Тиждень без пластику: реально чи ні? Результати експерименту від журналістки «20 хвилин»

Тиждень тому ми анонсували експеримент «7 днів без пластикових пакетів». Тож наша журналістка спробувала повністю відмовитись від їх використання. Що з цього вийшло і чи виникали якісь проблеми, читайте у нашому матеріалі.

Щодня я заходила до магазину за продуктами і мала якомога менше використовувати пластику під час покупок. Було непросто, якщо враховувати, що не всі магазини Тернополя готові до таких викликів.

Пластик на кожному кроці

Полиці магазинів та великих супермаркетів Тернополя переповнені пластиком. Навіть, якщо людина відмовиться від використання звичайних пакетів-майочок, пластику під час кожної купівлі у її кошику буде чимало. Крупи, хліб, солодощі – усе це запаковується у поліетилен майже одразу після виготовлення. Для більшості людей це зручно, адже варто лише взяти товар з полиці і заплатити за нього.

Так, у магазинах можна придбати кондитерські вироби, цукерки, борошно, крупи та макарони на вагу. Проте і тут ви не обійдетесь без поліетилену, адже інших варіантів власники магазинів не передбачили. Лише звичайні пакети, за які ви ще маєте заплатити від 0,10-0,20 копійок.

Знайти продукти в екологічній упаковці дуже важко. Нам вдалось відшукати борошно, рис, сіль та чай у паперовій коробці. Натомість виробниками цієї продукції є країни ЄС. Що вчергове підкреслює їх ставлення до збереження екології.

Натомість приємно порадували у місцевих кав’ярнях. Придбавши кілька булочок, продавчиня надала паперовий пакет. 

–   Ми вже давно не продаємо власну продукцію у пластикових пакетах. Як на мене, паперові стильніше виглядають, та і на переробку потім можна відправити. Пакети у нас без логотипів, фарб, звичайні, – каже продавчиня Олеся.

Фрукти та овочі

Відмовитись від використання пластику під час придбання фруктів та овочів – куди простіше. Якщо це лимон, апельсин або банани, можна наліпити чек безпосередньо на товар. Вдома знімаєте і миєте. Та і в продавців на касі вже не виникає питань з цього приводу.

Що стосується картоплі, буряку, моркви, цибулі, то у такому випадку раджу мати при собі екологічні мішечки з сітки. Вони легкі у використанні, очищуються водою та не займають багато місця в сумці. Саме за допомогою них я купувала моркву. Такі ж мішечки-сітки стануть у нагоді під час купівлі помідорів, перцю, огірків. Або ж, якщо це кілька штук, можна просто кинути у сумку.

Якщо говорити про малину, чорницю, полуницю, то у більшості випадків вони вже продаються у контейнерах. Тож тут без пластику ніяк.

Труднощі експерименту

Відмовитись від використання пластикових пакетів можливо за умови придбання екологічних торбинок. Це можуть бути маленькі бавовняні мішечки, торбинки-сітки та великі шопери.

Бавовняні мішечки підійдуть для круп, макарон, цукру, солі, борошна. Зав‘язавши мішечок щільно не варто перейматись, що продукт розсиплеться, адже вони куди міцніші за поліетиленові пакети.

Торбинки-сітки ідеальні для складання фруктів та овочів. А ось на заміну великим пакетам, раджу використовувати тканинні шопери. Як і пакети, шопери бувають різного розміру, кольору, з гудзиками чи замком.

Бажано всі вище перелічені пакування носити із собою або ж провалите експеримент, як це одного разу зробила і я. Забувши вдома торбинку-сітку для картоплі, мені довелося насипати овочі у поліетиленовий пакет. Також я розглядала варіант купівлі біорозкладного пакету, але у супермаркеті їх не було. А враховуючи, що для м’яса, риби, ковбаси, такі пакування не підійдуть, то тут треба купувати контейнери. Про зручність завжди носити із собою контейнер годі й говорити.

Найбільшою складністю в експерименті було постійне носіння у сумці додаткових торбинок. А якщо точніше, я систематично нагадувала собі класти ці торби, бо постійно забувала.  

Наголошую, що перехід на екопакування – справа не з дешевих. Один великий шопер коштує орієнтовно 300 гривень (у мене їх два). Бавовняних мішечків необхідно мати хоча б три, а це 120 гривень (40 гривень за один). І за таким же принципом розраховуємо витрати на торбинки-сітки. А сьогодні не кожен українець готовий витратити за один раз понад 500 гривень на якісь мішечки.

Життя без поліетилену

Для жителя Тернопільщини Петра Мазепи життя без пластику – не експеримент, а life-style. Вже кілька років поспіль хлопець намагається не використовувати поліетиленові пакети, пластикові пляшки та одноразовий посуд.

– Купуйте без упаковки або використовуйте багаторазову тару. Так, як це робить дядько Петро. Головне, що нам потрібно, щоб не утворювати сміття – наше бажання. У будь-якому місті не маю проблем з покупками без пакету. Також приємно бачити, коли люди стоять поряд на касі і теж відмовляються від пакетів і дістають з кишені тканинні торбинки, – розповідає Петро.

На власній сторінці в Інстаграм хлопець ділиться з підписниками своїми порадами та на власному прикладі показує, як варто поводитись зі сміттям після цільового використання.

 – Люблю інколи проінспектувати баки із вторинною сировиною. Заняття на любителя, звісно, але для екоактивіста є цілком нормально. Здебільшого у ці баки люди стараються кидати все правильно. Тому, сортуймо, щоб більше сировини потрапляло на переробку, а не на сміттєві полігони,  – йдеться на сторінці хлопця.

Позбутися звички

Використання поліетиленових пакетів у побуті – просто звичка кожної людини, запевняє тернопільська психологиня Марія Мороз. Коли людям пропонують інший варіант вирішення ситуації, у нашому випадку – екологічне пакування, то мозок може відкидати цей варіант. Адже куди простіше йди за знайомим сценарієм.

– Мозку необхідне час, щоб сформувати нові нейронні зв'язки. Чим більше разів повторювати нову дію, тим вищий результат доведення її до автоматизму. Таким чином, правило 21 дня хибне, часто нам потрібно набагато більше часу для формування звички. Примітка: в цьому місці потрібно бути терпеливим до себе, розуміти, що вийде не з першого разу, не карати себе за невдачу, підтримувати себе на новому шляху, – каже вона.

Крім того, наші звички залежать від певних нейромедіаторів: серотонін, дофамін. При сильному стресі чи тривозі рівень дофаміну падає і ми почуваємося пригніченими. Мозку потрібно повернути собі стан задоволення і він звертається до вже давно пройдених варіантів. Ось чому від шкідливих звичок буває важко позбавитися.

– Проста постановка цілей сприяє виробленню дофаміну. Нам приносить задоволення сам процес визначення своїх цілей і їх досягнення. Тому у випадку нових звичок, визначте для чого вам вони, чого допоможуть досягти, розробіть кроки для їх реалізації. Якщо звичка складна розробіть план для її реалізації. І поступово у вас все вдасться, –  переконує Марія Мороз.

Більшість звичок автоматизовані і керують нами, хоч в цьому нема нічого поганого. Необхідно бути впевненими, що ви рухаєтеся у правильному напрямку і вам потрібні ці звички.

Тож, ще б кілька тижнів і таких проблем з екоторбинками у мене можливо б і не виникало. Натомість, такі експерименти – класна можливість перевірити свою витривалість і вийти із зони комфорту. Але пам’ятайте, що відмовляючись від пакету – ви рятуєте життя природі. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.