Як змінювався військовий однострій на Тернопільщині? Унікальні фото коментує експерт (ЕКСКЛЮЗИВ)

Як змінювався військовий однострій на Тернопільщині? Унікальні фото коментує експерт (ЕКСКЛЮЗИВ)
  • Історія української державності тісно пов’язана з утворенням та розвитком війська. Наші воїни – щирі патріоти рідної землі, у різні роки сміливо захищали її від ворогів й боролись за суверенітет.
  • У цій фотопідбірці пропонуємо вам зазирнути у минуле й глянути, як виглядали солдати, пов’язані з Тернополем, у часи воєнних конфліктів.

Яким було спорядження та озброєння українських військових формувань у Першій та Другій світових війнах? За якими ознаками можна було відрізнити певну збройну формацію від інших? Що нашим ЗСУ дісталось від предків?

За допомогою ми звернулись до Володимира Пукача – кваліфікованого історика, реконструктора й завідувача відділу новітньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Перша світова війна (1914-1918 роки)

На світлині для фотографа позує Іван Дем’янович Рубчак – український співак-бас та актор галицьких театрів. Він, до слова, є чоловіком Катерини Рубчакової, також визначної української акторки й співачки родом з Чорткова, яка похована на Микулинецькому кладовищі.

У 1896-1897 роках артист Іван Рубчак перебував на службі в австрійській армії, а опісля повернувся на сцену. На початку Першої світової війни, коли Галичину захопили російські війська, театр митця перебував у Тернополі. В багатьох спектаклях, де Іван мав головну роль, йому доводилось грати військовиків.

– На акторові форма легіону Українських січових стрільців (УСС), який у 1916 році воював у складі армії Австро-Угорщини. Чіткими елементами цього однострою є кітель з мископодібними клапанами на кишенях, шапка-кепі  австрійського крою й кокарда, на якій ініціали імператора Франца Йосифа І. Також Іван Рубчак одягнений у військові штани австрійського зразка, поверх яких йдуть «обмотки», і взутий у черевики, – коментує Володимир Пукач.

Історик пояснює, що забезпечувати все військо чоботами на той період не було можливості. Натомість солдатам видавали черевики, адже це значно дешевше.

– Аби у холодну чи дощову погоду волога не потрапляла у взуття й не замочувала штани, військові робили отакі «обмотки». Тканиною покривали як верх халяви черевиків, так і нижню частину ніг. Це був досить практичний елемент солдатського спорядження рядового складу у той час, як офіцери переважно мали чоботи, – ділиться пан Володимир.

Також чоловік показує нам ось такий варіант однострою УСС, який демонструється в експозиції місцевого краєзнавчого музею.

На цьому фото зображена демонстрація вояків російської армії на бульварі Адама Міцкевича (тепер – Тараса Шевченка) після Лютневої революції.

– В результаті революційних подій лютого-березня 1917 року цар Микола ІІ відрікся від престолу. Відповідно, солдати на фронті, незадоволені загостренням політичної ситуації в росії, війною й економічними труднощами, почали проводити масові мітинги й демонстрації. На світлині одна з них, яка пройшла у нашому місті, – розповідає пан Володимир.

За словами історика, військові на світлині одягнені у традиційну російську військову форму періоду Першої світової війни.

– Тернополян тут небагато, адже місто до липня 1917 року знаходилось під російською окупацією й відповідно лише у липні було звільнене спільним наступом німецько-австрійських військ, – пояснює чоловік.

Ця світлина, каже Володимир Пукач, напряму пов’язана з історією Тернополя та нашого краю.

– На фотографії – Жидівський пробойовий курінь Української Галицької Армії. Це був єврейський курінь, який почав формуватись у нашому місті в 1919 році. Вояки брали участь у боях за Тернопіль під час Чортківської офензиви в червні цього ж року, відповідно долучившись до звільнення міста від польських військ. Пізніше курінь базувався неподалік містечка Скалат. В липні 1919 року хлопці в складі УГА об’єднались з армією УНР і воювали проти більшовицьких військ на території Наддніпрянської України. Командував куренем відомий старшина єврейського походження Соломон Ляйнберг, – говорить історик.

На знимці солдати жидівського куреня одягнені переважно у форму Української Галицької Армії. Її особливостями є кашкет – так званий тренш-кеп з круглими кокардами, на яких зображений тризуб, а ще кітеля з трапецеподібними клапанами, характерні для УГА.

– Кітелі такого крою носили ще січові стрільці, а згодом вони перейшли до УГА. Ще характерними для українських військових формацій є зубчатки різної форми на петлицях. Їх як бойові відзнаки мали старшини і підстаршини. Ці зубчатки чітко помітні і на нашому фото, – ділиться Володимир Пукач.

За його спостереженнями, деякі вояки на світлині одягнені в прості селянські смушеві шапки й кожухи. На одному з чоловіків помітні елементи однострою австрійської армії, однак стверджувати це важко, бо людина сидить.

– У ті часи в Українській Галицькій Армії часто можна було помітити елементи військової форми Австро-Угорщини, адже чимало українців там служили. Шинелі на солдатах теж австрійського крою. Озброєння хлопців не дуже помітне, бачимо тільки пістолети у них на поясі, – каже історик.

В обласному краєзнавчому музеї зберігається й ось такий однострій 3-ї Залізної стрілецької дивізії УНР, який датується 1919 роком. Ця дивізія, до речі, формувалася на Тернопільщині, неподалік містечка Скала-Подільська.

– На вояках можна побачити аналогічний тренш-кеп, що й на фото з жидівським пробойовим куренем. Цікава деталь – на френчі британського зразка дерев’яні ґудзики. Також зверніть увагу на нарукавну нашивку – це тризуб блакитного кольору, що є ознакою піхотних частин. До слова, зараз так само й у наших Збройних Силах України блакитне зображення тризуба позначає піхотинців, – зазначає пан Володимир.

Друга світова війна (1939-1945 роки)

Перед вами – повністю відтворена форма військ української дивізії «Галичина» 1944-1945 років, яка зберігається в обласному краєзнавчому музеї.

На цій світлині, говорить Володимир Пукач, зображені вояки галицьких полків, які брали участь у боях за Тернопіль.

– Вони одягнені у німецьку форму періоду Другої світової війни, зокрема на фото чітко помітні шоломи німецького типу, – додає історик.

За словами пана Володимира, на цій серії фотографій можна побачити літню форму солдатів Червоної армії. Приміром, на першій світлині зображений командир 302-ї стрілецької дивізії Микола Кучеренко, який прославився у Проскуровско-Чернівецькій наступальній операції (штурм міста-фортеці Тернополя). На військовослужбовцеві одягнена офіцерська гімнастерка зразка 1943 року і військовий кашкет з зіркою. На наступному фото солдат в ідентичній гімнастерці й пілотці на голові, який командує гарматною батареєю.

– На третьому зображенні також бійці Червоної армії в однострої зразка 1943 року. Як я це визначаю? Переважно до 1943 року комірці були відкладними, а вже опісля – стійкими. В боях за Тернопіль дуже рідко можна було зустріти форму раннього зразка, адже переважно до цього періоду вона вже зносилась. Частина солдатів на фото носить пілотки, у декого – танковий шолом на голові. З озброєння вони мають автомати ППШ. Можливо, це готується шлях для бронетехніки, зокрема на фото помітне переміщення танка Т-34, – ділиться Володимир Пукач.

На світлині артилерійського розрахунку, датованою липнем 1944 року, також військові, які носять форму Червоної армії літнього зразка. Вона складається з гімнастерки, штанів галіфе й чобіт. На головах у хлопців пілотки.

   

Фотографії вище показують вже зимовий радянський однострій зразка 1943 р. 

– Вояки тоді одягали шинелі, теплі ватні куртки і шапки-вушанки. У третьому кадрі солдати озброєні німецьким трофейним автоматом МР-40, а один з них взутий у чоботи. Варто підмітити, що в Червоній армії теж мало хто їх мав, більшість ходили у черевиках і теж робили тканинні «обмотки» при вологій та холодній погоді, – пояснює історик краєзнавчого музею.

Цікаво, що форма радянських танкістів відрізнялась від форми піхотних частин. 

– Вони носили суцільні чорні комбінезони, зручні в умовах їзди у техніці подібного типу, а ще мали на голові спеціальні шлемофони, які дозволяли пом’якшувати удари під час руху техніки чи танкових боїв. Чоботи на цих чоловіках також типові для червоноармійців, – каже пан Володимир.

Українська повстанська армія (1942-1956 роки)

В Тернопільському обласному краєзнавчому музеї зберігається відтворена форма вояка повстанської армії періоду 1943 року, коли УПА тільки формувались на території Волині та Полісся.

– На військовому одягнений самошитий кітель. Штани та ремінь у нього, вочевидь, трофейні, радянські, як і озброєння. Однак зверніть увагу на шапку-мазепинку. Це традиційний головний убір для українських вояків ще з Першої світової війни. Такі шапки активно використовували і січові стрільці, і вояки УПА, а також вони тепер впроваджені у наших ЗСУ, – розповідає історик. 

А ось це фото дійсно легендарне! На ньому зображене командування воєнної округи «Лисоня» УПА-Захід, й кадр вірогідно був зроблений у 1946 році. В центрі сидять повстанські командири, а чоловік, другий зліва, є Володимиром Якубовським (псевдонім «Бондаренко») – шефом штабу «Лисоня». Він народився у містечку Залізці теперішньої Залозецької ОТГ, і керував цим знаменитим військовим угрупованням до 1947 року. Поряд з Якубовським сидять повстанські командири й керівники ОУН на Тернопільщині. Інші особи, зображені на фотографії, переважно невідомі.

– На світлині помітне різнобарв’я повстанського одягу. Чому так? В УПА форма була або трофейною, тобто здобувалася в боях з ворогами, або шилась у підпільних майстернях, або хлопці носили цивільний одяг. Дехто з солдатів, що на фото, одягнений у форму німецької армії і має на голові кепі М-43. На передньому плані сидять чоловіки у цивільному вбранні. На них звичайні «блюзи», піджаки, штани і кашкети або лещетарки (шапки, які носи лижники у міжвоєнний період). На одному з воєнних пілотка радянського зразка. Так само є пілотки німецького типу. Володимир Якубовський одягнений у самошиту повстанську форму, – завершує нашу розмову Володимир Пукач.

За світлини, використані у матеріалі, дякуємо працівницям відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Також використані фотографії з експозиції Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Коментарі

21:06 Кремль висуває вимоги до ЄС та України: про що пише світова преса 20:03 Недорогі будиночки та котеджі за тисячі доларів: яке житло можна орендувати у передмісті Тернополя photo_camera 19:00 Чоловік і тато на фронті, так ще й мене кличуть? У Тернополі на вулиці повістку вручили жінці (!) 18:00 Патрульні виявили автомобіль Renault, що перебуває в розшуку Від читача 14:26 Роботодавці отримують компенсацію за працевлаштування переселенців 17:00 «Руки ніби обпечені, може бути і гірше»: які отруйні та небезпечні рослини є на Тернопільщині photo_camera 16:14 ФОТО ДНЯ: у Чорткові відбудеться відкриття 3D муралу на бібліотеці 15:30 Навчання, веселощі та нові знайомства. У Тернополі проводять унікальні заняття для дітей: як долучитись?(РЕПОРТАЖ) play_circle_filled photo_camera 14:52 Відбувся фінальний турнір з дворового міні-футболу. Хто став переможцем 14:20 Бізнес приносив до 200 тисяч гривень в місяць: на пошті затримали тернополянку з 200 грамів канабісу 13:43 Перетворила її життя на рабство: 15-річна дівчина з Нікополя втекла у Тернопіль від мами 13:02 Де порибалити поблизу Тернополя: куди поїхати та що можна впіймати (КАРТА) photo_camera 13:01 У Тернополі розшукують винуватця аварії на території ТРЦ «Подоляни» 12:23 Допоможіть розшукати: у Тернополі зникла жінка 12:00 Сонячний берег: на Тернопільщині облаштували нову локацію для відпочинку (ФОТО) 11:30 «Ти обіцяв, що ми проживемо довге і щасливе життя!» У Козові прощаються з Назарем Мялікгулиєвим 10:50 Аквапарк, велопрогулянка, теніс: у Тернополі організовують заходи для людей «золотого віку» (РОЗКЛАД) 10:10 У Тернополі працює 9 пунктів вакцинації: де та коли можна щепитися від Covid-19 09:32 Незаконно розмитнив LEXUS: на Тернопільщині судитимуть митника 09:01 28 червня з Тернополя їде допомога на фронт. Куди приносити посилки
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up