Заміняємо «я хворію» на «я набуваю імунітету»: як швидше оговтатись після перенесеного COVID?
- Апатія, депресія, хронічне безсоння та безсилля. Як чимшвидше позбутись постковідних наслідків?
- Що стосується загальних рекомендацій для покращення стану після COVID, основним залишається дотримуватись режиму та чіткого розподілу часу на працю і відпочинок. Не намагатись поринути з головою в роботу, але й не лягати, прислухаючись до симптомів. Бо цим ви допоможете тільки хворобі
- Які болячки можуть з’явитись після перенесеного коронавірусу, куди бігти і що приймати, чи можна відвідувати сауну і коли починати тренування тим, хто займався спортом, радить лікар.
Апатія, опускаються руки, працездатність на нулі, втома від найменшого навантаження, ніби ти тонни бетону перемішав. І, що найгірше, — безсоння, яке неможливо «задурити» звичними методами, які раніше були дієвими. Ти засинаєш не раніше 6 ранку, а через кілька годин потрібно прокидатись на роботу. Навіть міцна кава, яка раніше бадьорила і додавала сил, майже не діє. І так щодня. Такі наслідки після перенесеного в досить легкій формі COVID, принаймні без температури-кашлю і ускладнень пневмонією, з’явились у мене, журналістки «20 хвилин». Я не спала майже півроку та досі мрію про хоча б кілька годин безперервного міцного сну. Як виявилось, я не одна така.
Здавалося б, отримали негативний тест, що підтверджує одужання від коронавірусу – все! Ми здорові! Але підступна і ні на що не схожа недуга у більшості випадків ще довго мордує постковідними «приємностями». Та вимучує і без того ослаблений організм.
Почуваюсь непритомною, в голові — каша
— Я захворіла, за два тижні здала аналізи – одужала, ура! – поділилась маркетолог Людмила Лукіян. – Не так сталося, як гадалося. Коли хворіла, весь час спала, сил не було зовсім. Часом їх не було навіть на те, аби встати з ліжка. Тепер ситуація не надто змінилась. Сил досі немає, настрою чи бодай якогось позитиву – теж. Слова забуваю, почуваюсь непритомною, в голові каша. Сіла працювати – дуже важко зосередитись.
Чим би не займалась – результат не такий, на який розраховувала зізналась пані Людмила. Апатія і навіть депресія стали постійними сусідами, хоча раніше пані Людмила й думки про таке припустити не могла.
— Вночі засинала на 2— 3 години, незрозумілі припливи, і байдужість до всього, що відбувається навколо мене, — поділилась жінка. — Сподіваюсь на те, що день-два – і все мине. А воно лише поглиблювалось. Довелось звертатись до спеціалістів.
Навіть обов’язкові прогулянки, які раніше завжди тішили, не приносили задоволення. Надмірна пітливість, проблеми зі сном, задишка і випадало волосся, ніби після хіміотерапії. З такими постковідними наслідками боролась Валентина Когут (дані жінки змінені на її прохання – прим. авт.).
— Спина ще часом болить, трохи втомлюваність залишилася, важко йти вгору, доводиться ходити помалу, бо мучить задишка, — розповіла пані Валентина. — Довший час сатурація залишалась невисокою, є проблеми зі сном. Але головне, мені здається те, що вдалося вижити під час COVID. Значить треба дякувати Богу і радіти. І, звичайно, не захворіти повторно ні на коронавірус, ні запалення, ні на грип.
Подібних історій — сотні. У всіх постковідний період протікає по різному. Хтось оговтався після COVID і забув про нього, а хтось місяцями пожинає плоди недуги.
Постковідні наслідки: короткотривалі чи на все життя
Коли тест на коронавірус виявився від’ємним, недуга відступила, клініки хвороби немає, вам закрили лікарняний, — це ще не означає, що закінчились хвороби, пояснила медичний директор з надання первинної медичної допомоги КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Надія Боднар.
— 80% переносять коронавірус в легкій формі, але це не означає, що не буде наслідків, — каже Надія Боднар. — Скільки є систем і органів, в кожній з них можна очікувати, що можуть виникнути ускладнення – на короткий термін чи на все життя.
Серцево-судинні захворювання.
Ще під час хвороби медики часто фіксують у пацієнтів підвищення тиску, аритмії — або з’являються вперше, або в тих, що вже подолали і кілька років вони не турбували – повертаються знову. Найчастіше це стається з тими, хто переніс COVID у важкій формі. Вони не мають сили рухатись і майже весь час лежать, А низька фізична активність найчастіше призводить до ускладнень.
Центральна нервова система.
Депресії, порушення сну, когнітивні розлади, втрачається пам’ять, не може сконцентруватись, не може висловити чітко думку – такі наслідки медики спостерігають чи не найчастіше.
Легенева система.
Також велика кількість різних проблем, які призводять до дихальної недостатності. Це призводить до кисневого голодування і пізніше до захворювань, які викликані недостатністю кисню у всьому організмі. Вірусна втома. Може тривати тижнями чи місяцями – нічого не зробив, а втомився, ніби відпрацював цілу зміну.
Кишково-шлунковий тракт.
Вірус може «облюбувати» і печінку, і шлунок, й інші внутрішні органи, що проявлятиметься різними недугами.
Досвід сусідів чи рідних може зашкодити
— Враховуючи наш досвід лікування COVID, ми бачимо, що пацієнти лікуються самотужки, дивляться, що приймали рідні, сусіди і випробовують це на собі, — каже Надія Боднар. — Це невдячна і часом шкідлива справа. Надзвичайно шкідлива для пацієнта. Зараз кожен має сімейного лікаря, якого обрав і якому довіряє. За перших ознак треба звертатись до нього. І саме з сімейним лікарем визначати потрібні препарати і тактику лікування. Часом ліки не потрібні, натомість варто збільшити фізичне навантаження чи додати вправи. Чи в окремих випадках не діятиме ніщо, потрібна допомога психотерапевта. Всі випадки індивідуальні.
Саме сімейний лікар призначить аналізи, щоб визначити стан, і вирішить за потреби, до якого фахівця звернутись. Вузькі спеціалісти зазвичай працюють з конкретним паталогіями і зможуть допомогти в постковідний період.
— Ми покладаємо надії й на службу реабілітації, сімейні лікарі визначать, який саме тип реабілітації вам потрібен і скерують, — каже Надія Боднар. — Чи це масажі, чи робота з психологом, чи фізіотерапевтичні методи, чи інші варіанти. І чи потрібно додавати медикаментозну терапію.
Що стосується загальних рекомендацій для покращення стану після COVID, основним залишається дотримуватись режиму і чіткого розподілу часу на працю і відпочинок. Не намагатись поринути з головою в роботу, але й не лягати, прислухаючись до симптомів. Бо цим ви допоможете тільки хворобі. Побільше бувати на свідому повітрі, харчування має бути збалансованим та додати дозовані фізичні навантаження. Якщо медики призначили контроль обстеження – зробити це.
— Що басейн, що баня-сауна — це велике фізичне навантаження на організм, — пояснила Надія Боднар. — Після COVID не варто одразу серйозно навантажувати організм навіть тим, хто до хвороби активно займався спортом. Якщо хочете починати тренування – робіть це дозовано і потихеньку. Під час хвороби організм отримав дуже сильне навантаження, до нього додати сильне фізичне, ми можемо отримати не допомогу, а додаткову травму.
Діагнозу «посткоронавірусного хворого на голову» не хочуть
Якщо на початку пандемії людей більше турбували страхи, що через хворобу людина зможе зазнати фізичної розправи чи морального суспільного тиску, — поб’ють, спалять хату, перестануть поважати, — то сьогодні спостерігається інша тенденція — вплив пандемічних наслідків коронавірусу на психіку людини, поділилась психолог Тетяна Білінська.
— Чимао людей бояться повідомляти про свій стан, бо пройшла інформація, що коронавірус тотально «б’є по мізках», — каже психолог. — А діагнозу «посткоронавірусного хворого на голову» ніхто не хоче, бо короновірус пройде, а психдіагноз – залишиться.
Вчені розділилися на два великі табори. Одні вважають, що вірус нейротропний. І те, що ми втрачаємо запах, нюх — це дія на нервову систему, на мозок. Інші, оптимісти, не поспішають такі висновки робити і говорять, що це проблеми з рецепторами в носовій порожнині і ротоглотці, тому, напевно, не все так страшно, каже психолог.
— Однак, сучасні дослідження не дозволяють стверджувати, що той чи інший психічний чи неврологічний розлад є наслідком коронавірусної хвороби, — запевняє Тетяна Білінська. — Ми ще не знаємо всіх механізмів цієї хвороби.
Будь-яка вірусна хвороба, чи то грип, чи то ангіна, чи вірусні гепатити, завдають інтоксикаційного впливу на організм, на мозкову тканину. Також мають місце порушення згортання крові, які в т.ч. ведуть до порушення мозкового кровообігу. Але, з психологічної та психіатричної точки зору, найважливішими чинниками психічної травматизації, що впливають на емоційний та психічний стан людини, є:
— ситуація загрози невизначеної тривалістю;
— загроза захворіти, померти, втратити родичів;
— карантинні обмеження та самоізоляція;
— загрозлива і суперечлива інформація в тому числі і з медіа;
— соціально— економічні фактори. Зниження фінансових можливостей і держави, і родини суттєво впливають на психічне здоров’я.
Чітко усвідомити, що короновірус таки є
— Загалом за своє життя людина має 300— 350 різних психологічних травм, — пояснила психолог. — Деякі клієнти скаржаться на певну загальмованість роботи мозку вже після одужання. Це порушення пам’яті, уваги, концентрації, розумової працездатності. Однак, перш за все, це тривожні і депресивні розлади, при яких людина відчуває погіршення фізичного стану при відсутності об’єктивного підтвердження. До прикладу, є болі в серці, але порушення серцевої діяльності немає.
Інша патологія – це різні фобії, тобто страхи. Це постійне згадування пацієнтом травматичного досвіду і повернення до важких моментів хвороби. Психолог наголошує, що депресивні і тривожні розлади найбільш розповсюджені.
— Початковими проявами психічних розладів може бути цілий спектр таких симптомів як роздратованість, розгубленість, знижений настрій, у тому числі й агресивність, — каже Тетяна Білінська. — Я вважаю, що це наслідок виснаження нервової системи.
Важкість проявів психічних розладів залежить, в першу чергу, від фонових психічних розладів в т.ч і іпохондрії, особливостей характеру людини, особливостей нервової системи, слабкою стресостійкістю, схильністю до депресій, самозвинувачень та критики.
— Для однієї людини важливим є стан свого здоров’я, а для іншої — економічний стан родини, — каже Тетяна Білінська. — Ми всі різні, і реакції нашої нервової системи різні. Проте, слід пам’ятати, що об’єктивне сприйняття дійсності не завадить нікому. Треба дивитися правді у вічі і чітко усвідомити, що короновірус таки є.
Однак, хіба ніхто ніколи не хворів на різні застудні, вірусні захворювання, що супроводжувалися різними наслідковими хворобами: і пневмоніями, і бронхітами, і серцево— судинними, втратою сил, певною загальмованістю думок і низькою здатністю швидко думати?
Навчіться навіть у хворобі знаходити сенс та позитив
— Зараз важко про це говорити, тому що є мало наукових наробок в галузі психодіагностики щодо впливу коронавірусу на когнітивні психічні процеси людини, — каже психолог. — А для того, щоб констатувати факт на науковій основі, треба мати об’єктивні вихідні дані про людину, тобто, мати психодіагностичні результати тестувань особи до та після хвороби.
Тому, для підвищення свого психічного здоров’я, займайтеся звичними справами, уникайте скупчень негативно налаштованих людей, але не ізолюйтеся від спілкування з позитивними та приємними для вас. Вчасно піднімайтеся та лягайте спати, споживайте здорову їжу, обмежте вживання алкоголю та кави, а також робіть фізичні вправи, наскільки ви спроможні — вони не тільки знімають стрес, а й покращують роботу імунної системи, радить психолог.
— Якщо ж це не допомагає, не зволікайте, не залишайтеся з проблемою наодинці — звертайтеся до психологів, психотерапевтів чи ж психіатрів, — радить Тетяна Білінська. — Життя триває. Живіть, не перебувайте його. Ловіть позитивні моменти, ловіть кожну його хвилинку. І навчіться, навіть у хворобі, знаходити сенс та позитив. Тобто, вислів «я хворію» замініть на твердження «Я НАБУВАЮ ІМУНІТЕТУ».
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
