Хребет теж треба любити і “прогрівати”, переконує лікар з Тернополя

- Сідаючи в авто, ми спочатку прогріваємо двигун, перевіряємо, чи все діє, а лише потім рушаємо, - каже лікар-нейрохірург Петро Гудак. – Самі ж вранці, що робимо: зриваємося з ліжка і – вперед! Виходить: себе любимо менше, ніж машину…

Хоча наш організм, як вважає лікар, набагато складніший, а тому вимагає серйознішої уваги. Тому не дивуйтеся, що вас із роками то в одному боці вколе, то у спині потягне.
- Хребет – це те, що впродовж дня “тягне” на собі всі навантаження, - додає фахівець центру “Медівіт”. – Тому саме від його “самопочуття” залежить наш стан. Згадайте, коли востаннє робили зарядку?! Не кажу про постійні вправи чи заняття фізкультурою...
Люди тепер не треновані
Надії Курило ще 40-ка не минуло, як вона помітила, що час від часу турбує поперек. Переважно таке траплялося після роботи на грядці чи походу з ринку із важкими сумками.
- Мені порадили піти до вертебролога, - пригадує жінка. – Я пройшла 10 сеансів масажу. Проблеми відступили. Але минуло трохи більше року і я знову відчула дискомфорт. Ще раз пішла на масажі. Так тривало впродовж кількох років. Але я врешті помітила, що “безпроблемний” період весь час скорочується. Тобто масажів уже замало.
Нічого дивного у цьому немає, вважає лікар-нейрохірург. Так, хребет - не авто, але його теж треба “прогрівати”, причому не від випадку до випадку, а систематично.
- “Доглядати” хребет треба щодня, - каже Петро Гудак. – Я, наприклад, іще навіть не вмився, а роблю, сидячи на ліжку, кругові рухи головою. Роблю вправи на гнучкість, розминаюся, відтискаюся від підлоги. Крім того, у погожу днину обов’язково бігаю.
Чимало проблем із хребтом виникають тому, що тепер люди – не треновані, тобто не звикли до фізичних навантажень. Коли ж восени та навесні всі “дориваються” до роботи - частішають скарги.
- Адже тоді ми активно працюємо у садку, на городі, - пояснює він. – Крім того, під першими чи останніми теплими променями сонця “розм’якаємо” і, трапляється, переохолоджуємося. Цим теж робимо собі погану послугу.
Додаткові фактори ризику – зайва маса тіла, а також сидяча робота. Причому такі проблеми нині мають і жінки, і чоловіки, навіть діти. Вертебролог, на думку лікаря-нейрохірурга, здатен допомогти лише тоді, коли болі людина відчуває у ділянці попереку, “сигнали” віддають у ногу, причому не нижче коліна.
- Хребет викривився, відчуваєте біль при згинанні – прямуйте до нейрохірурга, - каже він.
Недоліки – як на долоні
Лікар вважає, що найбільшою проблемою сучасної людини є, як не дивно, її невігластво. Саме через це, на думку Петра Гудака, він щотижня має по 3-4 пацієнти, яких негайно треба класти на операційний стіл. І таке втручання не завжди дає 100%-й результат.
- Статистика приблизно така: на одного пацієнта-чоловіка припадає шість жінок із проблемним хребтом, - продовжує пан Гудак. – При цьому: дві з них – худенькі, одна – середньої ваги і три – із надлишковою масою тіла.
Щоб визначити, які порушення вже є у пацієнта, потрібне відповідне обстеження. Найефективніші та найменш шкідливі дослідження - ультразвукова діагностика (УЗД), магнітно-резонансна терапія (МРТ) та комп’ютерна томографія (КТ).
- Я вже 24 роки оперую, тож бачив різне, - продовжує він. – Пересвідчився: кила міжхребцевого диску, тобто вип’ячування його назовні, сама минається не більш як у 8% випадків. Переважно маємо розширення судин, попри звуження хребтовогого каналу. Відтак у ньому виникають злуки. Він стає ще вужчим. Із віком таким хворим стає важче ходити. Кажуть - постарів, а насправді – проявилися задавнені проблеми із хребтом.
В інвалідний візок - у 33 роки
Аби “ейфелева вежа” – так Петро Гудак називає хребет – не страждала, слід постійно стежити, на чому і як ви спите, а також – як сидите, коли працюєте. Велике значення має і те, чи правильний одяг ви обираєте, додає лікар.
- Краще брати речі із натуральної сировини. Особливо ця вимога стосується спідньої білизни, - продовжує нейрохірург. - До речі, іноді мені навіть складного обстеження не треба, аби поставити діагноз. “Допомагає” сучасна мода – понижені талії, відкриті спини та животи. Усі недоліки – як на долоні, хоча їх краще було б приховати.
Якщо вчасно не прооперувати хворого із проблемним хребтом, недуга може ускладнитися, причому раптово. Тоді, як каже Петро Гудак, може виникнути, наприклад, синдром кінського хвоста – шматок грижі диска стискає відразу багато нервових корінців.
- Насправді, для такого не завжди треба мішки носити. Знаю, що таке можливе, коли водій невдало виходить з авто, - пригадує медик. – У таких випадках надважливо відразу звернутися до лікаря. Якщо цього не зробити, можуть відмовити ноги, сечостатева система. У мене є пацієнт, якого така проблема всадила в інвалідний візок у 33 роки. Сталося це лише тому, що прийшов він до мене аж на 8-й день після травми.
Те, що люди бояться операції, лікар вважає нормальним. Але пояснює, що ті втручання, які проводить він, - майже безболісні і тривають до години.
- Розтин – маленький, близько 3 см. Причому його роблять на тій ділянці, де немає спинного мозку, тож ушкодити його неможливо, - пояснює він. – Звісно, лікар призначає антибіотики, аби не було інфікування, а також - знеболювальне. Удома пацієнти опиняються вже на 3-5 день після операції.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.