Жодних перемовин з ворогом — за тих хлопців, які загинули… Тернопільщина прощається з Ігорем Росчісом
- 16 вересня він зустрів свій день народження — там, де надто гаряче. А через 4 дні загинув у боях за Донеччину.
- Боже, дай сили, допоможи рідним перенести це горе. Боляче і прикро. Чудова людина пішла у вічність, захищаючи свій дім від клятої московії. Вічна пам'ять тобі, Ігорю, спочивай з Богом…
— Щоразу, коли до Чорткова приходить звістка про загибель військовослужбовця — до останнього не віриться, що це відбувається з нами. Знову сльози, знову тисне у грудях… Від рук окупантів загинув чортків’янин Росчіс Ігор Іванович, — гірку звістку повідомили у Чортківській міській раді.
Казав, що виженуть русню і переможуть
Росчіс Ігор Іванович народився 16 вересня 1973 року. Був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації Чортківським РТЦК та СП 8 квітня цього року. Служив навідником десантно-штурмової роти військової частини А1910.
Як кажуть його побратими, Ігор завжди у ході виконання бойових завдань був вірний військові присязі, а у боях за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність…
— Загинув Герой 20 вересня під час артилерійського обстрілу поблизу села Яцьківка Краматорського району Донецької області, отримавши поранення, несумісні з життям, — повідомили у міській раді. — У воїна залишилась матір, дружина, донька, зять та внук. Вічна пам'ять Герою!..
«Щирі співчуття мамі Марії, дружині Марії, дітям, брату всій нашій родині, — співчуває Ірина Росчіс. — Не так давно Ігор, наш Ігорко — так змалку ми його називали, дзвонив мені. Ми з ним говорили, він був на ротації. Казав, що виженуть русню і переможуть. Я заїкнулась про перемовини, то відповів: ніяких перемовин. Ми, військові, не дозволимо за тих хлопців, що загинули… І ось ти, наш Герою, Патріоте, — серед них. Вічна пам'ять і царство небесне тобі, Ігорку».
Чудова людина пішла у вічність…
— Боже, дай сили. Боляче і прикро, — співчуває Парасковія Джурбій. — Чудова людина пішла у вічність, захищаючи свій дім від клятої московії. Господи Боже, допоможи рідним перенести це горе, прийми його душечку біля себе. Вічна пам'ять тобі, Ігорю, спи спокійно, спочивай з Богом.
«Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе Вашої сім'ї та разом з Вами схиляємо голову в глибокій скорботі, — каже Valeriy Sakovich. — Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Вічна пам'ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!»
Редакція висловлює щирі співчуття мамі, дружині, дітям і онуку, родині, землякам і побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Leonardo Kyfor
Oxana Lenyk
Нина Ваничкова Бершак
Марыя Романюк