«Мережана весна» від майстринь-берегинь

Понад 70 витинанок та чимала колекцію ляльок-мотанок представлені в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї на виставці Галини Дудар та Алли Шушкевич.

У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї до кінця травня квітнутиме «Мережана весна». Саме таку назву має персональна виставка членів Національної спілки майстрів народного мистецтва України Галини Дудар і Алли Шушкевич. Пані Галина представила 72 свої витинанки, з них  32 мініатюри, а пані Алла – свої ляльки-мотанки. Також на виставці є ляльки, виготовлені учасницями творчого об’єднання «Берегиня». Загалом це 12 майстринь, які представили 27 ляльок з понад десяти етнографічних регіонів України. Для створення костюмів вони використали більше 30 вишивальних швів.

Виготовляє ляльки 7 років

Майстер народної ляльки Алла Шушкевич працює вчителем-методистом у Тернопільській школі № 11. Створенням ляльок-мотанок захопилася ще з 2011 року, коли почала навчати дітей за програмою варіативного курсу трудового навчання. Відсутність підручників і методик змусила її шукати необхідні матеріали в Інтернеті та створювати навчальні матеріали для учнів.

• Моя лялька родом з дитинства, бо коли я почала збирати краплинки знань про народну ляльку, вивчаючи технології її виготовлення, вже тоді згадала бабусину ляльку, – каже пані Алла. – Так, у мене була мотанка, що пахла літом, зроблена бабусиними добрими руками у чарівному подільському селі. Тож не дивно, що у зрілому віці я вже не розлучаюсь з народною лялькою, а накопичені з різних джерел знання використовую для навчання дітей, систематизую і поширюю через пресу, Інтернет, книжки.

Для виготовлення ляльки майстриня використовує тканини з натуральних волокон. Щоби швиденько і без жодних інструментів зробити красиву мотанку, їй достатньо кілька клаптиків тканини, пакля, кукурудзяний качан, стрічки, намистинки та нитки.

Свої роботи пані Алла демонструвала на різних виставках. Помітила, що дуже рідко траплялися такі дійства, на яких можна представити роботи не лише дорослим, а й дітям. Тому ініціювала  виставку-конкурс народної іграшки, виготовленої руками дітей.

• Створюю мотанки за традиційними народними технологіями задля збереження культурної спадщини нашого народу та відродження українських традицій, – каже Алла Шушкевич. –Останнім  часом вивчала подільську ляльку, яка без вишитого хреста замість обличчя. Я вчителька, тому не закладаю в мотанку ніяких чарів. Мені в ній цікава технологія.

Показала листівки-витинанки

Майстриня Галина Дудар вже понад 30 років працює вчителем математики. Любить спілкуватись із цікавими людьми і вчитись всьому новому. А ще їй до вподоби подорожі, читання та збір фольклору.

Жінка вміє виготовляти ляльки-мотанки. Цікавиться фотографуванням, українською вишивкою та народними традиціями. Останнім часом захопилась кардмейкінгом. А ще їй подобається робити красиві речі своїми руками – листівки, витинанки та всілякі дрібнички. Останні й представила на виставці «Мережана весна».

Галину Дудар займається витинанками вже 8 років. У своїй роботі використовує папір, різачок, ножики та ножиці. Майстриню надихають вишиванки, народні та релігійні свята, події сьогодення, робота. Каже, що бувало таке, що використовувала витинанки на уроках математики, бо в цих рукотворах є  і симетрія, і поворот, і паралельне перенесення.

На виставці «Мережана весна» пані Галина вперше показала витинанки з різнокольорового паперу та серію листівок-витинанок з текстами українських пісень, написаних від руки.

Створили родини ляльок-мотанок

Керівник творчого об’єднання «Берегиня» Світлана Галущак зазначила, що впродовж року учасниці практично щотижня збиралися в «Етно-центрі» Тернопільської бібліотеки №4 для дорослих і проводили там своє дозвілля. Навчалися різних видів рукоділля – валяння, вишивка, мережки, ляльки-мотанки.

• Коли виникла ідея зробити ляльку-мотанку з використанням особливостей регіональної вишивки і костюму, Алла Шушкевич погодилася навчити нас усіх тонкощів своєї справи, – розповіла пані Світлана. – Спочатку дівчата хотіли зробити по одній ляльці, але дехто з них вже не міг спинитися і робив по дві, три, чотири. Всі учасниці цього проекту дуже задоволені результатами. Вони ретельно підбирали одяг для своїх ляльок, прикраси тощо.

Майстриня Надія Луцишин спочатку зробила дівчину, потім хлопця, а тоді ще й діточок. Зрештою жінка створила ще й бабусю з дідусем. Вся сім’я ляльок-мотанок виготовлена за мотивами народного одягу Борщівщини.

Інша учасниця виставки Олександра Ситник зробила дві ляльки-мотанки – «Гуцулку Ксеню» і «Наталку Полтавку». Перша – за мотивами сорочок із села Вербовець, Івано-Франківської області. Для них характерний кручений однотонний шов або червоного і синього кольорів. Ще в сорочці цієї ляльки-мотанки використано інші шви, притаманні для цього регіону – набирування, гачкування, ретязь. Друга лялька-мотанка має мотиви, притаманні полтавським народним сорочкам. Тут використані техніки вирізування, лиштва, ретязь, змережування, солов’їні вічка.

 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google