Країна арабських шейхів. Враженнями від мандрівки в ОАЕ ділиться Наталія Кутень (ЩЕ ФОТО)

Літо серед зими, східна екзотика, розпечена пустеля, лазурні води Перської затоки, гостинні та усміхнені араби зустріли тернополянку на найбільшому в світі Аравійському півострові, на “землі шейхів” - в Об'єднаних Арабських Еміратах.

Якихось 5,5 годин перельоту - і я опинилась в Дубаї. Була північ, давалася взнаки втома. Але вже через декілька хвилин її мов вітром здуло, - ділиться враженнями директор турагенції “Феєрія мандрів” Наталія Кутень. - В аеропорту нас зустрів симпатичний 19-річний хлопець з Пакистану. Він дуже добре знав англійську і розважав нас всю дорогу.
За дві години - а саме стільки від Дубаї до Фуджейри - “гід” встиг розповісти новим знайомим про все на світі! Виявилося, що в нього уже є... троє дітей. 
Ми незчулися, як опинилися у Фуджейрі. Одразу лягли спати, - продовжує тернополянка. - Коли я прокинулася вранці, почула шум води. Відкрила штори і завмерла: з балкона нашого номера на десятому поверсі відкривалася панорама Перської затоки з лазуровою, чистою, наче кришталь, водою. Видовище - просто неймовірне!
Найвища будівля у світі
ОАЕ складаються з семи еміратів. Всі, як один, - невеличкі, зі своїми законами, шармом і правителем - шейхом.

Наприклад, Шарджа - єдиний в ОАЕ “сухий” емірат, - розповідає дівчина. - Там не просто табу на продаж і розпивання алкогольних напоїв. Карним злочином вважається навіть їхня наявність в багажі.
Дубай - один із найрозкішніших еміратів, культурний, політичний та економічний центр країни. Небачена, шалена розкіш там відчувається в усьому - від оздоблення готельних номерів класу люкс і делюкс до шикарних будинків, ексклюзивних яхт і автівок.

- Нещодавно в Дубаї відкрили 828-метровий Бурдж Дубай, або Дубайську вежу  - з готелем Джорджіо Армані, оформленими ним квартирами класу люкс, офісами, басейном і навіть мечеттю, - додає наша героїня. - Так титул найвищої будівлі в світі знову повернувся на Близький Схід.
Бурдж Дубай будували близько 12 тисяч людей. Переважно - гастарбайтери з Індії, Пакистану, Бангладешу, Філіппін і Піднебесної. Подейкують, що за роботу наймані працівники отримували копійки
- Тільки уявіть: 160 поверхів будівлі-рекордсмена з'єднують 57 швидкісних ліфтів, - зауважує Наталія. - А миття її вікон затягується на два-три місяці!
Корінного населення в Арабських Еміратах - жменька. Здається, що там живуть одні шейхи, їхнє оточення, родичі та друзі.

Майже всі люди, яких ми зустрічали - обслуговуючий персонал, продавці в супермаркетах, торгових центрах - “моллах” - були з інших країн. Одні - з Пакистану, інші – з Ірану, Індії, Росії чи Таджикистану, - пригадує співрозмовниця. - Не бракує, звісно, й українців. Навіть у нашому готелі на ресепшні працював хлопець із Харкова.

Декольте “відпадає”
Емірати - типова країна арабського світу. Державна релігія - іслам - позначається на повсякденному житті.
- Перебуваючи серед великого скупчення людей, не варто одягатися надто зухвало. Бретельки, декольте і спідниці-міні в Еміратах “відпадають”, - наголошує Наталія. - Бажано носити спідниці, які закривають коліна, і закрите взуття. А також - не розгулювати готелем у купальнику і парео.
Ніхто нічого вам не скаже - просто потрапите під “обстріл” обурених поглядів. Там не прийнято, щоб жінки виставляли себе на показ. 

Жительки еміратів носять традиційне темне вбрання - хіджаб, - розповідає тернополянка. - Вони закутані із голови до ніг. Максимум, що можна роздивитися, - очі. І що з того, що надворі - спека під 30С?
За священною книгою Ісламу Кораном, чоловіки-мусульмани можуть мати до чотирьох дружин.
- Часто, снідаючи в ресторані, ми бачили за сусіднім столиком чоловіка-араба з трьома жінками, - пригадує Наталія. - Для Еміратів це нормально.
Мусульманок, які відпочивали у готелі, туристи зустрічали тільки вдень. Після сніданку вони супроводжували чоловіка на море. Поки араб купався, його родички і дружини сиділи на березі з дітьми. У воду “прекрасна половина” ішла украй рідко - мабуть, заважав хіджаб.

Люблять шопінг і прикраси
- У нас чомусь поширений стереотип, начебто східні жінки - знедолені, безправні, ображені на життя, - веде далі українка. - Насправді все зовсім не так.
Якось Наталія приміряла туфлі в шопінг-моллі - великому торговому центрі у Дубаї. Поруч сиділа жінка, закутана із голови до ніг в хіджаб. Щоб приміряти взуття, арабка трохи піднесла низ свого вбрання. Під ним були дуже гарні малинові туфлі і шовкове плаття в тон.
Жительки Еміратів - справжні модниці. Вони не менше, ніж європейки, люблять шопінг, красивий одяг, взуття і прикраси, - ділиться спостереженнями дівчина. - Але, як правовірні мусульманки, не показують усе це на людях.
Закони в країні - досить суворі. Однак дотримуватися їх неважко. Не можна фотографувати жінок у хіджабах і державні установи. За неповагу до шейха людину навіть можуть ув'язнити.
В ОАЕ дуже великих вибір золотих прикрас, а ціни - відносно невисокі. Хоча проба інша, - додає тернополянка. - Там вважають: якщо в жінки багато коштовностей, значить, вона - дуже щаслива. Бо, що більше її любить чоловік-араб, то більше золота дарує.

У січні-лютому - знижки на 60-80%
Найкращий період для відпочинку в ОАЕ - зима. Тоді там не надто спекотно. Температура повітря у зимові місяці - 29-33С. Влітку позначки термометрів сягають 45-47С.
Ми відпочивали в ОАЕ в розпал сезону знижок - під час Дубайського торгового фестивалю, - каже тернополянка. - Це - справжній рай для шопоголіків: ціни тануть просто на очах! Якісні речі від відомих брендів дешевшають на 60-80%. А який асортимент, з українським не порівняєш! Наприклад, шубу, яка ще недавно коштувала 10 тис. євро, за знижкою можна придбати за 4-5 тис.
В дубайських торгових центрах Наталія зустріла багато українців і росіян, які прилетіли в Емірати спеціально на шопінг. Вони купують там усе, що завгодно: хутряні вироби, золоті і срібні прикраси і навіть побутову техніку.
Та найколоритніші куточки в Еміратах - арабські базари, - продовжує дівчина. - Там вирує життя, відчувається справжній, неповторний колорит Сходу. Люди торгують і торгуються. Любов до цього в них у крові. У кожного продавця - своя територія, межі якої визначаються за запахом. Так, біля ремісників пахне шкірою, воском, фарбою й деревом, біля торговців прянощами - спеціями.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.