Чому одні видаються старшими, ніж є, а інші - молодшими. Лікар та психолог - про біологічний вік

Якщо людина почувається набагато молодшою, ніж є, – це ознака незрілості. Якщо ж вона видається набагато старшою – це ознака депресії, каже психолог.

Люди до сорока зазвичай почуваються старшими на 5-7 років. Зате після — хочуть бути молодшими. Адже саме тоді більшість уперше починає замислюватися про смерть.
Прожите можна оцінювати у чотирьох різних аспектах: календарний, біологічний, психологічний і соціальний вік, розповідає психолог Наталія Гаєвська. Причому левова частка при визначенні біологічного, на її думку, припадає саме на психологічний вік — тобто те, на скільки років людина почувається.
— Відносно новий термін — “соціальний вік”, — продовжує пані Гаєвська. — Йдеться про нашу відповідність певним соціальним критеріям — учня, студента, працівника. Приміром, якщо людина не одружилася до 30-ти, можна говорити про те, що ролі, котра відповідає цьому віку, вона не освоїла. Її, так би мовити, трохи відкинуло назад у часі. Відповідно, це впливатиме й на її психологічний стан, а отже, і на біологічний вік.
Втім, як наголошує психолог, багато залежить від того, як людина сама себе оцінює. Якщо жінка вважатиме себе “старою дівою”, це впливатиме на неї негативно, і процес старіння йтиме швидше. Якщо ж людина розуміє, що нині їй справді краще залишатися самій і не зважає на те, як інші оцінюють її стан, це допомагає залишатися молодою.
— Багато психологів радять на повну відчувати теперішній момент — “тут і зараз”, але ця корисна порада має свої “мінуси”, — вважає психолог. — Живучи одним днем, можна дожити й до 60-ти, зате потім на людину може раптово навалитися відчай.
Проста математика
Аби визначити свій психологічний вік, пані Гаєвська пропонує один із найпростіших тестів. Для цього запишіть інтервали життя: 1-5, 6-10, 11-15, 16-20 років і так далі — до того віку, який сподіваєтеся прожити.
— Далі за десятибальною шкалою оцініть кожен із вже прожитих проміжків часу, — продовжує психолог. — Щонасиченішим подіями був той чи інший період — більше ставимо балів. Причому, не має значення, були ці події позитивними чи негативними. До речі, якщо ваш нинішній вік не кратний п’яти, приміром, вам — 34 роки, а не 35, то кількість балів, в яку оцінюєте цей період життя, помножте на 45.
Від теперішнього моменту слід спробувати так само оцінити кожен із наступних часових проміжків. Після цього підрахуйте всі бали. Окремо — ті, які стосуються прожитого періоду життя. Потім менше число поділіть на більше і помножте на ту кількість років, яку сподіваєтеся прожити. Це й буде приблизний психологічний вік.
Нормальна різниця – 3-4 роки
Якщо отриманий психологічний вік у межах 3-4 років відрізняється від календарного — це нормально, додає Наталія Гаєвська. Це означає, що людина нормально відчуває ритм свого життя, “вписується” у нього. Якщо ж розбіжність — дуже велика, наприклад, на десяток років — це погано.
— Якщо людина почувається набагато старшою за свій календарний вік, це показник депресії, — пояснює психолог. — Така людина постійно “застрягає” на своєму минулому. І навпаки, якщо людина у 60 років каже, що почувається на 30, це теж — недобре. Отже, вона себе не реалізувала у 30 років і тепер наче хоче повернутися назад у часі. Але  не думає, що можливості для самореалізації у 60 і 30 років — далеко не одні і ті ж. Причому такі спроби призводять тільки до розчарування.
Перша криза — у 30 років
Суттєво на психологічний і на біологічний вік впливає те, як людина впоралася з віковими кризами. Першу з них, як пояснює психолог, означують 30-м роком, плюс-мінус 2-3 роки.
— Ми тоді вперше задумуємося, чи правильно обрали життєвий шлях, чи справджуються наші очікування, — каже пані Гаєвська. — І якщо на цю кризу заплющити очі, проблеми “ховаються” у підсвідомість і діють уже звідти. Врешті маємо песимістичний світогляд, розчарування в собі і в оточуючих, мовляв, хтось має щось для мене зробити.
Аби вийти з такої кризи, психолог радить провести ревізію бажань і можливостей.
— Нерозумно чоловікові, який працює вантажником у Тернополі, півжиття мріяти стати власником “Криворіжсталі” і нічого для цього не робити, — жартує пані Гаєвська. — Нічого крім неврозу, а то й психозу йому не “світить”. Або йому потрібно йти вчитися, налагоджувати знайомства, робити кар’єру. Або — змінити мету.
Середній вік
Наступна криза, як відомо, настає приблизно у 40. 
— Вона важча, — зауважує пані Гаєвська. — До переоцінки цінностей додаються перші хвороби, а також у цей період люди зазвичай втрачають батьків. Відтак і в них самих загострюється страх смерті. Тож люди прагнуть надолужити все, що тільки можна.
Чоловікам у цей період хочеться бути чуйнішими, ніжнішими, турботливішими у стосунках. Часто вони знаходять молодих коханок. Натомість 40-річні жінки прагнуть реалізовуватися як бізнес-леді, роблять стрімкі стрибки у кар’єрі. Тобто чоловіки схильні реалізовувати свої фемінні (жіночі) риси, а жінки — маскулінні (чоловічі).
— Вихід із цієї кризи формує спосіб подальшого життя, — наголошує Наталія Гаєвська. — Якщо все завершилося успішно, у 55-60 років настає “друга молодість” — час другого піку творчості та високої продуктивності.
Тож варто зважати, як людина виходить зі своїх кризових станів, повторює психолог. Адже ті, хто, наприклад, у 40 років виглядає на 30, жодних особливих зусиль до цього не докладаючи, майже напевно мають проблеми із психологічним віком.
— Швидше за все, вони “застрягли” на якомусь етапі розвитку, — пояснює пані Гаєвська. — Позитивом є те, що такі люди мають багато надій і сподівань. Однак ілюзій теж не бракує. Адже вони реалістично не оцінюють ні себе, ні своє оточення. Тому дуже часто така людина у років 45 може зістарітися в один день і почати виглядати на всі 50. Стається це саме через розчарування в можливості реалізації того, на що вона сподівалася.
Тож в ідеалі психологічний вік має майже співпадати з календарним. Краще, коли людина трохи молодша за свій психологічний вік — це дає їй нові імпульси. Але коли вона занадто молода — це свідчить про інфантилізм. Коли занадто стара, пояснює психолог, — маємо песимізм і втрату стимулів. Такі люди потребують суттєвої психологічної корекції.

Можна у 80 років почуватися на 30, а можна і у вісім – на 25
Творець знаменитої системи оздоровлення Поль Брегг — найяскравіший приклад розбіжності біологічного та календарного віку.
Адже у 85 років цей чоловік ще займався серфінгом. Через це і загинув. Його біологічний вік тоді відповідав стану 30-річного організму.
— Кардинально протилежний клінічний випадок — 8-річний хлопчик, хворий на атеросклероз серцевих судин, — розповідає лікар-патоморфолог Олексій Андрійчук. — Причому його хвороба була не спадковою, а саме набутою — через надлишок холестерину. Хоча початкові атеросклеротичні прояви в судинах зазвичай проявляються після 25-30 років...
Загалом біологічний вік людини засвідчує, наскільки розвинені та як функціонують її органи та системи. Тож при визначенні біологічного віку лікарі насамперед звертають увагу на стан серцево-судинної, дихальної систем, опорно-рухового апарату і психоемоційну сферу.
— Якщо ви без задишки піднімаєтеся на дев’ятий поверх, якщо вас ніколи не боліло серце — про старість думати рано, — продовжує пан Андрійчук. — Чим більше надувних кульок за короткий проміжок часу зможете надути — тим молодші ваші легені. Спробуйте, після легкої розминки, зігнувшись, дістати пальцями до землі, не згинаючи ніг, — це експрес-тест для опорно-рухової системи. Ідеал — це коли ви можете торкнутися підлоги долонями. Загалом є багато тестів, результати яких потім обраховують за спеціальними формулами, і так визначають біологічний вік людини.
На реальний вік, кажуть медики, впливають спадковість, місце проживання, соціальний статус.
— Дуже багато залежить від того, де саме людина прожила до 18 років, — додає лікар. — Тим, хто ріс у суворішому кліматі, надалі легше адаптуватися й до інших умов. Приміром, Тернопіль   розташований у болотистій місцевості, і люди, які прожили тут десятками років, найкраще адаптовані саме до такого вологого клімату. У різко континентальному кліматі адаптація буде для нас важчою, що позначиться й на стані здоров’я та темпах старіння організму.
Ще один важливий фактор впливу — спосіб життя.
— У чоловіка, який народився і все життя прожив у Карпатах, їв здорову їжу, працював фізично, — буде один стан здоров’я, — пояснює Олексій Андрійчук. — У його сина, який вже дорослим перебрався до міста, але зрідка ще повертається у гори — інший. Зате у внука, який зростає в місті, — здоров’я буде зовсім не таке. Так, певний “запас міцності” син і внук отримають у спадок, однак із кожним поколінням він слабшатиме, якщо не дбати про себе.
Тож чим більше несприятливих чинників впливають на людину, тим більший розрив між її біологічним і календарним віком. Так, додає лікар, органи та системи 30-річного можуть відповідати і 40-ка, і 50-ти рокам. Найяскравіший приклад — ті, хто зловживає алкоголем та вживає наркотики. Натомість, якщо 40-річний чоловік дбає про здоров’я та є позитивно налаштований до життя, його біологічний вік цілком може бути меншим. При цьому він може із роботою та іншим навантаженням справлятися краще, ніж 30-річні, адже має досвід.
— Ті, хто побував за кордоном, зауважують, що в благополучних європейських країнах люди не виглядають на свої роки, — продовжує пан Андрійчук. — Звісно, матеріальний статок важливий. Але не менш важливо й те, як людина ставиться до себе та оточуючих. Із позитивним світосприйняттям навіть хвороби, якщо такі виникають, переносити легше.
Наостанок лікар наводить простий приклад, як по-різному поводяться люди різного біологічного віку в одній і тій же ситуації.
— Уявіть: ви заходите у під’їзд і бачите, що ліфт поламаний, — каже він. — А вам потрібно на дев’ятий поверх. У молодої здорової людини це викличе посмішку: “Подумаєш! Пройдуся пішки!” або й навіть захоплення: “Давно не піднімався пішки! Ану, спробую себе!”. Хтось відреагує так: “Доведеться відпочивати що три поверхи. Я спізнюся, а мене чекають...”. Реакція може бути й різкішою. Не задумуючись про ліфт, побіжить сходами лише дитина чи підліток. Зрідка відпочиваючи, піде зрілий чоловік. Той же, в кого психоемоційна сфера зістарілася, прагнутиме викликати майстра, дочекатися ліфта, почне скандалити. І з кожним таким випадком його психоемоційна сфера, а отже, й організм загалом  старітиме все більше.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.