Тернополянка про "картку стамбульця" та як зекономити, подорожуючи в Стамбулі

Стамбул… назва цього міста, мимоволі, викликає образи з «тисячі та одної казки», згадується Аладін та чарівна лампа. Давні ж назви Царгород та Константинополь, занурюють нас в історію. Могутні султани, войовничі турки, козацькі походи, гареми й Роксолана.

Сьогодні Стамбул одне з найбільших міст світу, потужний портовий вузол та центр промисловості. Проживає там майже 15 мільйонів людей. Але і зараз місто, особливо його історичні частини, вражає величчю минулих тисячоліть.

• Зараз світ, буквально, на відстані «витягнутої руки», - розповідає турист-початківець Христина Рудь. – Намагаюсь з рідними та друзями декілька разів в рік їздити в туристичні подорожі. Якщо добре продумати кудии їхати та як зекономити, то три якісних поїздки може вартувати так само як один традиційний відпочинок на Чорному морі…. Днями ми повернулись з Стамбулу. Вражень та емоцій багато, тому рекомендую тернополянам поїхати. Це не Європа і не Азія. Це інший світ на відстані двох годин.

Полетіти до Стамбулу можна і з Києва, і зі Львова. Є декілька авіаперевізників, то ж ціни різняться. Залежить вартість і від наявності багажу (окрім ручної поклажі 8 кілограмів – авт.) і від того чи буде під час польоту перекус. Бюджетний варіант квитка – близько 2,5 тисяч гривень з людини в обидва боки. Часто бувають акції від авіаперевізників і тоді переліт вдвічі дешевший.  Обрати та придбати квитки можна на www.avia.tickets.ua.

• З Києва летіти трохи дешевше, але зі Львова зручніше, - говорить пані Христина. – Щодо житла, то на www.booking.com є сотні пропозицій. Я б радила обирати помешкання в районах «Султанхамет», «Лалелі», «Аксарай» чи «Сиркеджи». Там скупчені історичні цікавинки, там є гілки метро і там безпечніше. Найкраще таки в «Султанхамет». Треба пам’ятати, що Стамбул портове місто, де є різні люди… Ми собі орендували не готель, а апартаменти з кухнею. Це економніше, бо ж продукти там, як у нас. Крім того, житло на вузенькій звивистій вуличці, де живуть місцеві, значно колоритніше. Добре помешкання коштуватиме від 30 доларів за добу.

Аби пройнятися атмосферою міста та побачити основні туристичні об’єкти, потрібно не менше трьох днів та чимало грошей – вхід усюди платний і не дешевий. Приміром один лише візит в гарем султана (цілий комплекс з парком, палацом, приміщеннями – авт.) коштуватиме біля 500 гривень з людини. Але є одна хитрість.

• Якщо мета поїздки туристична, то варто придбати «музейну карту». Її ціна 650 гривень, і вона діє в 12 стамбульських локаціях, - каже Христина Рудь. – Крім того вона допомагає уникнути черг в каси. Купити карту можна в одному з тих музеїв в яких діє, а це і той же гарем султана і Софія і різні палаци в місті (перелік найцікавіших об’єктів, нижче ). Проте в туристичний сезон (тепла пора року) черги величезні. Найменші вони в Археологічному музеї. Там і купуйте картку. З найцікавішого там – саркофаг, в якому був похований Олександр Македонський.

Ще одна картка, яка допоможе зекономити: «картка стамбулянина». Майже як в Тернополі, але без особистих даних, без перемотаних скетчем валідаторів, без  втручання водіїв. Звична вартість проїзду – 40 гривень. Для цього потрібно купити електронний одноразовий квиток. Він дійсний і на метро, і на автобус, і навіть на пором, бо ж Стамбул поділений Босфором та протоками. Але для власників картки (48 гривень – авт.) кожна поїздка  вдвічі дешевша.

• Ну і не варто забувати, що дві обов’язкових умови, які варто виконати в Стамбулі: смакувати стравами з баранини, які там просто неймовірно смачні і сходити на шопінг, - каже пані Христина. – Останній може бути і за солодощами, і за місцевим сувенірним крамом, і за одягом. Якісні котонові чи трикотажні речі тут вдвічі, а той втричі дешевше, аніж у нас.

Загубитися в Стамбулі, і це важливо, легко. Дуже багато заплутаних вузьких вулиць.  Тому або запасіться інтернетом для карт, або ж попередньо скачайте карти міста для офлайн користування. Місцеві мешканці гостинні та привітні. Щоправда сервіс їхній нав’язливий, а ціни, які озвучують – завищені. Тому торгуйтесь та жартуйте. Там цінують відкритих людей.

Основні об’єкти, які варто побачити:

Свята Софія – храм, будова якого завершилась в 537 році і яких діяв до 1453 року. Висота Софійського собору — 55 метрів, діаметр бані — 31 метр. Понад тисячу років Софійський собор у Константинополі залишався найбільшим храмом у християнському світі — до будівництва Собору Святого Петра в Римі. В 1453 році там відбулась остання літургія. Місто захопив султан Мехмед II та перетворив собор на мечеть Айя-Софія. В 1985 році храм занесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО та називається «восьмим чудом світу». Там досі збережені тисячолітні храмові розписи.

Мечеть Султанахмет (голуба мечеть) - будували сім років і завершили в 1616 році. Для будівництва використані каміння і мармур. Другу назву «голуба мечеть» отримала завдяки великій кількості (понад 20 тис.  – авт.) білих і блакитних керамічних плиток, які використовувалися в декораціях інтер'єру. Центральна зала розміром 53 х 51 метр накрита куполом діаметром 23,5 метрів і висотою 43 метри. Це перша за розміром і одна з найкрасивіших мечетей Стамбулу. Розташована на березі Мармурового моря в історичному центрі міста навпроти Софії. Вважається одним з найвидатніших шедеврів ісламської та світової архітектури.

Палац Топкали почали будувати в 1462 році, як основний палац Османської імперії, яким він і став. Цілий комплекс ідеально збережених будівель, парків, фонтанів, дворів вражає. Площа будівель  700 тисяч квадратних метри. Периметр оборонної стіни 1400 метрів. Нині палац Топкапи є одним з найвідоміших музеїв світу. Число експонатів, виставлених для загального огляду, досягає 65 000 одиниць — це лише десята частина колекції музею. Серед експонатів — парадна зброя (булави, штандарти, шаблі – авт.), ювелірні вироби, коштовний посуд. Серед незвичних експонатів — мощі Святого Івана Хрестителя і діамант Кашикчи у вісімдесят шість каратів вагою. Є й портрет Роксолани,  дружини Сулеймана Пишного.

Палац Долмабахче – резиденція османських султанів на європейській стороні Стамбулу. До XVII ст на місці палацу була гавань, що використовувалася з античних часів. У часи Османської імперії у цій бухті стояли флагмани її флоту і проводилися традиційні морські святкування. В XVII ст гавань була засипана і створений сад Долмабахче, що використовувався падишахами для відпочинку. На території саду був збудований дерев'яний комплекс Бешикташ Сахіль Сарайї. Його зруйновали, коли розпочали будівництво Долмабахче. Новий палац будувався в 1842—1853 для султана Абдул-Меджида I, який захоплювався середньовічним палацовим комплексами та бажав мати палац в стилі бароко, здатний змагатися у вишуканості з європейськими резиденціями.

Гранд базар - один з найбільших критих ринків у світі, який діє з 15 століття.  Базар розташований в старій частині Стамбула та займає площу в декілька десятків гектарів. Якщо не запам’ятати схеми розміщення та перетину рядів то можна заблукати.  На базарі розташовано понад 4000 магазинів на 58 вулицях. Щодня Капали Чарши, а саме так звучить назва на Турецікій, відвідує понад півмільйона відвідувачів і туристів. Асортимент товарів надзвичайно великий — ювелірні вироби та прикраси, антикваріат, шкіра, текстиль, килими, туристичні сувеніри, вироби з кераміки та дерева тощо. В середині Гранд Базару розташовуються ресторани, джерела, мечеті, житлові приміщення, і навіть кладовище.

Цистерна Базиліки - одне з найбільших і добре збережених древніх підземних водосховищ Константинополя, що має зовнішню схожість з палацовим комплексом. Тут зберігався резерв питної води на випадок посухи або облоги міста. Вода доставлялася водогонами і акведуками з джерел Белградського лісу, розташованому за 19 км на північ від міста. Цистерна Базиліка розташована в історичному центрі міста. Його будівництво почалось ще в 300-му році, за правління Констянтина. Сама назва водосховища «Цистерна базиліки» означає «водосховище храму Святої Софії», оскільки розташований поруч з ним храм Святої Софії за конструктивними характеристиками є базилікою. В цьому об’єкті зняли чимало голлівудських фільмів, а в книзі «Інферно» це одне з основних місць подій.

Індустріальний музей Рахмі М. Коча – місцина в яку варто завітати з дітьми. Але і без них ви загубитесь на декілька годин. Турецький філантроп та міліонер організував перший і найбільший у країні музей, який присвятив історії розвитку транспорту, промисловості і засобів сполучення в країні. Індустріальний музей Рахмі М Коча – це не просто зібрання певних експонатів. Колекція складається з тисячі предметів, серед яких є як крихітні грамофонні голки, так і кораблі з літаками в реальну величину. Більшість експонатів музею перебували раніше в особистій колекції пана Коча. Приміром лише ретро-автомобілів та мотоциклів, там, більше сотні… Найнезвичніший експонат – бойова підводна лодка, пришвартована біля музею. До неї можна зайти, оглянути усе в середині та почути про її колишню славу від військового матроса, що проходив на ній службу. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.