Права квартирантів таки порушили, кажуть юристи

Читайте також: Борються за квартири Митрополита Мефодія

  Ми проконсультувались щодо окремих моментів із трьома незалежними юристами, адвокатами. Їхня відповідь однозначна: сторони діють однаково неправомірно.

  — У таких випадках жодна зі сторін не має права розпоряджатись квартирою й укладати будь-які правочини, у тому числі і на охорону,?— каже юрист Олена Степанова. — Спадкоємець за заповітом лише вступив у право наслідування, але право власності виникає з моменту його реєстрації у Держреєстрі. Нема права власності і у родичів. Тож договір на охорону з приватною охороною є оспорюваним, оскільки ЗУ «Про охоронну діяльність» та ліцензійні умови чітко передбачають наявність документа, який посвідчує право користування нерухомим майном або право власності на нерухоме майно.

  З огляду на це жодна зі сторін, вочевидь, не мала права розпоряджатись житлом. А тим паче — поселяти квартирантів. Ми поцікавились у «помічника адвоката» пані Наталії, на якій підставі вона уклала договір оренди.

  — На підставі заповіту, яким власник фактично позбавив сво­їх рідних майна. Поки даний до­кумент не буде скасовано рішенням суду, він є чинним та останньою волею покійного,?— відповіла жінка.?— Тим паче, за усім майном, як за життя, так і після смерті Митрополита наглядала, сплачувала рахунки, проводила поточні ремонти, володіла ключами доступу пані Шевчук. На час укладення договору оренди вже була закрита кримінальна справа, а почеркознавча експертиза встановила, що підпис на заповіті виконано заповідачем власноруч.

  Таку відповідь наші юристи не вважають обгрунтованою та переконливою.
  — Заповіт — це лише підстава набуття права власності на квартиру у порядку спадкування і не більше, це не є право власнос­ті,— аналізує адвокат Андрій Ку­курудза.— Власність на цю квартиру виникає з моменту державної реєстрації свідоцтва про право власності на квартиру за заповітом, яке оформляє нотаріус та реєструє його у відповідному реєстрі прав на нерухоме майно.

  А ось права квартирантів, які, вочевидь, знали про спір за спадок, згідно із законодавством, порушені.

  — Є договір про оренду. При укладанні орендарі мали б поцікавитись, кому належить право власності на квартири. Та, припустімо, не поцікавились, — каже адвокат Василь Когут. — Вселились, уклали договір про охорону з управлінням поліції охорони — мали таке право на підставі договору оренди.

Тож тепер квартиранти мають право подавати заяву до суду.  Адже УПО не мало б допустити сторонніх людей у «їхнє» житло — пред’явлені роди­чами документи не є правом власності. Також логічними, як кажуть адвокати, є заяви квартирантів про проникнення в квартиру. Проте, розуміючи, що основа конфлікту лежить у спорі за спадок, і поліція, і УПО намагаються якнайменше встрягати у ці розбірки.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.