Як тернополянам справитися з депресією

Нема настрою, нічого не цікавить, не можу спати, не хочу їсти, погані думки про себе і про світ, життя видається пусткою, не можу дбати про себе та рідних, хандра, незадоволеність, неспокій, тривога, туга, печаль, безнадія, упадок душі, ниє серце, скорбота – це все про депресію.

Перш за все, потрібно знати, що сама собою депресія навряд чи пройде. Люди повинні пам'ятати, що депресія - це хвороба, а не просто поганий настрій. Її необхідно лікувати, наголошують медики. Лікувати депресію простіше всього на ранніх стадіях, як і будь-яке інше захворювання. Чим раніше фахівець поставить діагноз і призначить лікування, тим швидше піде одужання. Якщо не лікувати, депресія часто приймає важку форму, що приводить до суїциду.

-           Коли прочитати вірша, який написала одна дівчинка про свій стан, що вона в порожнечі, і її ніхто не розуміє, а темнота заглиблюється, і для всіх вона вмерла - аж не по собі стає від того, що людина відчуває. Ми ж судимо по собі, думаємо, що все пройде само, але не розуміємо, що такий стан накопичується щодня і може призвести до психічних розладів. В тяжкому стані хворі можуть собі заподіювати каліцтва чи намагаються вкоротити віку, - розповідає лікар-психіатр, завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології медуніверситету, доктор медичних наук Олена Венгер.

"Полікуйте, бо не можу прийняти рішення"

Часто люди з депресією ходять по інших лікарях, бо прояви захворювання можуть маскуватися соматичними симптомами, навіть для когось несподіваними і на їхню думку нелогічними. Необхідно знати, що прояви депресії можуть бути дуже різноманітними. Це залежить від форми захворювання. Депресії іноді виникають у вигляді одиничних епізодів хвороби. Іноді вони носять хронічний характер і супроводжуються загостреннями.

До фізичних проявів депресивного захворювання можна віднести слабкість, відчуття хронічної втоми, зниження апетиту і сексуального потягу, виникнення закрепів та безсоння, пробудження, яке найбільш характерне для ранкових годин. Але іноді виникає і зворотний ефект, коли людина навпаки, увесь час хоче спати і їсти. Все це говорить про психосоматичну природу депресії. У деяких випадках спостерігаються больові відчуття й дискомфорт в різних частинах тіла.

- Одного разу старшого чоловіка привів на консультацію його син, - розповідає лікар. – Розказував, що за два роки той уже пройшов масу лікарів та обстежень. А у нього така проблема була – сильний пронос. Є такий симптом при депресії - подразливість кишківника. А чоловік лікувався не від того. Його лікували ферментами, промивали, давали антибіотики, інші різноманітні препарати, але основної причини ліквідувати не могли. Він був досить виснажений проблемами з кишківником, що за ніч міг по 12 разів в туалет ходити. І от, хтось йому порадив піти до психіатра. Спостерігаю я за ним, як він сидить, як говорить, який він напружений, чітко бачу, що це, як кажуть, «наш пацієнт». Не хотів він звичайно залишатися в лікарні, але вмовили залишитися хоча б на три дні. І от якось в розмові він каже: «Ну поясніть, де логіка? Який зв'язок між тим, коли проблема з головою, і перепрошую, проносом?». Лікування почало давати свої результати, він погодився залишитися в стаціонарі. Зараз у нього усе добре. Тобто депресія часто і в такий спосіб проявляється.

Під час депресії страждають емоціі. Людина завжди переживає почуття пригніченості, безнадії та безпорадності, звинувачує себе у всіх своїх проблемах, втрачає інтерес до зовнішньої активності, знаходиться в постійному очікуванні біди. Підвищується дратівливість, знижується упевненість в собі. Можна сказати, що людина втрачає інтерес до життя у всіх його проявах. Спостерігається зниження психічної і рухової активності та байдужість до навколишнього світу. У деяких пацієнтів виникає навіть порушення ясності або ефективності мислення. Іноді такі люди можуть видатися навіть не зовсім «нормальними», але це не так. Їм стає важко зосередитися на чомусь, виникають песимістичні думки про марність життя й про власну непотрібність. У такої людини пропадає бажання спілкуватися з оточуючимию Під час депресії люди зазвичай починають набагато уважніше ставитися до свого внутрішнього світу.

- Один керівник прийшов на консультацію з єдиною проблемою, сказав, що став зам’який. Каже: «Полікуйте мене, бо я не можу прийняти рішення». Його виснажували вагання, він не розумів природи цього стану, думав, можливо «щось гіпертонічне, можливо судини», але потім з’ясувалося, що це була депресія, - розповіла лікар.

Дуже часто депресія супроводжується тривогою. Пацієнти бояться всього – суспільства, що станеться щось страшне, багато як раз молоді з такими речами звертаються, їх страшить майбутнє.

Чи приходять самі? Буває різне. Або до психіатра посилає лікар, а буває – бабки.

- Якось приходить жінка з депресивними настроями – мовляв, і віск їй вилили, і в церкву походила і помолилася, а депресія не проходить, і бабка послала її до лікаря, - розповідає психіатр. - От ми уже і перейшли на віру. До речі, хочу сказати, що помічено, що від ступеня віри кількість проявів депресії зменшується. Тобто людям, які покладаються на допомогу Бога, легше лікуватися. Люди, коли їм погано, вірять, що є хтось, хто допоможе, вирішить їхні проблеми. Хоча священики і навіть монахи також у нас лікуються, у них теж бувають депресії. І вони чітко розуміють, що лікуватися потрібно у лікаря.

Починається через важку хворобу

– Депресія може виникнути як у терапевтичних пацієнтів, так і в хірургічних, онкохворих. Нас, психіатрів, навіть часто просять проконсультувати хірурги, «бо рана не закривається», або прооперували пацієнта, ліквідували причину, а він далі продовжує хворіти та відчуває біль. Проводимо психологічну корекцію, призначаємо антидепресанти. Є така статистика, яка стосується пацієнтів з серцево-судиннними захворюваннями, а депресія стане незабаром на другому місці після серцево-судинної патології, що люди, яким після інфаркту призначають антидепресанти, якщо у пацієнта перед операцією має місце середня або важка депресія (оцінка за шкалою Гамільтона, Цунга, Бека) ризик померти в найближчий період після операції зростає для нього на 100% більше, ніж у тих, кому їх не призначали. Отже, схильні мати депресію люди після інфаркту, інсульту, далі - травмовані – це люди, які обмежені в русі, всі вони, можна сказати у 90% випадків мають депресивний синдром. Підкреслюю синдром, а не депресію як розлад, бо серйозна проблема – коли цей стан є більше двох тижнів, він має свої критерії, свої порушення.

А депресивні синдроми точно можуть бути, коли людина хворіє. Бо в хворобі людина виснажена – болем, емоціями, страхом, все в комплексі визначає такий стан, наголошує психіатр. Основні ознаки депресії – знижені емоції – нема радості від життя, від улюблених раніше справ, знижений рух - нічого не хочеться робити, загальмованість, і знижені когнітивні функції – інакше ніж зазвичай працює розум, важко прийняти рішення.

- Раніше тільки психіатри лікували депресію, навіть колись на конференціях зазначали, що решта лікарів не мають права лікувати «наших» хвороб, - розповідає Олена Венгер. - Тепер навпаки. Ми вчимо сімейних лікарів розпізнавати депресію та депресивний синдром, як лікувати, бо це записано в сучасних протоколах, це їхня прерогатива. Ми, психіатри, маємо займатися середніми і важкими станами, тими депресіями, з якими не можуть справитися лікарі загальної практики. І лікарі загальної практики зазначають на основі звернень до них, що депресивний синдром мають від 50 до 90% пацієнтів первинної ланки.

Йде така тенденція, що депресія стане на другому місці за поширенням після серцево-судинних захворювань. Великий депресивний епізод буде в кожного десятого, а в кожній сім’ї буде людина, яка буде мати депресивний розлад.

Раніше медики менше стикалися з дитячою депресією, а тепер таких випадків багато.

- Хоча дитяча депресія дещо по-іншому проявляється, вона більше завуальована, чітко не скажеш, що прояви такі, як у дорослих,– «не можу нічого робити», «не встаю з ліжка», «забула як варити борщ», «повинна змушувати себе все робити», «нічого не приносить задоволення», низька самооцінка – «я нічого і ніхто», «я нікому не потрібна» – з такими думками можна «дотягнути» аж до самогубства. Діти замикаються в собі, вважають, що з ними ніхто не хоче спілкуватися, є відчуття меншовартості, самозвинувачення, - в основному такі скарги, також можливі соматичні скарги: на біль голови, живота, нудоту, і т.д., загалом на здоров’я скаржаться.

Лікування тривале

Вперше виявлену депресію лікують тривалий час – від 6 місяців до 2 років. Фаза лікування повинна бути тривалою, щоб хвороба не повернулася, пояснює лікар.

- Є і упереджене ставлення до ліків, жінки бояться не стати «як овоч», а чоловіки бояться «посадити печінку», - розповідає лікар. - Одна жінка розповідала, що пробувала справитися з депресією травами – стільки того звіробою випила, скільки певно відер з криниці не виносила, але все-таки прийшла до психіатра, щоб призначив лікування, бо не могла справитися з своїм станом. Але більше недобре те, що відкривають інтернет, самі собі ставлять діагноз, треба антидепресант - а який можна, або радять один одному – от я приймаю, і ти візьми поприймай, або сусідці помогло і я собі піду куплю. І ще недопустимо таке, коли люди без медичної освіти призначають пацієнтам з депресією медичні препарати, тоді нам доводиться ліквідовувати наслідки – оце небезпечно. Чи минеться без ліків? Дуже рідко, якщо фізіологічно людина сильна, має лише легкі симптоми, чітко виконує розпорядження по дієті, регулярно займається спортом, має гарні емоції – може справитися сама. Підтримка рідних і їхня боротьба за свого близького має велике значення. Лише десь 5% можуть справитися самі, зазвичай потрібне медикаментозне лікування.

Знайдуть причину – отримають Нобеля

Що такого стається в організмі, що в людини починається депресія? Чому одні справляються з всіма викликами, які посилає життя, а інші – «ламаються»?

• Є багато факторів, які можуть вразити людину, - пояснює Олена Венгер. – Сучасна медицина виділяє біологічні, психологічні і соціальні причини цього захворювання.

До біологічних причин можна віднести специфічні порушення нейрохімічних процесів. В організмі порушується обмін нейромедіаторів, таких як серотонін, норадреналін, ацетилхолін та ін.. Ці порушення бувають і спадковими. Уже відкрили гени, які відповідають за депресію.  Хто  остаточно відкриє секрет  розвитку депресивних розладів– отримає Нобелівську премію.

Велика роль належить і психологічним факторам. Перш за все, у деяких людей буває особливий стиль мислення. Вони бачать себе і своє життя виключно в негативному світлі.

Причиною депресії можуть стати і відносини в родині, коли присутня надмірна критика та підвищений рівень конфліктності. Призводить до депресій і підвищена кількість стресогенних життєвих ситуацій: смерть близьких, розлучення і т.п. Важливим фактором є також соціальна ізоляція, коли у людини дуже мало теплих, довірчих контактів і він не отримує достатньої емоційної підтримки.

Не можу оминути соціальні фактори, адже  сьогоднішній занадто швидкий темп сучасного життя, надзвичайно великий потік інформації, особливо негативно насиченої підвищує рівень стресогенності. У сучасному суспільстві існують висока конкурентність і соціальна нестабільність на яку ми і відреаговуємо порушеннями здоров,я.

На когось впливає брак світла і яскравих кольорів.

– Стає менше світла, рецептори менше подразнюються і починається пригнічення нервової системи, - розповідає лікар. Велику роль у розвитку депресії відіграє серотонін, гормон щастя. Доведено, що люди, які страждають від депресії, мають знижений рівень серотоніну у нервових клітинах. Серотонін виконує дуже важливі функції в організмі - регулює нервову систему. Якщо в організмі є дефіцит серотоніну, то в людини погіршується настрій, починається песимістично-апатичний стан і, як наслідок, нічого не хочеться робити. Серотонін в нервових клітинах утворюється з амінокислоти L-триптофан, цим і пояснюється так звана сезонна депресія, яка з'являється восени і взимку – не вистачає сонця для синтезу серотоніну, отже, у людини починає розвиватися депресія.

– Часто в лікуванні і використовують світлотерапію. Треба і вдома в таких «сірий» час, поки не випав сніг, більше світла вмикати, яскраві речі поставити, яскраві фрукти, можна і інфрачервону сауну використовувати, солярій використовувати - не для засмаги, а для профілактики депресії. Найгірші місяці – від жовтня до грудня поки нема снігу, є болото, тумани.

Ще впливають циркадні ритми, особливо коли наші люди їдуть закордон, там де змінюється часовий пояс або є робота вночі – ці люди мають депресивні прояви. Взагалі серед емігрантів депресії дуже поширені. Іншомовне суспільство, інші умови життя, сум за рідними, приїжджають сюди, але роботу не знайдеш, заробітки не ті, тут уже не складається, суспільство змінилося, але не настільки, звідси поїхав, а там не пристав, сім’ї розпадаються, по 5-7 років не були разом, а потім наново починають жити - депресія посилюється.

Про те, як лікуватися від депресії писав ще середньовічний богослов і теолог Тома Аквінський: «Великий сум лікують теплою, дружньою бесідою, чаркою доброго вина та водними процедурами».

Бурий рис і банани

• В нас люди люблять дієти, виокремлювати певні продукти - темний шоколад, бурий рис, банани. Це звичайно все працює, - зазначає лікар. - Депресія взагалі «любить» солодке, особливо вже у фазі покращення стану. І набирають вагу. Люди підсвідомо рятуються солодким. Бо це впливає на виробіток серотоніну. Є ще прихована депресія – дипсоманія, яка проявляється алкоголізмом, люди піднімають собі рівень серотоніну алкоголем. А потім, не розуміючи природи цієї звички, лікуються від запою замість лікуватися від депресії.

Дехто переконаний що лікує фізична активність. Одна тернополянка написала в соцмережі, що «найкращі ліки від депресії - це фізичні вправи на повітрі. Вивела цим доньку-підлітка з важкої депресії, коли вже нічого не допомагало. Ранок з легкої ходьби до бігу, легкі вправи і контрасний душ. Поступово нам вдалось побороти навіть мігрень, котра була наслідком депресії… ми з донькою вирішили перезапустити комп’ютер. Вчасно взяти себе в руки і захотіти щось змінити. Я не змушувала її щось робити. Ми просто багато розмовляли, вона втомилася від постійного болю та таблеток. Від такого способу життя без життя. Я запропонувала як експериментальний варіант. Вона погодилась. Точніше сказала - мені вже все одно. І спробувала. Було важко спершу, але вона щось відчула і повірила, що може бути інакше. І основне - я дуже вірила в неї. Треба любити свою дитину, так щоб їй це перейшло по диханню. Щоб вона відчула, що ви той берег, за який можна вчепитись, щоб виплисти з трясовини".

- Регулярне заняття спортом допомагає полегшити пригнічений стан на, будь-які заняття спортом зменшують прояви депресії, - наголошує лікар, - хоча депресія буває і в спортсменів, але це від виснаження. Дуже ефективна біхевіортерапія, тілесноорієнтована терапія. Часто рекомендуємо відвідування басейну, ванни, масаж, контрасний душ. Особливе місце займає сон. До речі, коли депресія – семи годин сну замало, треба дев’ять. Прогулянки мінімум дві години в день, більше часу проводити за тим заняттям, хто що більше любить робити, подобається малювати - малюйте. Додайте кольорів і більше світла вдома – лампочку кольорову почепіть, фрукти покладіть в тарілці на столі, почепіть абажур чи скатертину яскраву візьміть. Музика, книжки, спілкуватися – не зациклюватися на собі. Рідні мають «взяти за руку» і заохочувати до цього, психотерапія допомагає, навіть просто поговорити з тим, кому довіряєш, секс – не може отримати задоволення зараз, все рівно - не можна відмовлятися від сексу, все налагодиться, доторки, прості обійми потрібні. Кожен знаходить своє, аби стало легше.