Віряни з Кутів судяться за церкву, яку будували всім селом

“Яблуком розбрату” став храм, який будували жителі села спільними зусиллями, ще у 1991 році. Цей храм був приватизований у 1997 році УПЦ (МП). Останніми роками у Кутах часто виникають перепалки між вірними обох конфесій і в громаді. Справа дійшла суду. Зокрема, перше слухання справи щодо храму у селі Кути на Тернопільщині відбулося, ще на початку минулого року. Станом на сьогодні, відбулося вже четверте судове засідання. Представники громади УПЦ КП хочуть аби Феміда скасувала незаконну приватизацію храму УПЦ (МП), ті ж відстоюють своє право на цей храм.

-   

- Ми не претендуємо бути правонаступниками цього храму, оскільки вся територіальна громада будувала храм у селі Кути, - коментує представник громади УПЦ КП Ярослав Мосійчук. - Ми хочемо, щоб були почергові богослужіння.

Почерговість богослужіння - світова практика, яка проводиться у всьому світі, зокрема у Храмі Гробу Господнього, у Греції де є більше п'яти церков і все таки люди знаходять спільної згоди і не конфліктують. 

-    Навіть в нас у Шумську в одній православній церкві два благочинники проводять почергово Служби Божі. А на території нашої нашої сільської ради у с. Малі Садки є церква, де проводять почергові богослуження священики київського та московського патріархатів. Тому ми надіємося, що ми з опонентами таки дійдемо спільної згоди у тому, щоб можна було проводити почергові богослуження. 

Представник громади УПЦ (МП) Микола Вознюк каже, що односельцям важко буде дійти згоди. 

-    “Корова ніколи не буде їсти сала, а вовк сіна!”, - заявив Миколи Вознюк. - Ми проти того, щоб проводити почергові богослужіння, оскільки це суперечить канонам нашої церкви. Два роки тому наша громада поділилася на дві рівноцінні частини. Представники відділеної громади почали нас зневажати і казати, що ми є проросійськими. Представники УПЦ КП закликають жителів навколишніх сіл аби вони не ходили у наш храм, мовляв кошти від пожертви ідуть на озброєння російської армії. Ми вже навіть домовилися з ними, що наш священик буде на українській мові вести службу, а не на російській, проте спільної згоди ми так і не дійшли. Ми богослужіння проводимо у наметі, а не у храмі, оскільки вже понад рік нас туди не впускають.

Єдине правильне рішення щодо вирішення даного конфлікту представники УПЦ (КМ) бачать лише у будівництві ще одного храму для парафіян УПЦ КП.

-    Ми згідні на те, щоб розпочалося будівництво нового храму, - наголошує пан Вознюк. - Ми їм допоможемо рівно стільки, скільки вони нам допомагали у будівництві храму. Єдине, що ми зараз хочемо - повернути право власності на наш храм, яке ми набули ще у 1997 році. Сьогодні вже спільноти між нами не буде. Все майно, яке є у храмі, необхідно поділити  навпіл. 

Суддя на засіданні всіляко намагалася примирити дві сторони конфлікту, нагадуючи їм, що сьогодні християни усіх конфесій знаходяться у стані Великого посту. Тому для того аби Пасху зустріти в примиренні, необхідно перш за все дійти спільної згоди за межами суду, оскільки судове рішення не примирить людей. Проте, односельчани не дійшли згоди і суддя змушена була перенести засідання.

Про те, що членам різних громад варто дійти згоди, радить незалежний юрист Роман Руснак.

-    Односельчанам необхідно перш за все обговорити позицію щодо користування даною церквою, - каже Роман Руснак. - Бо часто буває так, що люди  звикають до конфлікту, самі ж стають заручниками такого стану. Таки й конфлікт не є перший. З власного досвіду знаю, що може дійти до того, що пересваряться цілі родини, сусіди, які проживали разом будували своє рідне село. А Бог над нами один.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.