Інноваційні ліки від коронавірусу вже у лікарнях Тернопільщини: хто їх зможе отримати. Ми дізналися

Препарати від коронавірусу, які прибули до України як гуманітарна допомога ще 4 вересня, нарешті отримала і Тернопільщина. Хто з хворих зможе їх отримати, що це за медикаменти та чому медики покладають на них великі надії – читайте у матеріалі.

Як повідомили в Міністерстві охорони здоров’я України, загалом держава отримала 20 тисяч флаконів Бамланівімабу (Bamlanivimab) та 40 тисяч флаконів Етесевімабу (Etesevimab). Ще 21 вересня у міністерстві повідомляли, що ліки доставили до регіонів, однак, як з’ясували журналісти «20 хвилин», насправді їх ще не було на Тернопільщині. Лише 11 жовтня у департаменті охорони здоров’я ТОДА повідомили – ліки нарешті отримали медзаклади.

Де вже є ліки і для кого вони

Наразі препарати вже отримала Чортківська Збаразька та Заліщицька районна лікарня. Загалом в області 11 лікарнень отримають препарати. Загалом 390 флаконів Бамланівімабу (Bamlanivimab) та 780 флаконів Етесевімабу (Etesevimab).

– Дані ліки впливають безпосередньо на вірус, – розповідає директорка департаменту охорони здоров'я ТОДА Ольга Ярмоленко. – Вони створені за принципом моноклональних антитіл, є замінником імунної відповіді. Препарати зв’язуються зі спайковими білками вірусу, запобігаючи проникненню у клітину та подальшому розмноженню, прискорюють одужання хворих з коронавірусною хворобою

Ми звернулися до обласного департаменту охорони здоров’я з запитанням, які лікарні в області отримають Бамланівімаб та Етесевімаб та в якій кількості. Наразі ми очікуємо на відповідь та опублікуємо її, щойно отримаємо.

Ліки виробництва американських компаній AbCellera Biologics та Eli Lilly and Company надала американська благодійна організація Direct Relief.

Ці медикаменти дозволили використовувати Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) ще 9 лютого 2021 року. Вони пройшли клінічні дослідження. Як йдеться у повідомленні FDA, їх можна застосовувати для лікування пацієнтів з легкою та середньою важкістю протікання хвороби у дорослих та дітей, віком від 12 років та масою тіла не менше 40 кілограмів. Препарати показані тим, у кого є ризики розвитку важкої форми протікання COVID-19. 

Під час клінічних досліджень пацієнтів з високими ризиками прогресування хвороби однократне введення цих двох препаратів одночасно показало значне зниження госпіталізації та смертності впродовж 29 днів спостережень. Було проведено дослідження ефективності препаратів. У експерименті взяли участь 1035 дорослих з ризиком ускладнень від ковіду. 518 отримали введення комбінації цих двох препаратів. Решта 517 – отримали плацебо (препарат, який не має лікувальних властивостей, який використовують при дослідженнях, щоб виключити психотерапевтичний ефект). Госпіталізація або смерть серед пацієнтів, які отримали плацебо була 7%. Серед тих, хто отримали медичні препарати – рівень госпіталізації та смертності склав 2%. Тому застосування цих препаратів знижує ризики ускладнень у пацієнтів. 

– В червні робоча група прийняла рішення щодо готовності включити до протоколу лікування препарати Бамланівімаб та Етесевімаб у разі їх наявності в Україні. Сьогодні ліки вже в регіонах – відповідно оновлений протокол регулюватиме їхнє застосування. Ми вдячні американським партнерам та логістам з благодійного фонду за передачу та розвезення препаратів, – заявив перший заступник міністра охорони здоров’я Олександр Комаріда.

Це багатообіцяючі препарати

Тернопільський лікар–інфекціоніст, професор Василь Копча, який з перших днів пандемії лікує хворих, каже, що на ці препарати покладають великі надії.

– Наразі їх ми ще не застосовували. Але нам відомо про них. Ці лікарські засоби мають моноклональні антитіла. Це дуже багатообіцяючі препарати, але наскільки вони виявляться ефективними – будемо бачити. Їх застосовують на ранніх стадіях перебігу хвороби, – розповідає він.

Моноклональні антитіла застосовують у лікуванні різних захворювань – онкологічних, ревматологічних, пульмонологічних та неврологічних захворювань. Є досвід застосування моноклональних антитіл при інфекційних захворюваннях. ​

Як розповідає професор, чим раніше їх почати застосовувати, тим краще. Оскільки препарати блокують прикріплення вірусу до мембран клітин, а це сприяє запобіганню розвитку хвороби, вводити препарат потрібно одразу, після виявлення хвороби тим пацієнтам, які мають ризики важкого перебігу.

– На жаль, є багато пацієнтів, які затягують з тим, щоб звернутися до лікаря. Однак наголошую: чим раніше ми починаємо лікування, тим краще. Але є пацієнти, які звертаються і через два тижні після інфікування, – продовжує пан Копча. 

Саме тому в оновлених протоколах лікування коронавірусу МОЗ дало чіткі роз’яснення кому та в який термін їх призначатимуть.

Коли застосовуватимуть – МОЗ

У медичному протоколі «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби COVID-19», МОЗ внесли зміни 20 вересня. 

Як йдеться у протоколі, терапію проводитимуть в амбулаторному режимі в умовах закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну допомогу хворим на коронавірус. Тобто пацієнт, який лікується вдома, приходитиме до лікувального закладу, де йому вводитимуть препарат. Введення препаратів можна буде отримати за направленням лікаря загальної практики, сімейного лікаря чи терапевта. Їх призначатимуть пацієнтам від 18 років з легким або середнім ступенем захворювання, але які мають ризики прогресування до тяжкого захворювання. 

Комбінацію препаратів повинні вводити таким пацієнтам якомога швидше – до 5 днів від початку симптомів. Якщо пацієнти потребують госпіталізацію або знаходяться на стаціонарному лікуванні – моноклональні антитіла їм не призначатимуть. 

До факторів підвищеного ризику прогресування до тяжчого COVID-19 належать наступні:

• старший вік (вік ≥ 65 років);
• надмірна вага (дорослі з ІМТ>25 кг/м2) ;
• вагітність;
• хронічна хвороба нирок;
• цукровий діабет;
• вторинний імунодефіцит уточнений (імуносупресивна терапія);
• первинні імунодефіцити;
• серцево-судинні захворювання (включаючи вроджені вади серця) або гіпертонія;
• хронічні захворювання легень (наприклад, хронічна обструктивна хвороба легень, астма (від помірної до тяжкої), інтерстиціальна хвороба легень, муковісцидоз та легенева гіпертензія);
• серповидноклітинна анемія;
• стани, обумовлені порушенням розвитку нервової системи (наприклад, церебральний параліч) або інші стани, що вважаються складними (наприклад, генетичні або метаболічні синдроми та тяжкі вроджені аномалії);
• наявність медичної технологічної залежності (наприклад, трахеостомія, гастростомія або вентиляція з позитивним тиском (не пов'язана з COVID-19).

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.