Екстрім на Коста Дораді. Враженнями від відвідин іспанського "Діснейленду" "Порт Авентура" ділиться тернополянка
Коли відпочинок у курортному місті Салоу вже збігав до кінця, у пошуках адреналіну і “гострих” відчуттів ми з подругою подалися у місцевий парк розваг “Порт Авентура”, - ділиться враженнями Маргарита Колеснікова. - Це - наче паралельна, фантастична планета зі своїми тематичними "світами": "Середземномор'ям", "Диким Заходом", "Мексикою", "Китаєм" і “Полінезією”.
На величезній території парку розміщені декілька готелів, пляж, близько 20 ресторанів, де можна скуштувати страви різних кухонь світу.

Дракон дихав полум'ям
Ми почули про нього зовсім випадково, від адміністратора в готелі - балакучого Рауля, - розповідає дівчина. - Емоційно жестикулюючи, іспанець запевняв, що місцевий парк розваг нічим не поступається паризькому “Діснейленду”. Лише там можна поринути в різні куточки світу з тематичними атракціонами, національною кухнею, фольклором. Але попередив: щоб пережити всі пригоди, знадобиться зо три дні. Адже площа парку - 115 га.
Наприкінці красномовний Рауль зауважив, що в червні “Порт Авентура” відсвяткував “майже круглу” дату - 15 років. Щонеділі в парку влаштовують масштабні вечірні феєрверки і вистави. Та цього року вони перевершили себе! Гостей забавляли виступами повітряних гімнастів і шоу за мотивами вестернів та міфів Дикого Заходу, а “на десерт” приготували грандіозний іспанський карнавал.
Реальність перевершила наші очікування. Виявилося, що адміністратор анітрохи не перебільшив, хоча це властиво для іспанців, - розповідає Маргарита. - То була незабутня, повна вражень, мандрівка через сотні років і простір, до різних народів світу. Чого ми тільки не робили! Каталися на драконі, який видихав жар, спускалися у страхітливі копальні, де видобувають срібло і руду, блукали вічнозеленими садами міста Форбідден і жаркими джунглями.
Техніка безпеки - на висоті
Спершу подруги занурилися в спекотно-вологу атмосферу Полінезії. Дівчата з задоволенням поринули в дивовижний світ екзотичних рослин і ароматів а головне - атракціонів на будь-який смак.
Не бракувало в парку й водної стихії. Там проклали мальовничі канали, американські гірки і велике штучне озеро, де можна покататися на гондолі.
Від розмаїття наземних і водних розваг розбігалися очі! Ми навіть не знали, яку обирати. Врешті порадилися і зупинилися на Тутукі, - ділиться спогадами співрозмовниця. - Під бій ритуальних барабанів нас підняли на вершину вулкану, а потім з розгону опустили вниз, зануривши в озеро мало не з головою! І так - аж двічі!
Тернополянки зізнаються, що випробовувати атракціони “в дії” було трохи страшно. Після прогулянки “в жерло” вулкана ніхто не залишився сухим. Всі екстремали почувалися, наче після душу - такого освіжаючого і приємного в розпал жаркого іспанського літа.
- Нас здивувало, наскільки свято у пригодницькому парку дотримуються правил техніки безпеки, - додає дівчина. - Кожен атракціон має певні обмеження стосовно зросту й віку. Так, на Тутукі не пускають людей, які нижчі 1,20 м, а неповнолітніх - лише в супроводі дорослих.
Не менше емоцій у дівчат залишилося від іншого, “корсарського” атракціону . Хоча спершу вони хотіли його оминути.
Коли ми побачили великий піратський корабель, який звисав з масивних ланцюгів у повітрі, то хотіли іти далі. Але не встигли - вже через хвилину він піднявся вгору! - веде далі українка. - Здавалося, що щасливчики-пасажири “магічного” судна злетіли просто до небес! Хіба тут встоїш? Ми ледве дочекалися своєї черги і сіли в самому кінці корабля. Це була незабутня повітряна пригода!
Вітер “викрав” капелюшка
Наші героїні навіть не зчулися, як опинилися в іншому тематичному “світі” - древньому Китаї.
- Велику Китайську стіну вінчає найбільший у Європі атракціон Дракон Хан з рекордною кількістю підйомів, спусків і поворотів, - зауважує Маргарита. - Ми “летіли” вниз зі швидкістю 110 км/год. Відчуття невагомості щосекунди змінювало відчуття тяжіння.
Дівчата забули, де в них голова, де ноги. Руки “намертво” “прилипли” до поручнів. А небо і земля змінювалися, наче в фантастичному калейдоскопі! Після стрімкого спуску вони ледве трималися на ногах. Від шаленої круговерті паморочилося в голові.
- Коли ми тільки готувалися випробувати нерви на міцність “Дракон Хан”, працівниця парку порадила здати все зайве в камеру зберігання, - пригадує співрозмовниця. - Як з'ясувалося згодом, недаремно.
Під час екстремального польоту на драконі подруга Маргарити залишилася без капелюшка. Його просто здуло вітром!
- Ми так ввійшли у смак, що спробували деякі атракціони не раз і не двічі, — зізнається дівчина. - Найбільше нас лякала висота сусідньої американської гірки.
Лише відвідавши половину атракціонів у “Китаї”, подруги таки набралися сміливості і сіли в потяг і одразу - перший ряд.
Коли нас прив’язали пасками за плечі, почалася справжня круговерть! — розповідає тернополянка. - Через хвилину світ перевернувся! Ми летіли вверх ногами, крутилися колесом у різні боки і не бачили перед собою ні душі! Здавалося, що падаємо у безодню.
Паелья нагадала плов
Уже вечоріло. Дівчата зголодніли і вирішили підкріпитися в одному з місцевих ресторанів.
Ми довго вагалися, в яку таверну піти: на “Дикому Заході” для справжнім ковбоєм, у середземноморську - для корсарів, - каже наша героїня. - Обрали “нейтральний” варіант - з іспанської кухнею. І анітрохи не пожалкували!
У ресторані було гамірно і пахло димом. Під ногами поскрипувала стерта від часу підлога. За барною стійкою стояв повненький рум'яний вусань і дзеленчав фарфоровим посудом. Помітивши дівчат, іспанець вклонився і провів їх за столик.
Його галантність нас так “підкупила”, що ми навіть не зважали на повільне обслуговування у кафе, - розповідає українка. – У меню було багато страв із сиру та морепродуктів: тріски, сардини, скумбрії, форелі та окуня. Але хіба за раз усе скуштуєш?
На перше українки замовили традиційний іспанський делікатес – густий суп із лангустів. А на друге - асорті з фаршированих овочів – кабачків, огірків та помідорів і велику паелью.
- Це їхня національна страва, - пояснює Маргарита. - Паелья схожа на наш плов. Її готують з вареного рису, солодкого стручкового перцю, подрібненої цибулі, консервованих крабів, курячого філе або свинини.
Щоб освіжитися, дівчата замовили сангрію. Вусань за барною стійкою запевнив, що цей напій найкраще втамовує спрагу.
Наступного року, якщо пощастить, поїдемо в Коста Дораду знову. Але неодмінно - на інший курорт, Камбрілс, - ділиться планами тернополянка. - Нудьгувати точно не доведеться. Там - стільки цікавих місць - від водних атракціонів до міні-зоопарку Aqualeon і захоплюючих лицарських турнірів.
Можна відвідати навіть Андорру
У перекладі з іспанської Коста Дорада означає “Золотий Берег”. І це - зовсім не перебільшення, переконалася Маргарита Колеснікова.
Тамтешні пляжі - наче з реклами батончика “Баунті”, а дрібний, наче просіяні крізь сито, піщинки виблискують на сонці, наче самоцвіти! - не стримує вражень тернополянка.
Від північних і західних вітрів та циклонів середземноморське узбережжя Іспанії захищають Піренеї і Каталонські гори. Вони не тільки є окрасою ландшафту, а й створюють прекрасний клімат - досить поглянути на місцеві пальми, пінії і кипариси. Завдяки непробивному “щиту” з гір з березня до жовтня там тримається чудова погода
Уявіть, лише за двадцять років, які минули після смерті диктатора Франциско Франко, тихий провінційний закуток з напівпустими пляжами перетворився в модний туристичний центр зі всією необхідною інфраструктурою, - веде далі наша героїня. - Цікаво, що туди можна дістатися з будь-якої міста Західної Європи за один-два дні.
Коста Дорада простягається від Барселони до провінції Таррагона. На узбережжі - два найпопулярніші курорти: Салоу та Камбрілс.
- Залізничне сполучення є всюди. Тому якщо пляжний релакс трохи набридне, можна вирушити на екскурсію в Барселону або в курортні містечка, якими всіяне все узбережжя Коста Брава, - каже дівчина. - До речі, звідти - рукою подати до незалежного князівства Андорра. Це - зона безмитної торгівлі і рай для шопоголіків.
Довідка
Іспанський тематичний парк розваг “Порт Авентура” розташований в курортному містечку Салоу, за годину їзди від Барселони. Він - другий за величиною у Європі. З 17 березня до 18 червня і з 13 вересня до 1 жовтня парк працює з 10.00 до 20.00. А з 19 червня до 12 вересня - з 10.00 до 00.00. Можна заощадити, придбавши так званий “вечірній” квиток. Він дешевший, ніж звичайний. Наприкінці жовтня “Порт Авентура” завершує свою роботу.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
-
AnonymousБув 2 тижні тому в Італійському діснейленді GARDALAND),візьміть у мене інтерв"Ю...
Anonymous reply Anonymousз задоволенням;) Надішліть Ваші контакти на [email protected]