Загинув на Донеччині у день півріччя служби. Тернопільщина прощається з Орестом Клошником

• У пам’яті односельчан він назавжди залишиться життєрадісним, веселим, усміхненим, добрим, справедливим та чесним. Справжнім патріотом, вірним другом, люблячим сином, батьком та чоловіком…
• Орест працював водієм в компанії «Техно-буд-центр», але 7 вересня саме минуло пів року, як він став на захист України. У Героя залишилась дворічна донечка Ліза.

Трагічна звістка і «Плине кача» вже у Микулинецькій громаді – обороняючи Україну від російських окупантів, на Донеччині загинув уродженець села Мишковичі 34-річний Орест Клошник. Його життя обірвалось внаслідок вибухової травми – саме у день півріччя, відколи його мобілізували. 13 вересня він повернувся додому назавжди…

Клошник Орест Васильович народився 5 лютого 1988 року у Мишковичах. Протягом останніх років разом із дружиною та донечкою проживав у Ладичині. Але місце свого останнього спочинку знайде саме в рідних Мишковичах.

Віддав життя, захищаючи рідну землю від ворогів

У 34-річного Героя залишились батько Василь, мати Галина та сестра Мар’яна. Овдовіла дружина Людмила, найкращого татка у світі втратила дворічна донечка Єлизавета.

— У пам’яті односельчан Орест Клошник назавжди залишиться життєрадісним, веселим, усміхненим, добрим, справедливим та чесним. Справжнім патріотом, вірним другом, люблячим сином, батьком та чоловіком, — щирі слова співчуття висловили і Великоберезовицька, і Микулинецька громади. — Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя, який віддав своє життя, захищаючи рідну землю від ворогів. Розділяємо разом з вами страшне горе та біль втрати. Вічна пам’ять Герою!

Орест Клошник працював у компанії «Техно-Буд-Центр», розповіла керівниця товариства Аліна Ханіна. Прийшов на роботу у березні 2021 року на посаду водія транспортних засобів. Мобілізований 7 березня 2022 року, а рівно через пів року, 7 вересня, його життя обірвалось на Донеччині.

Зв'язку не було два дні, а потім повідомили, що Орест загинув

— Сумлінний працівник, про нього тільки гарні відгуки, — каже Аліна Ханіна. — Це велика і дуже гірка втрата для нашої компанії. Щиро співчуваємо рідним, поділяємо ваш біль. Вічна пам’ять нашому Герою Оресту…

Хороший хлопець, добрий син для батьків, люблячий чоловік і надзвичайний батько для дворічної донечки Лізи. Так про Ореста Клошника згадує староста с. Мишковичі Іван Пастух.

— Пів року тому Орест став на захист рідної землі і нас із вами, — каже Ігор Пастух. — А зараз він повернувся додому назавжди. Йому б жити і жити… Напередодні загибелі від дзвонив до рідних. Не хотів лякати, але врешті зізнався, що їхні позиції дуже обстрілюють. Якоїсь миті обірвався зв’язок, його не було два дні. Жодної звістки. Невдовзі подзвонив командир і сказав, що Ореста більше немає… Як рідним пережити цей біль і які слова знайти для підтримки — не знаю. Вічная пам’ять нашому Герою…

Редакція висловлює щирі співчуття батькам, сестрі, дружині, маленькій донечці, землякам і побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.