Пілсудський і Тернопіль: пам'ятник з конем (ФОТО)

Чи не традиційним для пам’ятників з кіньми став клишній головний майдан Тернополя - теперішній майдан Волі. Адже Данило Галицький у цьому місці не перший, колись тут на коні височів маршал Пілсудський.

Традицію пам’ятників з кіньми на майдані перервав тільки Володимир Ленін. Його зобразили без чотириногого побратима вояків.
Наказав воювати за Галичину
Майбутній маршал і відновитель Польщі Юзеф Клеменс Пілсудський у Тернополі не мав родичів і ніколи не жив тут. Він народився у Зулові поблизу Вільнюса у 1867 р. Уже в 1887 р. молодого Пілсудського заарештували за звинуваченнями у замаху на російського царя Олександра ІІІ і відправили на заслання у Сибір.

Під час революції у Росії Юзеф Пілсудський, як пишуть історики, займався розбоєм і тероризмом. Таким чином він збирав гроші для боротьби з росіянами: купував зброю, визволяв політичних в’язнів. А перед тим цей діяч шпигував проти Російської імперії на користь Японії та Австрії.
Офіційно Юзеф Пілсудський був порушником законів, але все змінив 1918 р. - поляки здобули державу, як і українці. Але поляки під його керівництвом нашу державу знищили, адже саме тимчасовий керівник Польської держави наказав своїм військам окупувати Галичину та Волинь. Він видав розпорядження перекинути на сучасні Львівщину і Тернопілля озброєну французами армію генерала Галлера. Поляки окупували Тернопіль.
Сам керманич держави приїхав у наше місто 21 березня 1921 р., щоб вручити бойові нагороди та взяти участь в освяченні військових прапорів. Окрім того політик і військовик 15 жовтня 1922 р. побував у Кременці, а 6 вересня 1933 р. - в Заліщиках. В останньому місці він відпочивав, рекламуючи водночас місцеві курорти.
Показали, хто господар
Маршал Юзеф Пілсудський помер 12 травня 1935 р. і поховали його у Кракові, неподалік могил королів Речі Посполитої. Одначе вшановувати маршала почали на державному рівні навіть у невеликих містах і селах - всюди, де жили поляки. Відтак і столиця великого воєводства - Тернопіль - відзначилася у цьому відношенні - у місті встановили пам’ятник Пілсудському.
- Відчутним у регіональному масштабі було те, що з 1935 року акції відбувалися на репрезентативному пляцу Собєського, перед першим у Польщі пам’ятником Пілсудському, - пригадував наш земляк, поляк Лешек Онихір. - Пам’ятник той запроектували Базилій Войтович і Юзеф Прошовскі з Варшави.

Перший із них уже тоді був автором пам’ятника Тадеушу Костюшкові і навіть отримав за це нагороду, а другий - автор пам’ятника 500-ліття битви під Грюнвальдом.
Саму роботу з бронзи виконав митець Аполінарій Гловінський, а в 1938 р. на цоколі пам’ятника вчепили таблиці із іменами польських легіонерів з Поділля, які загинули, борючись переважно з українцями.
Відтак поляки на головній площі старого Тернополя намагалися показати, що місто - частина Польщі.
Забороняли співати весь гімн
Одначе служили в польській армії за часів Юзефа Пілсудського не тільки поляки, а й багато українців. Були там і наші земляки. Приміром, уродженець села Козівка, що біля Тернополя, Петро Петровський був жовніром наприкінці 1920-х рр. Уже тоді, після перевороту 1926 р., Післудський став справжнім правителем країни.
- Тато служив у Польщі, у Скерновіце. Там було багато українців і поляки дозволяли співати наш гімн без слів “згинуть наші воріженьки...” Відчували, що там йдеться про них, - переповідає спогади свого батька тернополянка Надія Петровська.
Петро Петровський служив ад’ютантом у капітана, дуже строгого чоловіка, справжнього військовика.
- І от одного разу батько побачив, що стіл у кімнаті цього капітана застелений вишиваною скатертиною, а на ньому - фото дівчат в українських строях, - продовжує пані Петровська. - Капітан плакав і сказав: “Бідні ви бідні. Записали Галичину Польщі на 20 років”.

І справді, ще у 1923 р. Рада послів Антанти - міжнародного об’єднання країн - вирішила тимчасово передати наш край полякам. Польщі рекомендували надати Галичині автономію, але цього так і не сталося.
- Батько завершив свою службу в армії, а коли пізніше приїхав на перепідготовку, то дізнався, що у війську була таємна українська організація і багатьох арештували. У тому числі й капітана, - говорить Надія Петровська.
Поляки взялися заселяти наші краї своїми колоністами, але задуму не довершили. Як вони розділили Україну з СРСР раніше, так і СРСР з Німеччиною розділили Польщу у 1939 р. Пам’ятник Пілсудському у Тернополі знищили 6 січня 1940 р.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google