Як вести себе тим, хто став свідком судомного нападу, розповідає тернопільський невропатолог

Чимало хто бодай один раз у житті був свідком ситуації, коли людина, яка щойно видавалася здоровою і спокійною, раптом починала битися в судомах.
Свідки такого нападу зазвичай переживають стрес. Причому не всі знають, як тоді слід поводитися.
— Досі пам’ятаю той літній день, хоча відтоді минуло вже більше двох десятків років, — розповідає тернополянка пані Надія. — Я поверталася з магазину, що на вул. Парковій. Мою увагу привернув натовп на тротуарі. Підійшла. На бруківці лежала жінка років 40-50-ти. Вона билася у конвульсіях. На губах — піна... Мобільних телефонів тоді не було, тож ніхто не міг викликати “швидку” чи порадитися з лікарем.
Врешті хтось додумався гукнути мешканців приватної садиби, біля якої все відбувалося. Пощастило, що у тих людей був стаціонарний телефон. Хвилин за 10, коли хвора жінка вже майже прийшла до тями, приїхала “швидка”.
— Тоді я вперше почула про “чорну хворобу” і зрозуміла, що саме на неї хворіла та пані, — додає співрозмовниця. — Втім, з того часу знань про цю біду в мене не додалося. А тому я, помітивши подібне знову, так і не знала б, що робити.
Напад починається різко й несподівано
Стати свідком судомного нападу — дійсно неабиякий стрес для людини без медичної підготовки, погоджується лікар-невропатолог Юрій Геряк. Зазвичай, як каже він, судоми люди насамперед сприймають як симптом епілепсії. Але насправді спричиняти їх може не лише вона.
— Судомні синдроми можуть викликати неврологічні хвороби — інсульт, менінгіт, травми голови, а також — інтоксикації алкоголем, токсичними речовинами, — пояснює пан Геряк. — Серед інших причин — недосипання, сильні емоційні стреси, перегрівання на сонці. Нерідко такими нападами проявляють себе й пухлини головного мозку.
Незалежно від причини, виглядають судоми однаково. У повному спокої людина раптово втрачає притомність і падає. При цьому часто травмується.
— Перша фаза судом — напруження: хворий випрямляє ноги та згинає руки, — пояснює лікар-невропатолог. — У другій фазі починаються неконтрольовані різкі рухи тіла, часто з поворотом голови і спазмом жувальних м’язів. Людина може сильно прикусити язика. Буває і мимовільне сечовипускання.
Під час першої фази людина не дихає. Потім, після глибокого видиху, дихання відновлюється. Загалом, як зауважує лікар, напад триває від 10 секунд до хвилини. Дуже рідко — довше.
— Зауважте, при судомах людина не чинить жодного опору, коли їй піднімають повіки, — додає Юрій Геряк. — Зіниці при цьому розширені та на світло не реагують. Це й означає, що людина непритомна. Якщо ж повіки напружені та їх неможливо розплющити, перед вами — не епілептичний напад, а наслідок розладу психіки. Людина симулює втрату свідомості.
Після травми голови будьте обережні
Дуже часто судоми можуть спричинити черепно-мозкові травми, при яких страждає головний мозок.
Причому судомні напади можуть проявлятися як відразу після травми, так і через кілька років. Саме тому всім, хто переніс черепно-мозкову травму, у жодному разі не варто легковажити медичним оглядом.
— Втім, на появу судом, окрім травм, зазвичай впливають й інші провокуючі фактори, — пояснює Юрій Геряк. — Насамперед — тривале недосипання та безсоння. Адже через це організм виснажений і втомлений. До нападів може призвести і перегрівання на сонці, і фізичне та розумове перевантаження.
До речі, судоми зазвичай виникають через короткий час після самого виснаження — від кількох годин до доби.
— В одного з наших пацієнтів, здорового 30-річного чоловіка, який не має шкідливих звичок, уперше в житті напад стався після того, як він допомагав родичам готуватися до весілля і кілька ночей через це не спав, — пригадує лікар. — У його випадку вистачило заспокійливих препаратів і повноцінного відпочинку. Адже один судомний напад ще не вимагає призначення специфічного медикаментозного лікування.
Можуть виникати судоми і після сильних емоційних стресів. Причому теж — через певний час.
— У дітей напади можуть виникати після сильного переляку, у дорослих — через раптову смерть рідних, — продовжує пан Геряк. — Втім, сильні емоції переживають усі, а судомні напади стаються у небагатьох. Тоді медики кажуть, що людина була схильною до них.
Перша допомога при судомах – мінімальна
“Швидку” при судомному нападі радять викликати в будь-якому разі. Ті ж, хто випадково опинився поруч, можуть лише вберегти хворого від травм.
— У жодному разі не намагайтеся своїм пальцем розтулити хворому рота, — застерігає Юрій Геряк. — Сила жувальних м’язів настільки значна, що самі можете залишитися калікою. Також не намагайтеся пропхати між зубами хворого металевий предмет — зуби покришаться. Якщо є можливість, між щелепами можна пропхати щільний одяг, складений у кілька разів, чи пластмасовий предмет. Якщо ж зуби вже міцно стиснені і язик при цьому не прикушений, краще взагалі не втручатися.
Тимчасова зупинка дихання життю людини не загрожує, додає лікар. Тому намагатися робити штучне дихання людині, яка б’ється в судомах, не варто.
— Коли все минає, хворий не пам’ятає, що з ним було, — продовжує пан Геряк. — Утім, бувають і локальні напади, наприклад, у кінцівці чи на обличчі. Вони до втрати свідомості не призводять.
Лікування епілепсії – дуже тривале
Питання: чи можливо цілком вилікувати епілепсію, — відкрите, визнають лікарі. Такі пацієнти довго у стаціонарі не лежать, однак потребують щоденного і дуже тривалого прийому специфічних і недешевих препаратів та огляду лікаря принаймні 1-2 рази на рік. Навіть у стабільному стані, тобто за відсутності або стабілізації частоти нападів.
— Частота нападів — дуже індивідуальна, — пояснює Юрій Геряк. — В одних вони можуть ставатися раз на рік. В інших — і кілька разів на день. При цьому ніхто не може спрогнозувати, чи буде наступний напад і коли.
При лікуванні епілепсії медики намагаються насамперед зменшити кількість нападів.
— Втім, добитися повного зникнення нападів , як правило, неможливо. Бо неможливо повністю уникнути численних провокуючих напади факторів, — додає фахівець.
Звернутися до лікаря у разі виникнення судом треба обов’язково, навіть якщо напади минають самі, без втручання медиків. Адже лікуватися потрібно, аби напади не повторювалися. Дільничний лікар порадить, як звернутися до потрібного спеціаліста.
Шанси народити здорову дитину – великі
Якщо мати страждає від судомних нападів, це не означає, що ними обов’язково страждатиме і її дитина. Тож подібні напади не є протипоказаннями до вагітності.
— Якщо вагітність протікає легко й без ускладнень, кількість нападів у жінки може навіть зменшитися, — каже невропатолог Юрій Геряк. — Однак якщо ускладнення під час вагітності є, напади зазвичай частішають.
Протиепілептичні препарати вагітна продовжує приймати і при виношуванні дитини. Лікар лише зменшує дозу чи замінює препарат на інший, аби шкода для плоду була якнайменшою.
Дуже рідко в матері, яка страждає від судом, їх мають і діти.
— Однак, якщо судоми проявляються в ранньому дитинстві, недугу зазвичай важко лікувати, — продовжує він. — Тому настільки важливо вчасно помітити перші ознаки.
Причому у дітей судомні напади, за словами лікаря, можуть проявлятися частіше на фоні високої температури.
— Не помітити судомний напад батьки не можуть, — вважає пан Геряк. — Тим паче, в дітей він переважно супроводжується мимовільним сечовипусканням та зміною кольору обличчя — воно синіє. Втім, трапляються напади, при котрих немає різкого посіпування тіла, а лише помітне коротке відключення свідомості.
Тоді дитина, наприклад, не чує, що до неї говорять, наче “вимикається”. Це має насторожити батьків. Лікар радить їм звернутися до педіатра, який за потреби направить дитину до дитячого невропатолога. Власне, своєчасний візит до лікаря важливий і для дорослих.
— Проте ми дуже часто стикаємося з тим, що люди роками відкладають відвідини до лікаря, сподіваючись, що недуга мине сама собою, — додає Юрій Геряк. — Хворі забувають, що під час нападу можна й померти — від травм чи від набряку мозку. До того ж із віком, за наявності частих нападів, у людини поступово виникають розлади психіки, поведінки, зміни пам’яті. З такими пацієнтами працюють уже психіатри.
Загалом люди, які страждають на судомні напади, цілком можуть вести активне соціальне життя — здобувати освіту та працювати.
— Є лише певні обмеження у виборі професії, — додає лікар. — Зокрема, їм не можна працювати з механізмами, керування якими вимагає постійної уваги: верстатами, транспортними засобами. Також таким хворим забороняють працювати на воді, на висоті чи поблизу вогню.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.