіщення, а у разі загибелі — як варіант, лікарське свідоцтво про смерть або, наприклад, наказ про обставини зникнення чи загибелі.
Окремо адвокатка пояснює, звідки могла виникнути плутанина щодо того, що відстрочку нібито може отримати лише один син. Вона припускає, що це може бути пов’язано з правилами, які стосувалися строкової військової служби, де справді була вимога щодо одного сина. Але у разі, якщо родич не служив строкову службу, а був призваний по мобілізації, він має законні підстави отримати відстрочку.
Як оскаржувати
Коментуючи випадок із батьком і сином-військовослужбовцями, адвокатка Олена Степанова вважає, що дії командира могли бути підставою щонайменше для дисциплінарної відповідальності.
— Відмова в задоволенні рапорту має бути вмотивованою, а непогодження командирами нижчих ланок не є підставою для відмови у розгляді, — зазначає Олена Степанова. — На жаль, на той час, у 2022 році, ще не було порядку роботи з рапортами, тому кожен на місці чинив як хотів.
За словами адвокатки, якщо йдеться про відстрочку, відмову можна оскаржити в суді. Вона також допускає можливість вимагати компенсацію моральної шкоди.
Якщо чинний військовослужбовець у разі загибелі родича-військового хоче оформити звільнення, Олена Степанова радить подавати рапорт через «Армія+». У такому разі він має бути зареєстрований у Системі електронного документообігу, а командир зобов’язаний повідомити свій ID.
Якщо подати рапорт через «Армія+» не вдається, адвокатка радить оформити його письмово у двох примірниках. На примірнику, який залишається у військовослужбовця, особа, яка приймає рапорт, має поставити відмітку із датою.
— Якщо через 15 днів відсутня будь-яка інформація щодо розгляду рапорту або є відмова у його задоволенні, я радила б відразу оскаржувати це до суду, — каже Олена Степанова. — Паралельно можна скаржитися до військового омбудсмена.
Подякуй журналістці гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
