Посттравматичний стресовий розлад — це лікується. Як допомогти рідним і хто в зоні ризику?

Погані спогади про травмуючі події можуть повернутися будь-коли, каже психологиня Тетяна Білінська. Людина може відчувати той самий страх і жах, який вона відчувала безпосередньо під час події. Наприклад, багато ветеранів та військових реагують на запах диму або голосні звуки почуттям тривоги або гніву. Певна кількість тих, хто переселився з зони збройного конфлікту, може плакати чи злитися, коли чує про «мій край, мій будинок» тощо — і ці переживання можуть бути дуже інтенсивними

Що таке посттравматичний стресовий розлад, хто у зоні ризику і чи реально це вилікувати, дізнавались у фахівців «20 хвилин».

Посттравматичний стресовий розлад (далі ПТСР- прим. ред.) — це порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події, повідомили у Національній службі здоров’я України.

— На ПТСР страждають незалежно від статі і віку. Симптоми розладу можуть виникати в короткий або тривалий період після травматичної події – як правило, протягом перших трьох місяців, а головні з них - гіперзбудженість, перепроживання травматичних подій, проблеми із пам'яттю та емоційною сферою, — пояснили на сайті НСЗУ.

ПТСР розвивається у людей, які пережили загрозливу для життя чи гідності ситуацію. Серед них:

— ветерани війни;
— цивільні, які перебували або все ще перебувають в зоні бойових дій;
— жертви сексуального чи/та фізичного насильства;
— полонені та жертви катування;
— свідки терактів;
— люди, які перебували в зоні стихійного лиха;
— інші люди, які знаходяться в кризових ситуаціях, що можуть травмувати психіку.

Складний і тривалий процес

ПТСР підлягає лікуванню, тому в разі появи перших симптомів у НСЗУ радять якомога швидше звернутися до сімейного лікаря. І наголошують: ПТСР піддається лікуванню навіть через багато років після травмуючої події, тому ніколи не пізно звернутися по допомогу.  

— Щойно помітили симптоми ПТСР, варто звернутись до сімейного лікаря, саме він під час спілкування може зібрати анамнез, звичайно, якщо пацієнт щиро і відверто розповість про все, що його турбує, — пояснила заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення Тернопільського міського комунального закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Надія Боднар. — Всі наші лікарі пройшли навчання щодо надання меддопомоги з ментального здоров’я. Сімейні лікарі вміють розрізнити і визначити, чи достатньо допомоги цього спеціаліста, чи пацієнт має такі розлади, які потребують допомоги психолога, психотерапевта або психіатра. Якщо медик побачив, що проблема виходить за компетенцію сімейного лікаря, знають алгоритм подальших дій і маршрут, яким  має йти пацієнт, щоб отримати спеціалізовану допомогу.

Якщо є серйозні розлади і пацієнт усвідомлює, що треба спеціалізована допомога —  може напряму звертатись до психіатра без електронного скерування від сімейного лікаря. —  Лікуватись треба обов’язково, посттравматичний стресовий розлад сам по собі не проходить, — каже Надія Боднар. — Це складний і тривалий процес, який потребує лікування чи реабілітації, обов’язково під наглядом лікаря, який може бачити динаміку або скорегувати лікування.

На що звернути увагу — психолог

Багато загальних проявів бойового стресу є симптомами посттравматичного стресового розладу. Однак при ПТСР вони значно інтенсивніші, сильніше турбують, не зменшуються та не минають. Якщо ці негативні прояви не стають менш інтенсивними протягом одного-двох місяців, або ж вони спричиняють значні труднощі у щоденному житті вашого військового, час звернутися за професійною допомогою, каже кандидат психологічних наук, психофізіолог Тетяна Білінська. Психологиня пояснила, що потрібно знати про ПТСР, як розрізнити симптоми і як допомогти своїм рідним.

Симптоми ПТСР

Переживання травмуючого досвіду (флешбеки)

Погані спогади про травмуючі події можуть повернутися будь-коли. Часом є випадковий подразник (тригер (англ. trigger), який запускає флешбек – звук, ситуація, людина, певна картинка або ж запах, що чимось нагадали і викликали стресову реакцію, або ж змусили знову пережити травмуючу ситуацію, каже Тетяна Білінська. Найпарадоксальніше те, що людина може відчувати той самий страх і жах, який вона відчувала безпосередньо під час події. Наприклад, багато ветеранів та військових реагують на запах диму, або голосні звуки, почуттям тривоги або гніву. Певна кількість тих, хто переселився з зони збройного конфлікту, може плакати чи злитися, коли чує про «мій край, мій будинок» тощо, і ці переживання можуть бути дуже інтенсивними.

Уникання або заціпеніння

Люди з ПТСР намагаються уникати речей, які нагадують їм про травматичну подію, яку вони пережили. Сюди належать і людні місця, ситуації (у торгових центрах, великих або малих містах), де є надто багато вибору, або певні місця (гарячі і сухі території, степ, поле тощо). Також вони можуть закриватися, відгороджувати від себе почуття страху, чи болю. Деякі використовують «оніміння, заціпеніння» почуттів, щоб приховати свої стресові реакції.

Надмірна пильність, або надмірне нервове збудження.

Люди, що мають симптоми ПТСР, можуть постійно перебувати у стані підвищеної боєготовності, дуже швидко відчувають нервове збудження, гнів, легко лякаються. Труднощі із засинанням та з концентрацією є додатковими симптомами нервового збудження.

Посилюючі фактори ПТСР

Ймовірність того, що у військового розвинеться ПТСР, залежить від багатьох факторів:

- яку допомогу та підтримку він отримав після травмуючої події від людей, які йому співчували (рідних, близьких, побратимів чи просто добрих, співчутливих незнайомих людей);

- наскільки сильним є осуд суспільством, чи важлива вона для групи, до якої належить ваш рідний;

- наскільки сильною була психологічна травма;

- чи був він поранений;

- інтенсивністю його реакції на травматичний стрес;

- чи був хтось з близьких поранений або ж загинув;

- наскільки сильною була небезпека для власного життя;

- наскільки сильно він втрачав контроль над ситуацією.

Що робити рідним?

1. Якщо ви відчуваєте, що ви чи ваш рідний не справляється з деякими психологічними станами, реакціями, життєвими ситуаціями, запропонуйте відвідати спеціаліста (це може бути психолог чи психотерапевт, іноді й психіатр). Не вбачайте у зверненні за консультацією до спеціаліста ознаку особистої слабкості. Визнання перешкод, які заважають вам у повній мірі покладатись на власні сили при вирішенні життєвих труднощів, є навпаки, ознакою сили і кроком до того, щоб жити повним життям.

Якщо допомога потрібна комусь із вашої сім’ї, не пропонуйте  відвідати спеціаліста тоді, коли вони розлючені чи ви у конфлікті. Це не лише може посилити спротив і відмову, а й сприйматись як зневага. Робіть це у спокійний час, коли ви обговорюєте труднощі й шукаєте способи їхнього вирішення. Ваші рідні теж можуть відчувати перешкоди, які погіршують якість життя! Консультації зі спеціалістом є конфіденційними і жодна інформація не має розповсюджуватися без погодження. Звернутися до спеціаліста ви можете особисто або разом.

 2. Звертаючись за консультацією до спеціаліста, варто говорити відразу про те, що турбує. Не варто соромитись. Відвертість та чіткість у формулюванні запиту допоможе знайти способи, як можна упоратись з труднощами. Запит – це з’ясування, в чому є трудність і що хочете досягти у ході роботи зі спеціалістом.

3. Під час консультації спеціаліста ваш рідний має отримати інформацію про те, що таке ПТСР, які бувають реакції і психічні стани, як вони впливають на життя. Це інформування називається психоосвіта (або психоедукація).

4. Для зцілення від наслідків травматичного стресу насамперед необхідно зменшити рівень негативних емоційних проявів. Для цього, разом зі спеціалістом, варто зробити інвентаризацію способів регулювання емоційного стану. Інвентаризація може включати також навчання новим способам і технікам розслаблення, використання фізичних вправ. Якщо ж деякі реакції на травму є надзвичайно сильними, то краще звернутись до психіатра, який може призначити медикаментозну допомогу. Ефективним методом терапії ПТСР є травмо-фокусована когнітивно-поведінкова психотерапія. Даний метод базується на тому, що у людини, з психологічною травмою, за допомогою психоосвіти посилюються особисті сили для подолання травматичного стресу. А потім, у поміркований і обережний спосіб, людиною, через розповідь, опрацьовується травматичний досвід знову і знову доти, доки спогади не перестають бути болючими. Ці спогади стають звичайним досвідом, який людина пережила. Психологічне консультування та психотерапія допомагає розпізнати пов’язані з травмою думки і змінити їх таким чином, щоб вони стали прийнятними і не заважали жити. Ще одним ефективним методом роботи з психотерапії травм є EMDR (Eye Movement Desensitization and Reprocessing). Це метод опрацювання травматичного стресу за допомогою рухів очей. Для цього психотерапевт буде робити спеціальні рухи рукою, хитаючи нею зі сторони в сторону. Або він може навчити клієнта робити певні постукування пальцями. Ця методика розроблена для тих, кому важко описати свій травматичний досвід словами і є тілесні симптоми.

5. Варто зважати, що тіло бере на себе значну частину наслідків травматичного стресу. Ваш рідний чи ви можете не розуміти свого психологічного стану (почуттів), натомість тіло і поведінка можуть говорити про те, що ця психологічна травма є. Тому вдало поєднувати роботу зі спеціалістом і роботу зі тілом. Ваш рідний може скористатись релаксацією, аромотерапією, йогою, спортом, масажем, медитацією, голковколюванням, плавання тощо. Це все дає змогу відновити особисті сили.

6. Багато з тих, хто скористався психологічним консультуванням чи пройшов психотерапію, кажуть, що цей досвід був корисним. В ході цієї роботи відбувається перегляд самого себе і власного життя. Багато людей вважають, що консультування чи психотерапія допомогла знайти нові перспективи та значущі цілі в житті.

7. Якщо відмовитись від психологічного консультування (психотерапії) при лікуванні ПТСР, або ж взагалі від його лікування, це може зробити спільне життя з рідним дуже важким.

— Зважайте, часто для людини найважливіша допомога – це бути почутим! — переконана Тетяна Білінська. — А як діяти й вчинити – вона зрозуміє сама. Ви можете лише запитати: «чи потрібна Вам допомога?»; «яку допомогу від мене Ви б хотіли?»; «чи потрібна Вам моя порада?». І якщо ви почуєте, відповідь: «я можу і сам впоратися», найкраще, що можна зробити — прийняти це.

Довідка

Про послуги з підтримки ментального здоров’я, які можна отримати у сімейного лікаря, читайте за посиланням: https://nszu.gov.ua/.../chi-dopomozhe-simejnij-likar-iz...

Шукайте заклад, де можна отримати психологічну допомогу на онлайн-мапі НСЗУ : https://cutt.ly/xwu337x2.

Відеоінструкція, як користуватися онлайн-мапою https://www.facebook.com/nszu.ukr/videos/272127338758046

Поділіться зі своїми рідними “Аптечкою швидкої психологічної допомоги” https://drive.google.com/.../1-T5vucBRA-Gus.../view

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.