Про що шкодують пацієнти ковідного відділення? Яка ситуація зараз у стаціонарі, розповідає лікар

• В інфекційних відділеннях знову зростає кількість хворих, росте кількість смертей від коронавірусу, як і загальна кількість “позитивних”. Чи хворіють ті, хто щепилися, хто потрапляє у реанімації?
• Про ситуацію з захворюваністю говоримо з професором кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією ТНМУ, доктором медичних наук та практикуючим лікарем в лікарні Швидкої допомоги Василем Копчею. 

– Людей, які вірять у всі ці мережеві фейки про щеплення, які наслухались чуток і далекі від реалій, але переконані, що вакцинація – це зло, я хотів би просто взяти за руку та привести в ковідне відділення, дати їм змогу поговорити з тими, які зараз там, – цитуємо професора.

Станом на 23 вересня, ще 221 людина в області захворіла на коронавірус.  Загалом на Тернопільщині від початку пандемії зафіксували 74 562 випадків захворювання. Якщо в літній період наша область, які  переважна більшість інших регіонів країни перебували у затишші, то восени ситуація змінилася. Вже із 22 вересня Тернопільщина перейшла у “жовту” карантинну зону. Але епідеміологи б’ють на сполох: темпи захворювання шалені. Що буде далі?

Інфекціоніст Василь Копча з першого дня карантину COVID —19 постійно працює з пацієнтами, незмінно консультує тяжких хворих міста й області. Як змінився перебіг хвороби, чи вражає вона вакцинованих та які прогнози на зиму, читайте в інтерв’ю. 

– Як можете описати ситуацію у лікарнях зараз? 

– Критична ситуація. Зараз уже критична. І я не побоюсь цих слів. Хворих настільки багато, що складається враження, що ми давно перейшли “червону зону”, хоча фактично лише вступили у “жовту”. Я, звісно можу говорити лише про ситуацію в стаціонарі лікарні щвидкої допомоги. Хоча у стаціонарах по області, чую, ситуація аналогічна. Хворих багато, і вони далі ушпиталюються. У закладах уже бракує медичного персоналу. 

– Звучить досить песимістично… Чому, на Вашу думку, медиків бракує.

– На жаль, так. Можливо, це питання не дуже на часі, але бракує і лікарів. Ті, якими захоплювались, яким аплодували… Їхня робота зараз вже стала звичним явищем. І в одному із районів Тернопільщини, як мені відомо, за позаминулий місяць медики отримали 50% зарплати, за минулий місяць 100%, замість обіцяних 300%. І це при тому, що навантаження у них було “під зав’язку”. 

– Чи можемо говорити про те, що розпочалась четверта хвиля захворюваності на COVID? 

Я не берусь рахувати, яка це хвиля. Четверта чи сімнадцята… Але можу сказати, що в цю хвилю ми давно вступили, а зараз лише стрімко піднімаємось. Даруйте, не відстежую офіційну статистику, не знаю скільки зареєстровано хворих, але те, що їх багато в стаціонарах — це факт. Якщо ще до літа для лікування хворих на ковід були відкриті багато стаціонарів: і в обласній лікарні, і в районній лікарні, і в другій міській, і в третій. То зараз у Тернополі маємо ковідні відділення лише в другій міській, тубдиспансері та в лікарні швидкої допомоги. І якщо далі так стрімко зростатиме кількість хворих, я боюсь, що ми просто не справимось. Знову ж таки, якщо ті відділення, які закрили, зараз знову не перепрофілюють під ковідні. Нині пацієнтів у Тернопіль везуть і з окремих районів. Як правило, це тяжкі хворі, яких не можуть лікувати там, на місці. Я виступаю категорично проти закриття лікарень в районах. На превеликий жаль, в районах “реформатори” позакривали лікарні, і постійно хворих везуть у Тернопіль, замість того, щоб їх лікувати у місті. З Гусятина пацієнтів везуть у Чортків, з Бережан  —  у Тернопіль. Кому це треба було? Причина проста: бракує коштів на їх утримання (детальніше про закриття ковідних відділень в районах читайте згодом прим.ред)

Ситуація змінюється щодня: адже хтось одужує, хтось вже не потребує кисневої підтримки, а хтось, на жаль, помирає… І тому передбачити потребу в місцях, яка ситуація буде через тиждень, важко. Але спаду кількості хворих наразі чекати не варто.

– Якщо порівнювати перебіг хвороби у пацієнтів минулого року восени і зараз: чи змінилось щось у кращу сторону? 

– Не зовсім коректно порівнювати, бо, якщо на початку пандемії ми були налякані і ушпиталювали всіх, то зараз у стаціонар потрапляють лише “важкі” пацієнти. Ті, у кого перебіг легкий чи навіть середньої складності, лікуються вдома, і часто вони навіть не потрапляють у статистику. Про це я і кажу, коли говорю, що кількість реально–хворих та зареєстрованих хворих – відрізняється. Важкі хворі були минулого року і є зараз. Хвороба перебігає і довше, і тяжче. Пацієнти потребують тривалішої респіраторної підтримки. Ситуація складна і тому, бо стаціонарного лікування потребують все більше і більше людей. 

Хворіють і далі чоловіки та жінки різного віку. Так само, як і раніше – 60 і більше років – це група ризику. Але зовсім немало і молодших 40–а, ба навіть – 30–ти років. 

– Чи змінився підхід до лікування? 

– Ні, не змінився. Ми відпрацювали схеми лікування і продовжуємо діяти згідно з ними. Вони не є стандартними. Для кожного хворого лікування призначається індивідуально, але тактика приблизно та ж, що і була. Щодо медичного забезпечення, то зараз воно на належному рівні. Зокрема, у лікарні швидкої допомоги.

– Як часто у стаціонар потрапляють люди, які захворіли на коронавірус вдруге чи навіть втретє? 

– Такі випадки – не рідкість. І якщо раніше практично в усьому світі такі факти  заперечували – то зараз повторне захворювання можливе. Щоправда, трактувати це у випадку, якщо людина одужала, а через місяць захворіла знов, можна з двох поглядів. Аби з’ясувати, чи це рецидив першої хвороби, або ж повторне захворювання, – треба не просто виділити вірус методом ПЛР, а й дослідити послідовність нуклеотидів вірусу. Через це питання непросте. Але на сьогодні дискусії немає. Люди можуть хворіти вдруге, втретє і навіть ще частіше. І, як правило, другий раз хворобу пацієнти переносять важче!  

– Чи були у стаціонарі вакциновані пацієнти? Чи багато тих, хто щепився і захворів після того? 

– Зараз у відділенні в мене – приблизно 60–ть пацієнтів, і серед них лиш одна вакцинована. Це старша жінка, але, на щастя, вона переносить хворобу неважко. І щеплених пацієнтів насправді за весь час були одиниці. Усі вони благополучно подолали хворобу і вижили. 99,9% пацієнтів у стаціонарах – невакциновані!!! 

– А ті, хто змінив ставлення до вакцинації після пережитої хвороби, були? Або люди, які хворіють у складній формі, а вакцинуватись категорично не хочуть?

Розумієте, я чув масу просто фантастичних речей, пов’язаних з вакцинацією. Починаючи від того, що “чіпують” і закінчуючи тим, що всі вакциновані неодмінно помруть (посміхається – прим.ред) Даруйте, маячня повна. Але реально зараз ситуація складається діаметрально протилежна. Людей, які вірять у всі ці мережеві фейки, які наслухались чуток і далекі від реалій, але переконані, що вакцинація – це зло, я хотів би просто взяти за руку та привести в ковідне відділення, дати їм змогу поговорити з тими, які зараз там. Ну, якби була змога таке зробити. Знову ж таки, самі пацієнти, думаю, якби мали змогу відмотати життя на місяць – два назад, були б першими у черзі на вакцинацію. Усе пізнається в порівнянні. Я розумію, що тут можуть бути закиди щодо реклами абощо. Але насправді варто звернути увагу на те, які пацієнти зараз хворіють важко і які помирають. Робіть висновки самі. Я ще раз кажу, що більшість людей, які зараз хворі, які в стаціонарі, могли б повернути час назад, більшість з них не відмовилась би від щеплень. Людство не придумало нічого кращого, ніж вакцинація, аби вберегтись від інфекційного захворювання. Ще жоден вакцинований у нас від коронавірусу не помер. У стаціонарі є, так. Вакцина не гарантує того, що людина не захворіє. Але вона дозволяє перенести хворобу легше. 

Детальну інформацію про ситуацію в медзакладах області з офіційних джерел наші журналісти вже готують. Бережіть себе та рідних від непередбачуваної хвороби. 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google