Скандал у тернопільському закладі: наречені кажуть, що їм не повертають 8000 грн

Скандал у тернопільському закладі: наречені кажуть, що їм не повертають 8000 грн
  • У редакцію «20 хвилин» звернувся чоловік, який стверджує, що відомий у Тернополі заклад відмовився повертати аванс за бронювання весілля.
  • У родині наречених траур, тому весілля відгуляти у заплановану дату молодята не зможуть. Замовники, як розповідають вони, спочатку попросили перенести святкування на інше число, на що заклад відмовив, як і відмовляється повернути 8000 грн, мовляв, грошей не брали.
  • Що прокоментував власник закладу та як вберегти себе від подібних ситуацій? У чому різниця між завдатком та авансом, пояснює юрист.
  • Авторизуйтесь, або підпишіться, і завдяки Вашій підтримці ми зможемо готувати більше цікавих матеріалів.

Відомо, що місцеві тернопільські заклади при бронюванні дат весіль, днів народжень, хрестин та інших урочистостей, просять аванс або завдаток. Є такі, що укладають договори, видають товарні чеки, погоджуються на розписку за факт отримання грошей, а є інші – які ніяк не задокументовують факт отримання тих чи інших грошей. Та чи варто вірити усній домовленості і коли така є законною? 

Не повертають грошей за бронь весілля

У редакцію «20 хвилин» звернувся Андрій Кузяк, який стверджує, що відомий у Тернополі заклад відмовився повертати аванс за бронювання святкування весілля його сестри Оксани Білецької.

  • Відео дня
    /li>

У зв’язку із пандемією, 08 серпня 2020 року, в Україні діяв адаптивний карантин, відповідно до якого усі регіони країни були поділені на зони небезпеки.

Це підтверджується постановою КМУ від 22.07.2020 р. № 641.

Так, 08 серпня 2020 року мало набути чинності рішення стосовно переходу Тернополя до “жовтої” зони із “помаранчевої”. Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу 07 серпня 2020 року.

У “помаранчевій” зоні тоді діяли обмеження стосовно проведення масових заходів. Це 1 людина на 20 квадратів і не більше 100 людей, заборона діяльності ресторанів у нічний час (з 22:00 до 06:00 – прим.ред.)

Напередодні весілля «Лісова садиба» запитала, за словами Андрія Кузяка, чи будуть вони забирати аванс чи, може, переносити весілля на іншу дату. Наречені вирішили перенести весілля ще на рік, на 08 серпня 2021 року. «Лісова садиба» тоді перенесла святкування на цю дату, каже пан Кузяк.

Померла рідна людина

У родині наречених траур, тому весілля відгуляти запланованого числа (8 серпня) молодята не зможуть. 

Ми не хочемо, щоб люди попеклися…

Андрій Кузяк бажає застрахувати інших людей від подібних ситуацій. Чоловік наголошує, що обов’язково потрібно наполягати на укладенні договорів, інших письмових підтверджень при внесенні своїх грошей будь-кому і будь-куди. Тепер навчені.

Плутають завдаток із авансом

Андрій каже, що їхня родина зверталася до багатьох юристів за консультацією. Так, фахівці їм пояснюють, що власник, вочевидь, сплутав аванс із завдатком, тому відмовляється його повертати. Юристи родині кажуть, що завдаток не повертається, на відміну від авансу, який завжди має повертатись. Тим більше, письмовий договір не укладався, а в усних домовленостях між нареченими і закладом питання, що це: аванс чи завдаток не обговорювався.

Позиція власника

За коментарем журналісти «20 хвилин» у телефонному режимі звернулися і до власника «Лісової садиби» Романа Недошитка.

На запитання, чи дійсно мав місце вищезазначений факт, чи достовірною є інформація про неповернення його закладом грошей за бронювання святкування весілля родині Андрія Кузяка, власник відмовився відповідати. При цьому запитав журналістку: «А ви хочете повернути  аванс самі, замість мене?». 

3 липня о 11:30 Андрій Кузяк викликав поліцію до «Лісової садиби». Поліцейські відібрали пояснення у сторін. 

7 липня 2021 року журналістка “20 хвилин” надіслала запит до обласної подіції про надання інформації з приводу звернень із заявами та повідомленнями громадян Володимира Кузяка та Романа Недошитка. 13 липня 2021 року т.в.о. начальника нацполіції області Степан Яцух відмовив “20 хвилин” у наданні інформації, оскільки, каже, запитувана інформація розглядається відповідно до Закону України “Про звернення громадян”. Цим Законом, як повідомила нацполіція, не передбачено надання інформації третім особам без відповідного законного представлення інтересів громадянина, якого стосується звернення, кількість звернень, їх характер та прийняті рішення за результатами їх розгляду. 

Батько нареченої Володимир Кузяк, який і вносив гроші за бронь дати весілля, каже, що зафіксував на відео розмову із власником “Лісової садиби” Романом Недошитком. Так, Володимир Кузяк стверджує, що Роман Недошитко в телефонному режимі відповів, що особисто у нього грошей не брав. На запитання, чи причетні його працівники до цих грошей, Роман Недошитко сказав, що за своїх працівників нічого не знає, - стверджує Володимир Кузяк.

Відео, надане Володимиром Кузяком, з домашнього архіву.

 На захист батька у соцмережі “Instagram” стала його донька Христина Лисобей-Недошитко. За словами дівчини у історіях, родина Кузяків вимагає 370 євро від “Лісової садиби” у якості завдатку, “хоч по завдатках вказано, що вони залишали лише 8000 грн”, - каже дівчина. 

Відео доньки Романа Недошитка взято з відкритих історій соціальної мережі “Instagram” від 05-06 липня 2021 року.

 Володимир Кузяк стверджує, що не вимагав від Романа Недошитка 370 євро, а лише своїх 8000 грн, які і вносив за бронювання весілля у 2019 році. 

Відео, надане Володимиром Кузяком, із домашнього архіву.

Пояснення адвоката

Лише письмова форма правочину

Адвокат Віталій Вітів каже, що, як вбачається із пояснень Андрія Кузяка, сторони досягнули домовленості про надання послуг з проведення весілля усно. Важливо, у якій законній формі насправді сторони мали досягнути згоди, якщо сума за проведення весілля внесена замовниками, становила 8000 грн.  

– Наголошую, що при замовленні будь-яких платних послуг, заклад харчування зобов’язаний оформити фіскальний чек, розрахункову квитанцію, надання покупцю яких є обов’язковим, що встановлено п.2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, - пояснює адвокат.

Адвокат зауважує, що для початку замовники повинні чітко обговорити предмет свого замовлення, що в нього входить (оренда залу, організація бенкету, меню, кількість офіціантів, час роботи закладу, дата заходу тощо), якщо це передоплата чи завдаток то слід зазначити визначену повну суму, яку слід буде внести замовнику. Зазначене можна відобразити в товарному чеку, який Вам видасть офіціант/адміністратор, фізична особа-підприємець чи інша особа, визначена власником.  

Порушення фіскально-касової дисципліни

Адвокат пояснює, що ресторан/бар/кафе на Вашу вимогу зобов’язаний надати Вам товарний чек довільної форми п. 15 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» 

– Без наявності фіскального чека, касового-прибуткового ордера, розрахункової квитанції, товарного чеку у Вас немає жодних підтверджень того, що ці кошти передані саме закладу харчування, а не скажімо недобросовісній особі, яка видає себе за власника, - наголошує Віталій Вітів.

Форс-мажор

Крім того, у національному законодавстві є поняття форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили – прим.ред.).

—   Чи можна вважати смерть бабусі форс-мажором? У силу традицій, так, можна, - каже фахівець.

Презумпція авансу

Частиною 1  статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.570 Цивільного кодексу України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

З аналізу зазначеної норми матеріального права випливає, що завдаток видається кредиторові боржником у разі укладення договору, а тому гроші, передані замовниками власнику закладу за усною чи письмовою домовленістю, але до укладення основного договору, ще не є завдатком, не виконують забезпечувальної функції, а відтак їх видача не має правових наслідків для продавця, відповідно норми ч. 1 ст.571 ЦК України.

Другим критерієм відмінності завдатку від авансу є умова обов'язкового дотримання сторонами форми укладення договору, встановленої законом.

Викладені положення закону є підставою для обґрунтованого висновку про те, що основними критеріями відмінності завдатку, як одного із засобів забезпечення виконання зобов'язань від авансу, як однієї з форм розрахунків є: забезпечення завдатком тільки дійсного, тобто укладеного сторонами цивільно-правового зобов'язання; обов'язкове дотримання сторонами встановленої законом форми укладення договору, який забезпечений завдатком; винне ухилення одної зі сторін від виконання укладеного з дотриманням встановленої законом форми договору, який забезпечений завдатком.

Таким чином, за умови відсутності хоча б одного з вищенаведених критеріїв, передані однією стороною другій стороні грошові суми або рухоме майно у рахунок належних за договором платежів є не завдатком, а авансом, який підлягає поверненню.

Юридична довідка:

17 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 711/5065/15-ц, провадження № 61-18537св19 (ЄДРСРУ № 97771767) досліджував питання щодо різниці та правових наслідків між авансом та завдатком. 

Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Цивільний кодекс України встановлює, що правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, стаття 208 Цивільного кодексу визначає обов’язкову письмову форму правочину. Так, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (340 грн – прим. ред.).

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (68)
  • Sasha Mt

    Зараз 2021 р
  • Светлана Ткаченко

    Якщо люди відмовилися, за тиждень до весілля, то ні про який завдаток і думати не потрібно, бо він пішов у розход, а якщо це за місяць, то ніякі продукти ще не закуплювалися і можна повернути.Якщо це хороший заклад має добру репутацію , то і клієнти на те число найдуться, це все залежить від господаря і людяності. Я була зав. брала закази і теж були різні ситуації .

    Светлана Ткаченко reply Светлана Ткаченко

    Руслан Тучапський тим паче, якщо не має кухні, то чому людям не повернути кошти, в гарний  заклад завжди найдуться клієнти, ці е просто не по-людськи.

    Руслан Тучапський reply Светлана Ткаченко

    Заклад дає лише приміщення, кухні там немає, читайте уважно
  • Оег Зелингер

    Цікаво що ніхто не вимагає завдатку від енерго ? А всі приватні установи оплачують . І те що з року в рік кошти обезцінюються ніяких претензій .
  • Yurii Ivanechko

    Це наша національна проблема - ми усі юридично безграмотні.
    Але то нічого - "всі на майдан головне щоб касові апарати не ввели, бо це зашкодить покупцям" так здається говорять 🤣

keyboard_arrow_up