Мандрівка до маєтків Бучацьких на Тернопільщині

Унікальний водоспадний струмок біля Русилова, двійко замків панів Бучацьких та цікавий печерний комплекс в Рукомиші відвідали кореспонденти “20 хвилин” за два дні
Каскади і Дівочі сльози
Місцеві жителі залюбки підкажуть, де знаходяться водоспади.
- Отам у лісі. Ідіть вздовж річки і прислухайтеся до шуму води, - каже літня місцева жителька Русилова пані Ярослава. - Сюди часто туристи приїжджають.
У різних путівниках вказують доволі різну кількість дрібних і великих водоспадів цього каскаду - від 9 і до 15. Ми ж нарахували п’ять великих - заввишки 5-10 метрів та десь ще стільки ж невисоких водоспадиків.
У селі Жизномир в урочищі Монастирок є руїни оборонного монастиря з XVI ст. Недалеко зі скелі витікає невеликий водоспад Дівочі сльози. Таких дівочих сліз у наших краях багато. Це, мовляв, дівчата, щоб не здаватися в полон татарам і туркам, кидалися зі скель. І звідти почали витікати невеликі водоспади - дрібні, як дівочі сльози.
На скелі – риси обличчя
Блукаючи в центрі Бучача вузькими вуличками, часом вимощеними бруківкою, можна побачити цікаві приватні будинки, ратушу в стилі українського бароко, над якою працював відомий скульптор Іоан Пінзель, і ряд старих храмів - церква Св.Миколая з XVI ст., костел домініканців, комплекс споруд отців-василіан, дзвіниця, на горі - замок Бучацьких із XVI ст.
Від ще однієї фортеці Бучацьких ( XVI ст.) у Підзамочку з червоного каменю тепер може похвалитися напівуцілілими вежами, частиною стін і родовим гербом.
У сусідній Рукомиш ми потрапили якраз на богослужіння.
- Це - чудотворне місце. Сюди приїжджають паломники. У нас на горі зробили хресну дорогу. Священик зараз править службу, він би вам розповів більше, - каже місцева жінка пані Марія. - На одній зі скель видно лик Ісуса Христа. Але я його там розгледіти не можу.
Вдивляємося у велику травертинову скелю - і справді видніються риси обличчя: очі, видовжений ніс...

маршрут

День перший (6.08.11)
Соколів-Русилів-Жизномир-Бучач
Виходимо з автобуса, який прямує до Золотого Потоку, у селі Соколів. Звідти ідемо десь годину в Русилів, де в лісі протікає найбільш водоспадний струмок в Україні. Це - каскад Русилівських водоспадів. Потрапити туди можна від села Русилів або ж від Язлівця. Якщо їдете на авто, то в обох випадках доведеться залишити його в селі, а до лісу іти пішки. Місцеві підказують, що ідемо в правильному напрямку.
Місцина там і справді мальовнича: поміж смарагдового правічного лісу протікає Стрипа. Вздовж берегів - каньйон, із якого визирають пласти червоного каменю. Перший водоспадик починається одразу за селом. Чим далі ідемо - тим більші водоспади - до 6-10 м. В обідню пору вони виблискують на сонці сріблом. До останніх двох не встигаємо дійти: раптово починається дощ. Після нього срібні водоспадики вже схожі на криваві, оскільки грунт там червоний. Хоча на водоспадах активісти періодично організовують толоки, там купа пластикових пляшок, консервних банок, іншого сміття. У кінці Русилівських каскадів колись був місток через Стрипу на Язлівець, але повінь його змила. Якщо ж іти вниз по течії Стрипи, можна вийти в Скоморохи, відомі базою відпочинку і дитячим табором. Ми ж повертаємося до села. Місцеві нас підвозять до головної дороги.
Їдемо в Жизномир. Там у лісі біля Стрипи є залишки старого оборонного монастиря. А з однієї із скель витікає невеликий водоспад. До лісу іти теж довго. Автомобілем туди, мабуть, і не проїдеш - дорога препаскудна. На запитання до місцевої дівчини, чи варто так далеко іти до того урочища - ствердної відповіді не отримуємо.
- Там гарно. Ми їздимо туди на мотоциклах на шашлики, - каже дівчина.
Краєвид в урочищі і справді мальовничий. Правда, і сміття - пластикових пляшок і пакетів - вистачає. У цьому урочищі частина водних туристів розпочинає сплав по Стрипі - вниз до Язлівця та Русилова.
Коли в село заїжджає бучацький автобус, ми так і не дізналися, тож ідемо під гору до магістралі пішки. Бучач зустрічає нас футбольним стадіоном та новобудовами. Цікавіші для туристів будівлі в центрі містечка. На горі - замок Бучацьких із XVII ст. Із нього відкривається гарна панорама на містечко. Правда, від колись потужної фортеці залишилися уламки стін, веж і сміття.