Загинув в бою за Херсонщину у свій 46 день народження. Прощаються з Олександром Петришиним

Війна для нього розпочалася ще вісім років тому, бо чоловік брав участь в АТО, захищаючи східні кордони нашої держави. Після повномасштабного вторгнення росії Олександр не зміг залишатися осторонь і в перший день війни знову пішов на фронт...

Чортківщина у жалобі приспустила прапори. Засмучені люди опустились навколішки на знак шани і подяки земляку-захиснику, який віддав своє життя в боях за Херсонщину. Чортків знову втрачає на війні кращих із кращих.

Загинув на Херсонщині

Петришин Олександр Ярославович народився 1 жовтня 1976 року у с. Джурин, тепер це Білобожницька громада. Загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині, внаслідок отриманих травм несумісних із життям, у свій день народження – 1 жовтня 2022 року.

— Олександр боронив Україну на Південному напрямку, служив старшим сержантом 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини А 4279, — повідомили у Чортківській міськраді. — Знайомі та друзі чоловіка згадують про нього лише хороше. За словами сусідів, Олександр завжди готовий був допомогти та радо відгукувався на будь-які прохання.

Війна для Олександра розпочалася ще вісім років тому, бо брав участь в АТО, захищаючи східні кордони нашої держави. Був учасником бойових дій. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Олександр не зміг залишатися осторонь і в перший день війни знову пішов на фронт.

Величезна втрата для нас усіх

— Олександр Петришин — уродженець с. Джурин нашої громади, — поділився голова Білобожницької громади Віктор Шепета. — Звістка про його загибель — жахлива новина і величезна втрата для нас усіх. Ця новина сколихнула Білобожницьку громаду, вкотре нагадуючи про страхіття, які прямо зараз кояться в нашій країні кожного дня.

Земляки щиро співчувають всім родичам, близьким, дружині, синам, матері, батькові і сестрі та розділяють скорботу в цю нестерпно болючу годину.

— Сашко — дуже хороша людина, доброзичливий і щирий. Готовий підтримати і допомогти. Війна забирає найкращих – і це не просто слова, а, на жаль, гірка реальність, — каже Ольга  Блаженко, діловод с. Джурин. — Для нас усіх це дуже боляча й гірка втрата. Царство небесне нашому земляку…

У Героя залишились мама Любов Ярославівна, батько Ярослав Михайлович, сестра Леся, дружина Оксана і сини — старший Павло і молодший Вадим.

Редакція висловлює щирі співчуття батькам, дружині, синам, сестрі, родині, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.