Тернопіль викидає, а інші збагачуються: де опиняється опале листя з вулиць Тернополя

Куди дівають опале листя з тернопільських парків і вулиць і яку користь воно може принести для міста – ми розбиралися. 

Журналісти «20 хвилин» неодноразово бачили, як комунальники згрібали опале листя на вулицях Тернополя та пакували його у сміттєві пакети. Потім ці пакети не одну добу на сонці чи в дощ просто були на алеях чи тротуарах. 

Одна дорога – на сміттєзвалище

– У Тернополі нікому немає діла до того опалого листя. Так, його збирають, а далі що? Раніше двірники прибирали це листя у загальну купу, завантажували у мішки, приїздив трактор і забирав. Це було чисте листя, що можна спокійно використовувати як сировину. А зараз двірники пакують листя в пакети, воно стоїть чимало часу, а потім просто викидають у контейнери зі сміттям. Цим має займатися міська рада, пропонувати якісь програми. Зараз є технології, досліди і ми бачимо, що листя можна перетворити на користь не лише для дерев чи землі, а й людини, – каже голова громадської організації «Екоальянс» Олександр Філь.

В управлінні житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міськради переконують, листя в пакетах обов’язково прибирають і відвозять переважно в одному напрямку – на сміттєзвалище. Натомість питання компостування навіть не порушується. 

– Взагалі зелені зони, що не є скверами чи парками не потребують згортання опалого листя. Це не є необхідністю. Комунальні служби систематично прибирають листя з тротуарів, парків, скверів, пішохідних зон. Листя згортають і вивозять на сміттєзвалище. Також частково завозять опале листя на кладовище, аби земля не замерзала і легше було викопувати ями. Щоосені ми радимо жителям приватних секторів збирати і компостувати те листя, але саме міської програми у нас немає, – каже головна спеціалістка відділу благоустрою та екології Тернопільської міськради Оксана Лобурак. 

Спалювати категорично забороняється

Не знаючи про всю користь листя для природи, деякі люди його спалюють. Такі дії несуть загрозу навколишньому середовищу та є небезпечними для життя та здоров’я дітей.

За інформацією Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, якщо дихати продуктами горіння від спаленого листя, це може спровокувати хвороби серцево-судинної системи. 

– Тонна тліючого листя прирівнюється до 30 кг чадного газу, адже до складу диму від спаленого листя входить: пил, оксиди азоту (NO), важкі метали, канцерогенні сполуки бенз(а)піренів та чадний газ (СО). Забруднене повітря провокує хвороби серцево-судинної системи, зростає кількість хворих на алергію, зокрема, від виділення токсичних речовин, що містяться в димі від вогнищ, – кажуть в господарстві.  

Разом з тим, Тернопільська міська рада нагадує, за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, а саме: накладення штрафу на громадян – від 3060 до 6120 гривень, на посадових осіб від 15300 до 21420 гривень.

Що кажуть біологи?

Як краще поводитися з опалим листям у парках, знає вчителька біології Ольга Демченко. До повномасштабного вторгнення жінка проживала у Херсоні і разом із екоактивістами вирішували важливі питання щодо забруднення навколишнього середовища міста та області. Наразі Тернопіль – тимчасовий прихисток для неї та її родини. Тож пані Ольга неодноразово бачила, як його спалюють на вулиці , від чого утворюється смог, або ж просто викидають на звалищах. То як краще поводитися з опалим листям у парках? 

–  Опале листя в парках Тернополя краще не чіпати, воно має залишатися під деревами. У країнах Європи навмисно його підгортають під дерева. Це робиться задля збереження кореневої системи дерев від холодів. Одразу скажу, це листя не залишиться там до весни чи літа. Під дією мікроорганізмів, погодних умов воно розкладається і буде ще гарним перегноєм або добривом для дерев у цьому парку, – каже біологиня. – Якщо протягом 20 років систематично вигрібати те листя з-під дерев, залишати його без захисту, то дерево на 50% менше утворює крону. Для дерева дуже погано, бо зменшується кількість листя, а отже і фотосинтезу і живлення. 

А як бути з опалим листям, що залишається на дорогах або проїжджих частинах. Чи підлягає воно компостуванню і на що під час його зібрання комунальникам варто звертати увагу? 

– Важливо під час зібрання опалого листя для компостування у ємність не накидати зайвого сміття, особливо пластику. Адже пластик дуже довго розкладається і містить шкідливі хімічні елементи. Таке добриво краще не використовувати, адже тільки завдасте шкоди зеленим насадженням. А якщо це листя чисте – без пластикових та інших зайвих елементів, то його звичайно можна використовувати. Воно стане корисним як для городів, так і клумб, – розповідає Ольга Демченко. 

Компостер можна як створити власноруч, так і придбати на спеціальних сайтах. Найдешевший варіант – викопайте канавку шириною 1,5м, а глибиною – 1м. Після шарами вкладайте туди: земля – листя, земля – листя. Таким чином компостуйте це опале листя і вже навесні 2023 року отримаєте перегній. І коли будете наводити лад на клумбах або городі, підживлюйте квіти та дерева.

Важливо! Компостувати радять листя дуба, берези, верби, тополі, бука. У загальний контейнер не радять закидати листям волоського горіха. Через наявність у листі горіха юглону та інших фенольних, терпенових сполук воно уповільнює процес компостування.

А ось щодо скидання чи спалення опалого листя на сміттєзвалищах, то це категорично заборонено. Більше того, такі дії значно шкодять навколишньому середовищу. 

– Так, опале листя вивозять на сміттєзвалище, воно там починає розкладатися разом з іншим сміттям. Через це виділяється цей СО2, що лише погіршує стан атмосфери. Влада і комунальні служби вважають, що прибравши листя з парків, вони роблять краще і території чистішими, але насправді це не так, – додає співрозмовниця. 

Досвід інших регіонів 

Доки у Тернополі ще досі просто викидають опале листя на сміттєзвалище, в інших регіонах України як дорослі, так і діти доводять, його можна перетворити на корисні речі для всього населення. 

Із сухого листя роблять не лише добриво, а й брикети. Після чого використовують його як горючий матеріал для опалення будинків.

Зокрема, 17-річний житель села Сокирниця, що на Закарпатті, Валентин Фречка показав всім, як опале листя можна перетворити на такий необхідний для суспільства папір. Першою лабораторією стала кухня в рідному домі, а замість професійної сушарки використовував звичайну духову шафу. Для стартапу годиться будь-яке листя. Його потрібно подрібнити, обробити паром і хімікатами – на виході вийде волокно, з якого можна робити папір.

За три роки Валентин Фречка довів технологію до пуття і навчився виробляти папір тоннами. У травні 2021 року бренд Re-Leaf запустив продажі – 1,5 тонни пакетів з його паперу розлетілися за два тижні. 

Петру Тимчуку з Рівного також вдається заробляти кошти на опалому листі. При правильному компостуванні листя він отримує біогумус, що потім продає місцевим фермерам. Ось так, поки хтось викидає або спалює, Петро має 25-30 тисяч гривень. 

Житель Дніпра Максим Сорока створює із сухого листя, трави паливні брикети та опалює взимку власну оселю. Тим самим економить кошти на блакитному паливі та вугіллі. 

У миколаївському парку «Ліски» взагалі встановили чотири компостери для переробки опалого листя, скошеної трави та органічних відходів на біогумус. Компостер представляє собою чотирикамерний дерев’яний контейнер. Для них використали дерев’яні палети та будівельну сітку.

Також компостери для органічних відходів встановили у десятках шкіл Львівщини, Харківщини, Закарпаття, Київщини та інших населених пунктів. У компостер дозволяється класти очистки сирих овочів та фруктів, шкаралупу сирих яєць, заварку від чаю, залишки крупи чи каші без додавання масла, скошену траву, папір, картон, зів’ялі квіти й опале листя. Екологи запевняють, якщо дотримуватися розроблених ними інструкцій, то компостна маса не смердітиме.

– Компостування насправді не таке складне, як здається на перший погляд. Сьогодні для нього можна використовувати або звичайну яму, або придбати/зробити стаціонарний компостер. Туди і хробачків навіть запускають і діти дійсно зацікавлені. Тобто зараз є варіанти компостування і їх можна застосовувати не лише вдома, а й у навчальних закладах, – каже Ольга Демченко.

Читачі, а що ви робите з опалим листям, що накопичується на прибудинкових територіях або на власному подвір’ї чи дачі? Якщо ви або ваші діти маєте ідеї щодо його переробки з користю для всього населення – звертайтеся і ми розкажемо про вас.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.