115 кілометрів за 12 годин: медикиня зі Збаража виборола звання майстра спорту України з легкої атлетики
Лікарка Оксана Гонта вже понад п’ять років займається бігом на довгі дистанції – від півмарафонів до ультрамарафонів, долаючи десятки й навіть сотні кілометрів. Вона зізнається: біг для неї — це не просто спорт, а медитація, внутрішня сила та новий сенс життя, який допоміг їй змінитися і відкрити нові горизонти. Нещодавно спортсменка взяла участь у Чемпіонаті України з легкої атлетики, звідки повернулася на Тернопільщину вже з виконаним нормативом майстра спорту.
Пані Оксана родом зі Збаража. За освітою – косметологиня, дерматологиня та сімейна лікарка. Її шлях у спорті був непростим: від звільнення з фізкультури через проблеми зі здоров’ям до перших кросів у шкільні роки. Уже тоді вчителі відзначали її витривалість – без спеціальних тренувань вона долала чималі дистанції. В університеті та під час роботи Оксана часто погоджувалася на спортивні виклики, хоча ще без системної підготовки. Перший півмарафон вона пробігла у 2020 році в Тернополі (10 км), а нині має за плечима десятки забігів по всій Україні.
Краще спробувати, ніж потім шкодувати
Це були змагання, де кожен кілометр – це виклик, кожна хвилина – боротьба, а кожен фініш – перемога над собою, розповідає Оксана Гонта про цьогорічний Чемпіонат України з легкої атлетики. Його провели у місті Хуст Закарпатської області 18–19 квітня. Змагання відбувалися на стадіоні «Карпати». Учасникам пропонували дистанції для забігу на 24 години, 12 годин і 6 годин по шосе. Є також встановлені норми: якщо спортсмен пробігає достатню кількість кілометрів, він може отримати спортивне звання (наприклад, кандидата або майстра спорту).
– Я брала участь у 12-годинному забігу, він тривав з 22:00 до 10:00, тобто впродовж усієї ночі. Це вже моя друга спроба, бо у 2025 році я також долучалася, але у Вінниці. Тоді мені вдалося виконати норматив кандидата в майстри спорту, і я поставила собі ціль – підготуватися і вже отримати майстра спорту України. На майстра спорту треба було пробігти дівчатам 110 кілометрів, хлопцям – 130 кілометрів, – каже Оксана Гонта. – Це обов’язковий кілометраж, який треба пробігти за той час. І ти біжиш: зупиняєшся чи ні – залежить від того, як розрахуєш сили, це певна стратегія, яка має бути складена в голові. Тому я собі її склала і приблизно знала, як маю рухатися, щоб вкластися у ліміт часу і подолати потрібну дистанцію.
До цьогорічного чемпіонату бігунка готувалася не один місяць поспіль. Тренувалася вона за будь-яких погодних умов, навіть коли на вулиці було – 21, лише великі снігопади трохи змінили плани.
– Дуже хвилювалася, бо мої тренування збилися – через сніг не все виходило так, як я планувала. Хотіла більше бігати гірками, щоб розвивати витривалість, але погода завадила. Через це постійно думала, що я недостатньо тренована, що треба було більше і краще, і це мене не відпускало. Я навіть не була впевнена, що добіжу до майстра спорту. Але все одно вважаю, що треба пробувати – навіть якщо можеш програти, важливо спробувати і дізнатися. А ще дуже багато людей мене підтримували та бажали успіху, що також важливо, – говорить спортсменка.
Нехай результат перевершить сподівання
Жодних телефонів та навушників – одна з головних умов організаторів під час чемпіонату. Оксана Гонта розповідає, що про це повідомили вже перед стартом. Тому ці 12 годин були для неї ніби медитацією, коли ти не можеш ні з ким поговорити, а лише залишаєшся сам на сам зі своїми думками.
– Перед забігом мені сказали: «Нехай твій результат перевершить усі твої сподівання». І це справді було влучно. Часу було дуже багато, і думки треба було чимось заповнювати. Я згадувала слова підтримки, молилася, рахувала кілометри: ще 5, ще 10. Було відчуття, ніби це стан між реальністю і сном, інколи навіть як медитація. Здавалося, що я зараз прокинуся, і все це виявиться сном. Усі переживали, бо я не могла відписати, але це було тільки в плюс – нічого не відволікало. Можливо, так було складніше, але це не збивало з темпу. Коли в голові вже правильно складені думки і є мета, неважливо, є телефон чи ні – ти просто рухаєшся до неї, – говорить Оксана Гонта.
Куди важче було тримати темп, адже все було розраховано до хвилини. Також Оксана Гонта розповідає, що впродовж 12 годин картинка перед очима не змінювалася – стадіон і все, що психологічно теж було складно. А ще була спокуса будь-якої миті зійти з дистанції, якщо втомився.
– Я все розрахувала не на 12 годин, а на 11, бо годину взяла собі про запас – чи в туалет сходити, чи щось перекусити, чи перевзутися, тобто це час для таких речей. Я пробігла 91 кілометр без зупинки, бо відчувала, що можу витримати такий темп і намагалася його тримати. Розуміла: якщо зупинюся, можу втратити швидкість і відстати. Після 91 кілометра я пройшла приблизно 200 метрів і знову побігла, бо здалося, що починаю збиватися з темпу і можу не виконати заплановане, – розповідає пані Оксана.
Вже на 108-му кілометрі медикиня зі Збаража дізналася, що весь час тримається другою у турнірній таблиці, але їй на п’яти наступає інша дівчина. І якщо не пришвидшитись, може стати третьою або навіть четвертою. Вона зізнається: були думки не боротися за місце, але азарт переміг.
– Я планувала пробігти 110 кілометрів, і коли залишалося орієнтовно 40 хвилин, думала вже перейти на крок – відчувала, що зробила все, заради чого приїхала, і більше не хотіла себе мучити. Та мені сказали, що позаду дівчина вже буквально на п’яти наступає, і я вирішила бігти далі, щоб втримати друге місце. Це було найважче – коли сил майже немає, а треба пришвидшитись. Я навіть на мить подумала: хай уже буде третє, бо дуже втомилася. У підсумку фінішувала другою – відрив був лише 180 метрів. І цікаво, що між третім і четвертим місцем теж була різниця всього 180 метрів – ми були дуже близько одна до одної, – розповідає бігунка.
Готується до гірського забігу
Загалом за 12 годин Оксана Гонта подолала 115 кілометрів. Вона наголошує: результатом дуже задоволена, і це вкотре доводить, що всі обмеження існують лише в нашій голові.
– Перше місце посіла тренерка міжнародного класу. Вона цього разу встановила новий рекорд України у 12-годинному бігу. Це дуже потужна спортсменка. Вона пробігла 140 кілометрів. І коли я стояла поруч із нею на п’єдесталі, мене переповнювали емоції. Я подумала: поруч зі мною спортсменка світового рівня, також інші дівчата на 15 років молодші, і куди мені? Але я завжди кажу, що навіть майстра спорту можна отримати і після 40. Ніколи не пізно ні почати, ні ставити цілі, і не варто зневірюватися, – додає бігунка.
Оксана Гонта поступово відновлюється після подолання 115 кілометрів. Зізнається, фізично почувається добре, лише трохи збився режим сну. Але за два тижні вона планує бігти гірський чемпіонат України – 40 кілометрів, а також кілометр вертикального бігу.
Читайте також:
Тернопільщина — лідер за представництвом атлетів у збірній України на зимовій Олімпіаді в Італії
Тернопільські плавці стали призерами Зимового чемпіонату України
Подякуй журналістці гривнею
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
