Скільки коштує лікування хворого на COVID-19. За що платить держава, а за що — пацієнт?

Відповідно до розпорядження Уряду, хворий на коронавірус має отримувати безкоштовну медичну допомогу. В перелік безкоштовних послуг входить тестування, обстеження, проведення діагностичних процедур, госпіталізація, медикаментозне лікування, киснева підтримка. Однак при амбулаторному лікуванні держава не платить за ліки хворому – лише у випадку госпіталізації.

Скільки коштує тестування?

Навіть якщо людину не госпіталізують – ПЛР-тест буде безкоштовний. Його роблять людям з підозрою на коронавірус. Для цього людина або самостійно йде до місця забору біоматеріалу, або до неї приїздить мобільна бригада медиків.

У обласному лабораторному центрі щодня роблять понад 1000 досліджень біоматеріалів методом ПЛР. Туди везуть біоматеріали з усієї області. Кошти на безкоштовне тестування отримує лабораторний центр з державного бюджету.

– Національна служба здоров'я України не виділяє нам кошти, оскільки ми не комунальне підприємство, а державна установа, тому кошти нам виділяє держава, – пояснює директорка ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» Оксана Чайчук. – Держава нам виділяє кошти на все необхідне – розхідні матеріали, обладнання, оплата праці, тощо. При потребі дофінансування нам виділяють кошти, до прикладу – коли потрібно закупляти розхідні матеріали. Вартість одного ПЛР-тестування державі коштує 720 – 750 гривень, як і заявив міністр охорони здоров'я.

Лабораторний центр також надає послугу тестування на платній основі для охочих. Можна пройти ПЛР-тест – 912 гривень або ІФА-тест на визначення імуноглобулінів М або G – по 147 гривень.

У вартість тестування входить не лише тест-система, а і оплата роботи медиків, комунальних послуг, тощо.

У скільки обходиться лікування пацієнта?

Ми спробували з’ясувати, скільки витрачають коштів на лікування пацієнтів, хворих на COVID-19. Для цього ми звернулися до лікарні швидкої допомоги, де отримують допомогу найбільша кількість хворих у Тернополі. Станом на 4 грудня у лікарні швидкої допомоги перебуває 63 хворих. Загалом у місті госпіталізовано 147 хворих.

Як пояснив директор закладу – порахувати, скільки коштів витрачається на лікування одного хворого не можна, оскільки для кожної людини перебіг хвороби та лікування індивідуальне.  

– НСЗУ, відповідно до укладених угод, платить лікувальним закладам в залежності від кількості зареєстрованих медичних бригад, – каже директор лікарні швидкої допомоги Ярослав Чайківський. – До прикладу, у нашій лікувальній установі зареєстровано 8 медичних бригад, які надають допомогу хворим на коронавірус. Відповідно на ці бригади відбувається фінансування на оплату праці.

Однак у скільки обходиться лікування хворого з різною тяжкістю протікання хвороби – назвати у закладі не можуть.

– Ми не можемо сказати скільки це коштує на середній тяжкій формі протікання хвороби, – пояснює Ярослав Чайківський. – Є різні терміни перебування у лікарні, супутні патології. Медикаментів для лікування коронавірусу, які передбачені МОЗ, отримують пацієнти безкоштовно. Однак якщо людина має супутні хвороби і їй потрібні ліки, які не входять до переліку, їх пацієнт вимушений купувати за власний кошт.

Список препаратів для лікування коронавірусної хвороби розширюють. Раніше деяким пацієнтам доводилось витрачати кілька десятків тисяч гривень на окремі препарати.

– У людини може розвиватися цитокінова буря (потенційно летальна реакція імунної системи, коли відбувається руйнування тканин області запалення і поширення цієї області на інші тканини та організм в цілому – прим. ред.)  і її потрібно зупиняти, – продовжує медик. – Препарат для цього вже включили у протокол лікування, але його ще не закупили для лікувальних установ. Це препарат «Актемра», який коштує 45 – 52 тис. гривень, в залежності від постачальника. Є пацієнти, які витрачають величезні гроші, щоб докупити цей препарат. Але, на щастя, таких пацієнтів, яким потрібен цей препарат, небагато. З 70 пацієнтів він може знадобитися двом – трьом.

На необхідні препарати НСЗУ виділяє кошти. Лікувальний заклад закупляє їх, однак ці кошти на інші потреби лікарня витратити не може. Тобто умовно гроші на медикаменти не можуть піти на зарплати медикам чи закупівлю обладнання.

– НСЗУ виділяє певну суму коштів, на які ми можемо закупити засоби індивідуального захисту медикаменти, дезінфектори, тощо, – пояснює Ярослав Чайківський. – Є відповідні переліки, що ми можемо закупити. Якщо раніше в нас більший акцент був на антибіотиках, то тепер ми закуповуємо «кроворозріджуючі» препарати, імуностимулючі, відповідно до протоколу. Грубо кажучи – є бюджет, на який ми закуповуємо все необхідне для пацієнтів та медиків.

Вирахувати середню вартість лікування пацієнта з COVID-19 неможливо – запевнив директор закладу. Можна лише назвати орієнтовний діапазон.

– Суми на лікування дійсно можуть бути дуже великі, – каже директор лікарні. – Все залежить від стану хворого. На одного пацієнта можна витратити 10 тис. гривень, на іншого – 40 тис. Тому говорити про середню вартість лікування не можна.

«Порахувати практично неможливо»

Підрахувати орієнтовну вартість лікування хворого на коронавірус у Тернополі та області намагались учасники аналітичного проєкту «РозCORONовані закупівлі». Активісти впродовж кількох місяців досліджували витрати лікувальних закладів у трьох областях – Тернопільській, Хмельницькій та Вінницькій.

Як розповіла координаторка проєкту у Тернополі Ольга Мазаєва – вирахувати середню вартість не вдалось, оскільки для цього недостатньо даних.

– Порахувати середню вартість по Тернополю нам не вдалося, бо для цього потрібно отримати точну кількість хворих наразі, які лікуються в лікувальних закладах, і суму, яку на той момент використали заклади, – пояснює Ольга Мазаєва. – Заклади подають інформацію в різний час, тому виходить велика похибка. До того ж нам не вдалось отримати інформацію про кількість госпіталізованих від обласного управління охорони здоров'я. Нам у відповіді на інформаційний запит повідомили, що таких даних у них немає. Я намагалась вирахувати вартість за допомогою даних з НСЗУ, але туди також інформація надходить з запізненням і суми будуть неточні.

Порахувати середню вартість лікування одного хворого вдалось у сусідніх областях. У Хмельницькій області це сума складала 63 тис. гривень, у Вінницькій – 72 тис. гривень. Лише розділити виділені кошти на кількість госпіталізованих не буде достатньо. Такий результат не буде показувати дійсність.

– Формула, за якою рахують вартість лікування має 10 змінних і включає в себе не лише кількість хворих, а і відповідно наявність обладнання, медперсоналу, тощо, – пояснюють учасники аналітичного проєкту. – Завдяки цьому медичні заклади не зрівняли під одну гребінку, а отже середня вартість лікування пацієнта, у якого виявили коронавірус, буде відрізнятися у різних медустановах.

Що кажуть в НСЗУ та МОЗ?

У Національній службі здоров'я України розрахували середню вартість лікування одного пацієнта в Україні. Вона складає понад 20 тис. гривень. Однак в НСЗУ наголошують – це середнє значення. В залежності від стану пацієнта лікування може обходитись в 2 – 3 рази дешевше або дорожче.

 У Міністерстві охорони здоров'я також назвали у скільки обходиться лікування одного хворого.

– Лікування хворих відповідними медикаментами, без урахування зарплат медпрацівників, передбачено в рамках 13 000-45 000 грн. Це те, що фінансується з держбюджету, – заявив міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

Журналіст «20 хвилин» звернувся до НСЗУ, щоб дізнатися, скільки коштів отримали тернопільські медичні заклади для лікування хворих на коронавірус, а також за роз'ясненнями, як саме відбувається розрахунок. Наразі ми очікуємо на відповідь. Її опублікуємо одразу, як нам її нададуть.

Скільки коштують медикаменти?

Ми дізнались ціни на препарати, які передбачені МОЗ для лікування коронавірусної інфекції. За них платить держава.

Найдешевший препарат, який використовують відповідно до протоколу для пацієнтів з легкою формою хвороби – парацетамол. Жарознижувальне коштує 10 – 15 гривень за пластинку (10 пігулок).

При середніх та тяжких формах хвороби використовуються дорогі ліки, які ефективні при таких хворобах як СНІД, гепатити, малярія, тощо. Однак знайти ці препарати у вільному доступі важко. Більшість з них в онлайн-аптеках немає у доступі.  

Кількість необхідних препаратів визначає лікар. Відповідно до медичного протоколу, деякі препарати призначають однократно, деякі – на термін до 7 днів. Все залежить від ступеня тяжкості хвороби.

Куди скаржитися, якщо вимагають платити? 

Якщо в медзакладі вимагають гроші за ліки чи перебування в лікарні, які входять до пакета гарантованих медпослуг, — можна звернутися:

На гарячу лінію НСЗУ за номером 16-77

На гарячу лінію МОЗ України за номером 0-800-60-20-19

На гарячу регіональну лінію з питань COVID-19 у вашому регіоні. Перелік номерів тут: https://bit.ly/33Kj5hj

Тут є повний алгоритм, якщо у пацієнта вимагають гроші за гарантовано безоплатні послуги не лише для лікування COVID-19, але й інших хвороб: https://bit.ly/3lGtb9k

Медики закликають не ігнорувати карантинних норм та дотримуватися рекомендацій по запобіганню поширення коронавірусу. Не забувайте про масковий режим та соціальну дистанцію. Уникайте скупчень людей. По можливості відмовтесь від відвідування громадського транспорту, розважальних закладів, тощо. Попіклуйтесь про людей похилого віку. 

А ви чи ваші знайомі хворіли на коронавірус? За що доводилось платити? Пишіть свої історії у коментарях! 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.