Український суперфуд: чому кутю варто їсти не лише на Різдво

Помити горіхи і пшеницю та не передати куті меду: ексочільниця МОЗ Уляна Супрун розповіла, як правильно готувати головну різдвяну страву та чому кутю варто їсти частіше, ніж лише на різдвяні свята.

Написати пост про рецепт куті рівнозначно започаткувати велику суперечку. Адже в кожній місцині, місті, селі, сім’ї є свій рецепт куті та свої секрети, - написала на своїй сторінці у соцмережі Уляна Супрун.

Кутю роблять із пшениці, а подекуди з тістяних бобальок чи конопляного насіння. Десь її заливають узваром, або виноградним соком чи навіть вином, додають родзинки, грушки-дички, горіхи, мак. А дехто в дитинстві носив хрещеним кутю з рису та айвового варення, й іншої не уявляв. Ми вирішили поглянути на кутю з точки зору нутриціології, і стало зрозуміло, що вона, як і борщ та вінегрет, є суперфудом. Пояснюємо чому.

В ідеальному раціоні, що допомагає нам зберегти багато років повноцінного життя, щодня є цільнозернові злаки, горіхи, насіння, фрукти та ягоди. Щоби не бути голослівними: за даними дослідження, опублікованого в 2019 році в журналі Lancet, брак в раціоні цільнозернових злаків є другою за поширеністю “харчовою” причиною серцево-судинних хвороб в усьому світі (перша — надлишок солі). Далі йде брак насіння і горіхів та фруктів.

Звісно, розвиток хвороб серця і судин — сюжет складний, і самим лише харчуванням коронарній хворобі серця не запобігти. Але слід робити все, що в наших силах і знижувати можливі ризики. Тим паче, що робити це з допомогою куті — означає безліч переваг та користі. 

Адже кутя — це і є злаки (пшениця чи ячмінь), горіхи, насіння: мак, коноплі, навіть халва та сушені фрукти і ягоди: чорниці, родзинки, груші, яблука, чорнослив, та зроблений із них узвар. Навіть виноградний сік та червоне вино, якими подекуди засмачують кутю, це джерела поліфенолів.

Чому цільнозернові злаки? Ми ж їмо хліб? Ми їмо переважно білий хліб з борошна, геть очищеного від висівок і зародків, тобто позбавленого значної частки клітковини та вітамінів. В пшеничному зерні, що може прорости, якщо посадити, харчових волокон і тіаміну (вітаміну В1) в п’ять разів більше, ніж в борошні, на 20% більше білка, майже в 3.5 рази більше калію, і в 4.5 більше ніацину (вітаміну В3).

Клітковина — це один із наріжних каменів здоров’я: вона зменшує глікемічний індекс продуктів, стає їжею для кишкової мікрофлори і тим самим підтримує баланс в кишківнику (еубіоз). Якщо в кишківнику дисбіоз, то в людини можливі ожиріння, порушення жирового обміну, загальне запалення, хвороби кишківника і порушення місцевого імунітету шлунково-кишкового тракту. А ще закрепи. Їжте цільнозерновий хліб та пшеницю. 

Ячмінь (та сама перловка) чомусь зникає з кухонь, але з’являється в меню хороших ресторанів та дорогих магазинів. Його варто повернути у святкове та щоденне меню не лише через фінансову доступність, а ще й через високу поживну цінність. В ста грамах ячменю понад половина добової потреби в клітковині, 10 грамів білка багатого на незамінні амінокислоти, широкий спектр мікроелементів, і 20% від денної потреби в магнії та вітаміні В6. 

Мак — це не привід для жартів про наркотики, а ще один суперфуд. Білок становить 18% маси макового насіння, при чому це білок, багатий на мрію атлетів — ВСАА (амінокислоти із розгалуженим ланцюгом).

Мак — це одне із найкращих джерел кальцію, магнію, марганцю, цинку та заліза. В ньому також рекордно багато тіаміну. Насіння містить 20% харчових волокон, майже 50% ненасичених жирів. Так, 100 грамів навряд чи можна з’їсти, але збагачувати в такий спосіб свій раціон варто не лише на Святвечір. 

Ви можете збагатити кутю іншим насінням: гарбузовим, кунжутним чи пастою із нього (тахіною), навіть халвою (як роблять на Одещині) чи конопляним насінням. До слова, макуха, про яку згадує Котляревський в “Енеїді”, це і є соняшникова чи конопляна несолодка халва, тобто вижимки насіння. Справжній, як не крути, білково-олійно-мікроелементний суперфуд. 

Волоські горіхи, наш експортний товар, варті бути в щоденному меню і у багатій куті, бо це — джерело поліненасичених жирних кислот, вітаміну Е, всіх вітамінів групи В, особливо фолату, білка, клітковини та заліза.

Забудьте міф про те, що три (два, шість) горіхи на день — це ожиріння та алергія два в одному. Якщо ви поїсте горіхів, того дня вас значно менше тягнутиме на жирне, солодке чи ковбаски. А алергія — то річ індивідуальна, і якщо вона у вас є, ви це знаєте з дитинства. А як немає, то їжте горіхи на здоров’я. Головне, запивайте водою, бо вони дуже сухі. 

Переходимо до фруктів та ягід, яких теж в раціоні бракує. З огляду на користь для здоров’я, найкраще кутю заливати наваристим узваром, при чому разом зі скибками яблук, груш чи чорносливу. Знову ж таки, це джерело харчових волокон. А чорнослив той взагалі багатий на залізо, мідь та інші мікроелементи, містить половину денної потреби у вітаміні В6 і ще 20% від добової норми магнію. Ще й запобігає закрепам.

Тепер про кутю здорової людини:

▪ Не передайте куті меду. Мед — не цілющий і не природніший за буряковий цукор. Для нас це додані прості цукри, ще й здебільшого фруктоза, що шкодить бактеріям кишківника та нашому жировому обміну. В сухофруктах та родзинках цукру вдосталь.

▪ Мийте пшеницю. Так, якщо її не замочити, варити доведеться довго. Але пшениця, як і інші злаки та не-злакові крупи, має на собі рештки фунгіцидів — протигрибкової отрути. Нам вона не потрібна. Тому краще промити пшеницю перед замочуванням, або поміняти воду через годину. 

▪ Горіхи замочувати наперед не потрібно, а ось промити також варто.

▪ Декому пшениця може здатися твердою і недостатньо смачною чи солодкою. Є один секрет, нетрадиційний. Спробуйте її промити і трохи проростити. Наприклад, загорніть насіння у вологий кухонний рушник. Таке зерно почне робити із крохмалю декстрани і цукри, тобто буде солодше. А білок насінини стане вологим і більш доступним до травлення, бо з міцно збитого ковалетними зв’язками комка він перетвориться на живі окремішні білки в колоїдному стані. 

Якщо вас надихає ідея об’єднати Україну, не треба спиратися на олів’є, і розмежовувати різні ідентичності українців. Спробуйте додати до куті заморожених вишень та чорниць. Вона буде ідентифікуватися із Поліссям та Волинню, і з Півднем та Слобожанщиною, й матиме спільну для всіх цінність: клітковину, вітаміни, поліфеноли та антиоксиданти, резюмує Уляна Супрун.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.