"Безкоштовно нічого не буває". Головний стоматолог Тернополя - про зміни на ринку стоматологічних послуг

Уже підростає покоління, яке набагато менше боїться візиту до стоматолога, ніж їхні батьки.
Тим не менше, як вважає головний стоматолог області Олександр Кухарчук, роботи лікарям у найближчому майбутньому вистачить. Адже люди все ще легковажать доглядом за своїми зубами. Так, нині у комунальній стоматполіклініці та її філіях у дві зміни щодня приймають близько 350-ти пацієнтів.
“У нашій стоматології стався справжній прорив...”
 — На посаді головного лікаря Тернопільскої комунальної стоматполіклініки ви вже — 26 років. Які найпомітніші зміни відбулися у стоматології за цей час?
— Упродовж усіх цих років у державній стоматології традиційно маємо брак коштів. Щоправда, якщо за Союзу до цього додавався ще й брак медикаментів та матеріалів, то зараз такого дефіциту немає.
— Чим сучасні матеріали й інструменти відрізняються від тих, котрі використовували 20 років тому?
— Кардинально змінилося все — і препарати для анестезії, і лікувальні засоби, і пломбувальні матеріали, і медичне обладнання — у всіх цих напрямках стався величезний прорив. Ще 10-20 років тому діти панічно боялися стоматологів. Є такий жарт: “Дівчинку питають “Чого ти найбільше боїшся?” — “Стоматолога і темряви” — “Ну, зі стоматологом зрозуміло. А чому — темряви?” — “Бо там може ховатися стоматолог”.
Завдяки ж новітнім препаратам, лікування зубів без болю — вже не проблема. Причому препарати для анестезії практично не мають побічної дії. І вводять їх у 3-4 рази меншими дозами. А діють у 3-4 рази ефективніше.
А з цього все починається. Якщо немає болю — у дитини не закладається перший негативний досвід від візиту до стоматолога. Відповідно, й дорослою вона не зволікатиме з лікуванням зубів. Звісно,  будь-які маніпуляції із зубами — це трішки неприємно. Але це вже не той панічний страх, який був, наприклад, у мого покоління.
Я й сам дитиною  жахливо боявся шкільних стоматологів. Пригадайте ті старі бормашини, із ножним приводом, як у швейної машинки... Звісно, боліло так, що дитина ладна була дертися на стелю. Але доводилося терпіти. Сучасні ж високооборотні турбінні установки забезпечують до 300 тис. обертів за хвилину.
І зубні пасти, і найновіші щітки, й інші засоби для догляду за зубами — на ринку тепер є все. Щоправда, новітні медичні засоби — недешеві.
— До речі, наскільки варто довіряти розрекламованій ефективності засобів  гігієни порожнини рота?
— Якщо в ролику йдеться про певні показники ефективності, їх варто ділити наполовину. Адже ще в жодній рекламі не йшлося, що той чи інший продукт вдвічі гірший, ніж насправді. У рекламі він завжди вдвічі кращий. Але те, що сучасні засоби для догляду за зубами набагато ефективніші, ніж колишні – поза сумнівом. І користуватися ними, звісно, варто.
“На одного пацієнта нам виділяють копійки...”
— Чи справді безкоштовною є допомога стоматолога в “державному” кабінеті?
— Порахуйте. Нам на одне відвідування пацієнта виділяють менше гривні. За ті копійки лікар купить хіба що пару рукавичок. Навіть на маску не вистачить. Для середнього рівня обслуговування потрібно як мінімум 40 грн. Що виходить? Належно обслуговувати лише кожного сорокового? Це нонсенс.
Безкоштовної медицини немає ніде. Генрі Форд казав: “За кожен безкоштовний обід хтось має заплатити”. І в медицині так само. Так, для пацієнта послуга буде безкоштовною, якщо за неї заплатить хтось інший – держава, роботодавець чи страхова компанія. Але цього наразі у нас немає.
— Яким чином покриваєте дефіцит коштів?
— Люди шляхом благодійних внесків компенсують котши, витрачені на  медикаменти та матеріали. Так, найдешевша пломба в нашій комунальній поліклініці обійдеться у близько 20 гривень.
На мою думку, має бути мінімально гарантована дуже дешева стоматологічна допомога, тобто доступна всім, хто обмежений у коштах. Це — зняття гострого болю, дешеві пломби, видалення зубів тощо. Але — не лікування каналів чи протезування з металокераміки. Це коштує немало. Зауважте, безкоштовно інвалідам і ветеранам роздають найдешевші вітчизняні авто, але аж ніяк не іномарки найновіших моделей.
Так, соціально незахищеним категоріям населення безкоштовна допомога необхідна. Але вона може бути лише мінімальною. А зараз на безкоштовне обслуговування в державного стоматолога має право практично кожен. Втім, аби надавати таку безкоштовну допомогу кожному, нашій поліклініці, як і будь-якій іншій, потрібно збільшити бюджет у десятки, якщо не в сотню разів. Ніхто цього зараз, звісно, не зробить.
Ні в Швеції, ні в Німеччині, ні у Великобританії, де соціальний захист населення — на найвищому рівні, досі немає повноцінної безкоштовної медичної допомоги. Хоча їхня бюджетна медицина має кошторис у десять разів більший, ніж бюджет цілої нашої країни.
Тому вважаю цілком нормальним, коли той, хто заробляє трохи більше, вибирає собі приватного стоматолога із тією вартістю послуг та такого рівня, котрий його влаштує.
— Скільки нині стоматологічних установ та кабінетів є в області? Яких більше — приватних чи державних?
— Близько 270 установ та кабінетів державної й комунальної форми власності та більше 200 — приватних.
До речі, як засвідчила практика, кабінети із цілодобовим графіком роботи не так і потрібні. Наприклад, наша поліклініка працює з 8.00 до 21.30 щодня, крім неділі (у суботу — до 16.00). Вважаю, цього цілком достатньо, аби людина, в якої заболів зуб, знайшла час звернутися до лікаря. Для чого терпіти зубний біль, наприклад, кілька днів, і лише в неділю зібратися до стоматолога?
— Чи немає у нас перенасичення ринку стоматологічних послуг?
— Усе диктує ринок. Якщо буде перенасичення — погані лікарі просто відсіються. Бо до них ніхто не піде. Загалом вважаю, що наша стоматологія нині — це модель майбутнього. Ті процеси, які відбуваються на цьому ринку послуг, в інших медичних сферах будуть помітні, можливо, через 5-10 років.
— Чи втручається обласний стоматолог в регулювання цього процесу?
— Вважаю, що таке управління в ручному режимі робити не потрібно. Повторюю — все відрегулює ринок. І кількість практикуючих стоматологів, і якість їхніх послуг.
Приміром, через кризу люди економлять, у деяких кабінетах клієнтів меншає. Особисто я дотримуюся тієї думки, що хорошого стоматолога люди завжди прогодують. А поганий не потрібен нікому.
“Здорові красиві зуби – це показник соціального статусу...”
— Яких помилок наші люди все ще припускаються в догляді за зубами?
— У нашій місцевості, як вже давно з’ясували медики, людям бракує не лише йоду, а й фтору. При нормі 1 міліграм на літр у воді та ґрунті, на Тернопіллі маємо у десять разів менше. А саме фтор чи не найбільше впливає на стан зубної емалі. Його дефіцит є основним чинником появи й розвитку стоматологічних захворювань.
Хоча загалом про стан зубів майбутньої дитини треба починати думати ще у період вагітності. Дуже важливо повноцінно харчуватися, аби в раціоні було достатньо молочних продуктів, риби. І від лікування власних зубів вагітним теж не варто відмовлятися. Щоправда, краще робити це не в перші і не в останні три місяці вагітності.
Ще одна помилка — батьки надто багато дають дітям солодкого. А стоматолог скаже, що часом замість цукерки краще дати морквину чи яблуко. Також забувають про те, що із 6-річного віку дитину хоча б тричі на рік потрібно водити на огляд до стоматолога.
Навіть дорослі донині не привчені правильно чистити зуби. Актуально це для всіх, а особливо — для тих, хто живе у сільській місцевості. Майже половина людей там зовсім зуби не чистять. Та половина, яка чистить, — робить це неправильно. Можливо, лише 6-7% чистять зуби правильно та двічі на день. А якщо врахувати, що не всі вони використовують якісні та ефективні для захисту зубів пасти, то можна зробити висновок, що роботи для наших стоматологів вистачить ще дуже надовго.
До речі, як тільки у Фінляндії почали в продукти харчування, зокрема, в молоко, додавати фтор, уже за два роки кількість захворювань на карієс у їхніх дітей зменшилася в 1,5 раза. А через п’ять років стоматологів там стало на 45% менше. Вважаю, це дуже показовий приклад того, наскільки важлива профілактика.
Дуже добре, що люди вже розуміють, що здорові красиві зуби – це теж показник соціального статусу. Не лише на дорогий годинник чи авторучку дивляться партнери по бізнесу, а й на вашу посмішку. Щоправда, зауважив, що до лікування зубів чоловіки та жінки ставляться по-різному. Більшість чоловіків відкладають до останнього і приходять до стоматолога аж коли “припече”. Жінки набагато уважніші до стану своїх зубів.
Ще одне – набагато більше уваги люди тепер приділяють лікуванню. Відповідно, до протезування справа доходить рідше. Звісно, власний, вчасно пролікований зуб – набагато краще аніж найсучасніший протез. На щастя, ситуація змінюється. Якщо раніше в місті переробляли на коронки до 16 кг золота у рік, черги тяглися по кілька років, то зараз від золота відмовилися майже зовсім. Люди охочіше заплатять за те, щоб добре вилікувати зуб, зробити реставрацію, але не видаляти його.
“Будь-яке лікування коштує грошей...”
— Тобто ставлення людей до свого здоров’я таки змінюється до кращого?
— Раніше контроль стану здоров’я населення значною мірою брала на себе держава. Навіть якщо людина не потребувала медичного огляду, лікар був зобов’язаний планово її оглянути. За кордоном ніколи такого не було. Не лікар повинен бігати за пацієнтом, а пацієнт має прийти до лікаря, аби отримати від нього доступну професійну допомогу.
І ми зараз поволі наближаємося до розуміння того, що турбота про своє здоров’я — це наш власний клопіт. Лікування коштує грошей. Можна дохворітися аж до банкрутства — і за кордоном про це дуже добре знають. На Заході так уважно ставляться до свого здоров’я невипадково. Вони вміють рахувати, як лікування позначиться на фінансовому стані їхньої сім’ї та бізнесі. Навіть невмотивований виклик “швидкої” там  коштує гроші.
У нас такого немає. Тернопіль, до речі, чи не єдине місто в Україні, де стоматологи безкоштовно виїжджають на виклики із портативною бормашиною. Вони не тільки лікують чи видаляють зуби, але й у виняткових випадках можуть протезувати. Щоправда, зараз ми це робимо лише для тих пацієнтів, котрі справді не можуть піднятися з ліжка та прийти у клініку.
На щастя, менталітет наших людей все ж змінюється. Вони вже можуть, наприклад, зекономити на якійсь покупці, але піти полікувати зуби. Заробітчани весь час повертаються додому лікуватися, бо відчули різницю в сплаті за послуги там і тут. Дітей також більше почали водити до кваліфікованих стоматологів, розуміючи, що дбати про зуби потрібно починати змалечку. Сподіваюся, з кожним роком такі зміни в менталітеті будуть все помітнішими.
 

Біографія
Олександр Кухарчук народився у 1952 р. у Львові в сім’ї медиків. 
У 1974 р. закінчив стоматологічний факультет Львівського національного медуніверситету ім. Д.Галицького. 
Працював стоматологом у Заліщицькому районі та на викладацькій роботі в Кривому Розі. 
Із 1983 р. живе й працює в Тернополі. Із 1984 р. — головний лікар Тернопільської міської комунальної стоматполіклініки. У 1991-1997 рр. також працював координатором українсько-американського проекту “Клініка на колесах”. Головний стоматолог Тернопільського обласного відділу охорони здоров’я.
Одружений. Дружина Неоніла — педіатр. Син Едуард — стоматолог-ортодонт, донька Юлія — дитячий стоматолог.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.