Жінки, які годують тернопільських військових

- За освітою я кухар, а тут, у військовій частині, я працюю уже десять років, - розповідає пані Марія. - Починала я хліборізом, помічником, а потім вже стала кухарем. -  Спочатку тут готували самі солдати, а потім приватна фірма набирала людей. Я шукала роботу, от і пішла сюди. Спочатку було важко, звикали до всього, всі разом вчились. А за стільки років уже вбулись. Робота мені подобається, приємно, коли солдати задоволені, коли кажуть, що їм смачно. 

Приїжджають у місцеву військову частину і інші військові, і як каже пані Марія, також нахвалюють їжу.

- Перші дні, коли вони тут, то взагалі кажуть, що ніби у ресторан потрапили, - розповідає жінка. - В нас дуже хороше меню. Його складають військові, а ми, кухарі, готуємо. Мʼясо два рази на сніданок та обід. На вечерю риба. Простої пісної каші немає, суп з мʼясом, каша з мʼясом. На свята готуємо святкові страви. На Святвечір усі дванадцять страв готували, потім на Щедрий вечір. На Новий рік - олівʼє.

Щодня на роботу жінка доїжджає зі Збаразького району, проте каже, що уже звикла. Сімʼя пані Марії до такої роботи жінки теж вже звикла. У цій військовій частині відслужило два її сини. 

У пані Марії є дві помічниці. На своїй зміні вони повинні нагодувати майже 500 військових. Загалом на військовій кухні працює три зміни поварів - по три людини у кожній. 

- Складного тут немає нічого, головне готувати з любовʼю, - розповідає помічник повара Оксана. - Хтось тут працює десять років, хтось півтора року. Але робота у нас налагоджена. Стараємось, щоб було смачно. Їмо те саме, що солдати. Нам тут подобається працювати. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.