Тернопіль: село мрії вже є там, де... працює "Мрія"

У Васильківцях, що на Гусятинщині, щороку більшає жителів. Звідти ніхто не їде на заробітки. У селі відремонтували дороги, тротуари, паркани.

- Чому ти мене не народила у Васильківцях?! - це питання я почула від сина, коли він дізнався, як нині живуть люди у селі на Гусятинщині.
Чому це так мене здивувало? Мій Сашко - "дитина асфальту". Він навіть не знає, що таке... село. Усі дідусі-бабуся також жили або живуть у Тернополі. А тут раптом: "Хочу у Васильківці!".
Спершу кілометрів 70 їдемо з Тернополя трасою через Микулинці і Теребовлю до Копичинців. Прямуючи містом, повертаємо вправо - на дорогу до Чагарів. Ще кілометрів 10 - і Васильківці.
- Те, що справа, - найбільше в Україні картоплесховище, - киває працівниця агрохолдингу "Мрія" Ірина Соляр. - Його тільки будують. Поруч - новий офіс "Мрії".
Назву цього підприємства чуємо на кожному кроці, бо все життя у Васильківцях крутиться навколо цієї фірми. І це - не реклама, а наш висновок із побаченого у селі.
"Додому йти не хочуть..."
- Васильківці - чи не єдине село на Тернопіллі, де є приріст населення, - зауважує пані Соляр, коли бус із журналістами минає ошатні садиби, обгороджені однаковим парканом бордового кольору. Машина їде вулицею м'яко, бо вибоїн чи навіть тріщин в асфальті немає! Усі вулиці у Васильківцях відремонтували і покриття там - ідеальне. Побитою залишається лише центральна дорога села, бо вона – в підпорядкуванні облавтодору.

Проїжджаємо мимо православного храму. Він як нова копійка - нещодавно поштукатурили. Потім минаємо двоповерхові котеджі із великими вікнами і похилими дахами.
- Тут живе не одна родина. Це комплекс котеджів для фахівців "Мрії", - пояснює Ірина Соляр. - До речі, дороги і тротуари у селі відремонтували за кошти фірми...

Бус зупиняється. Справа - ще один храм. Теж тішить око свіжим ремонтом. Частина споруди - у риштуванні. Ще хвилинка, і у дворі дитсадочка нас зустрічає його колишня завідуюча, а тепер директор школи Світлана Байталюк.

 

- Це приміщення реконструювали торік. Раніше садочок взагалі не працював, - каже вона.

За будівлею бачимо сучасний ігровий майданчик, садок і город. За словами жінки, саме тут вирощують більшість овочів та ягід для малечі.
- "Мрія" взяла на себе все матеріально-технічне забезпечення закладу, - додає вона. - Сільрада виплачує лише зарплати і вносить кошти за комунальні послуги.
Садок - надсучасний. Уся побутова техніка на кухні, у пральні, комірчинах - нова і дорога.
- У вересні-травні дітей харчують чотири рази, - продовжує вона. - Влітку - п'ять. Витрачаємо на це 15-20 грн на добу. Діти інколи додому з садочка йти не хочуть.

Пані Байталюк незабаром сподівається очолити весь освітній комплекс Васильківців. Ця жінка рік тому погодилася переїхати у село з райцентру і відразу взялася за оновлення садочка та школи, тому їй агрохолдинг презентував "Хюндай-Акцент".

 

У школі все нове та екологічне
Наступна точка маршруту - школа. Її площу завдяки реконструкції збільшили на 800 кв. м. Оновлена за три місяці будівля, за словами пані Байталюк, розрахована на 192 учні. Там навчаються не лише діти з Васильківців, а й сусідніх сіл.

- Це старе приміщення, - показує жінка на першу будівлю. - Воно добротне, то навіщо зносити. До корпусу, зданого у 1987 р., добудували 3-й поверх. Ми також повністю змінили внутрішнє та зовнішнє облаштування закладу. Майданчик для масових заходів перенесли у двір. Думаю, ви такого покриття, як там, ще не бачили. Окрім того, у всіх кабінетах - нові меблі.
Входимо у двір. Човгаємо взуттям по поверхні майданчика. Це бетон, "зшитий" так, аби поверхня з часом не тріскала, але на вигляд - наче гума. Впасти неможливо, але якби що - коліна не розіб'єш.

 

- Підлога у школі - із екологічного матеріалу на лляній основі з парафіновими з'єднаннями, - додає директор. - На третьому поверсі ми розмістили філологічну кафедру. Там у нас діють найсучасніший лінгафонний зал, кабінети іноземних мов, зарубіжної та української літератури. Власну кафедру мають і вчителі молодших класів.
Згадує жінка і про нову ігрову кімнату та студію танцю. Окрім того, розповідає про традицію - кожному учню 5- та 10-го класів дарують нетбук. У селі - безкоштовний безпроводовий Інтернет.
- Наша школа - із поглибленим вивченням інформаційних технологій і технологічних дисциплін, - розповідає пані Байталюк. - Тож випускники отримують фах водія чи оператора комп'ютерного набору, швеї чи кулінара. "Жигулі" для учнів придбала "Мрія". Вона ж купила торік нам трактор.
У планах на найближчі роки - будівництво виробничого та спортивного корпусів із басейном і великим актовим залом.

— Сім'я Гутів - наші ангели-хоронителі, - додає вона. - Вони підтримують жителів усіх сіл, де агрохолдинг орендує землі. Для них соціальна сфера - на першому місці. В Угрині садочок відремонтували, у Вільхівчику - також. У Курівцях, що на Хмельниччині, будують церкву. У кілька шкіл "поїхали" комп'ютерні класи... Усе - щиро і по-людськи. Вони ж допомогли зняти релігійний конфлікт, бо допомагають православній і греко-католицькій громаді однаково.

Іван Гута не любить привертати увагу преси
- Люди є різні. Але у нас майже ніхто не виїжджає за кордон. Навіщо? - запитує Світлана Байталюк. - Той, хто хоче працювати, має тут і роботу, і зарплату.
Люди у селі - скромні, не говіркі. Побачивши фотоапарат чи диктофон, соромляться.
- Йдіть у когось іншого розпитайте, а ми не вміємо гарно говорити, - чуємо від п'ятої жінки, яку намагаємося розговорити, а тому полишаємо марні спроби.
Люди дійсно зайняті. На власній господарці - море роботи. До того ж, цього року "Мрія" має рекордні урожаї. Кажуть, що в усіх селах, де агрофірма взяла землю в оренду, тобто не лише на Тернопіллі, вродили і пшениця, і картопля, і буряк... Єдиний недолік мандрівки - не вдається поспілкуватися з керівником наглядової ради групи компаній "Мрія" Іваном Гутою. Місцеві переконують, що він - зайнятий чоловік і не любить зайвої уваги преси.
- Він керується принципом: "Меценатство не афішується", - пояснює директор школи.
До речі, поруч із дитсадком у селі зводять будинок для літніх людей. На тій території колись були садиби. Їх знесли. Селянам запропонували безоплатно переселитися у котеджі. Відкрити геріатричний будинок планують у грудні.

Довідка
Васильківці - південь Гусятинщини, правий берег р. Кривенької. До села приєднали Юрківці та хутір Глибока Долина. Загалом там проживає майже 1400 жителів.
Відстань до найближчої залізничної станції "Гусятин" - 11 км. До Тернополя - близько 80 км. Якщо їхати легківкою, що витрачає 7 л бензину на 100 км, на дорогу туди і назад треба майже 150 грн.
Іван Гута, за даними ФОКУС.ua, входить до сотні найбагатших людей України. Орієнтовний статок - 187,3 млн дол. Сфера інтересів: харчова промисловість. Компанія обробляє більше 140 тис. га. Вирощує пшеницю, ячмінь, рапс, цукровий буряк, гречку, картоплю та інші культури.
За даними "Вікіпедії" і "20 хвилин"

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.