Що приховує монастир, яким володіє родина тернопільської чиновниці

Каплиці, церкви та монастирі реєструють у своїх е-деклараціях українські чиновники. Рейтинг 11 чиновників, які вирішили "Якщо молитися, то у власній церкві" нещодавно оприлюднили аналітики проекту “Декларації” (Bihus.Info). У компанї суддів та депутатів, які володіють власними церквами та каплицями опинилася і чиновниця з Тернополя.

Провідна спеціалістка Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Леся Домітрак – на третьому місці рейтингу. Як вказала вона у декларації, її чоловік володіє монастирем святого Йосипа площею 273,7 кв. м у селі Завалля Борщівського району. 

Інформацію про монастир святого Йосипа у селі Завалля Борщівського району ми найперше спробували пошукати у відкритих джерелах. Проте жодного фото та інформації не знайшли. Немає відомостей і про земельну ділянку під монастир на кадастровій карті України. Вперше від нас почули про такий монастир і священики та релігієзнавці, з якими ми спілкувалися під час підготовки матеріалу. 

У монастирі живе отець Давид

Як виявилося, у монастирі живе монах отець Давид Кулинець. Про це нам повідомили у сільраді Панівців Борщівського району, до якої належить і Завалля. Про тернопільську чиновницю і її неординарну декларацію у селі не чули. Лише підтвердили, що монастир є справді у власності пана Домітрака, який начебто є братом отця Давида.

- Колись там була ферма, потім швейний цех, квіти пластмасові робили. Потім колгоспи розформували, отець взяв це приміщення у власність, трохи відновив усередині. Він там собі службу божу кожен день править. Чи ще хтось туди приходить, не знаю, у селі є своя церква,  - розповідає сільський голова Іван Мукомела. - Я - новий голова, більше нічого не знаю, краще вам поспілкуватись із самим отцем.

Не може приватизувати землю

Ми зателефонували і до отця Давида Кулинця. Він розповів, що свого часу врятував приміщення монастиря і не розуміє, чому раптом до нього така увага.

- Є монастир в Умані, який зайняли бізнесові структури, ним поцікавтеся, чи про монастирі, які позаймали уряд і бізнесові структури. Я цей монастир маю у власності, бо люди хотіли його розібрати, так само як порозбирали колгоспні стайні і так далі. Я не дозволив цього зробити, - каже отець Давид.  

На питання, який стосунок до приміщення монастиря має Михайло Домітрак – чоловік чиновниці Лесі Домітрак, отець відповів, що це його знайомий і на нього просто оформлене це приміщення. Проте він до монастиря жодного стосунку не має.

- Я його попросив і на нього оформив, а тепер його дружина пішла працювати в управління Держгеокадастру, і колотять це все і мені нерви псують, - каже отець Давид. – Монастир був на мене оформлений, але я виїжджав закордон до Риму з єпископом і переоформив його. А тепер хочу на себе переписати і не можу, бо земля під монастирем не приватизована. Тих  50 соток не дають мені приватизувати, пхають палиці у колеса.

Цей монастир не є пам’яткою архітектури, його хотіли розібрати на будматеріали, зауважує отець Давид.  100 років тому це був господарський монастир, не місійний, бо то поля, ліс, край області.

Це була руїна, а не монастир

У Бучацькій єпархії УГКЦ, яка охоплює південну частину Тернопільської області, про монастир Святого Йосифа і про отця Василія (Давида) знають. А от про якийсь стосунок до монастиря родини чиновниці єпархії невідомо.

- У  40-х роках минулого століття комуністи позакривали всі монастирі України. Там часто були колгоспи, склади, цехи, - коментує прес-секретар Бучацької єпархії УГКЦ Антон Крушельницький. – У 1991 році очевидно юридично прийняли монастир монахи-василіяни, але вони там за незалежної України ніколи не жили. Потреби у цьому монастирі у них не було, тому монахи вирішили його продати чи віддати в оренду, точно мені невідомо. Отець Василій (Давид) вирішив взяти монастир під свою опіку. Він там живе, працює. Коли я там був близько 10 років тому – це була руїна, гори каміння, монастир був у дуже плачевному стані. Честь і хвала, що отець Василь Давид його зберіг.

Монастир розташований у мальовничому місці, навколо ліс. Але це глуш, місце неперспективне, щоб був монастир, - треба, щоб було населення. Отець зацікавився цим монастирем і хоче щось зробити добре, там жодного комерційного інтересу нема, зауважує прес-секретар єпархії.

- Знаю, що родина отця Давида вклала багато власних коштів на відновлення цього монастиря. Наскільки мені відомо, він хотів там зробити будинок для престарілих, геріатричний центр, але на це потрібні кошти, - каже Антон Крушельницький. - Приміщення було в запущеному стані, отець почав відновлювати, а яким чином потрапило у власність родини чиновника, невідомо.

До речі, щоб монастир був справді монастирем, потрібно щоб у ньому проживало хоча б декілька монахів, пояснив прес-секретар єпархії. Тому у цьому випадку швидше йдеться про приміщення монастиря. Сам же отець Давид підпорядковується єпископу Бучацької єпархії УГКЦ.

Без коментарів

Ми проаналізували дані про приміщення монастиря у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Там вказано, що загальна площа приміщення - 1221,5 кв.м, тоді як у декларації Леся Домітрак фіксує частину - 273 кв.м. Загальна вартість нерухомого майна (грн): 96890.

У відомостях про право власності Домітрака Михайла Івановича також вказано, що форма власності: приватна спільна часткова. Частка власності - 1/1, тобто власник один. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу та договір дарування. Як пояснюють юристи, якщо на майно однієї і тої самої людини вказані дві підстави для отримання права власності, то може бути таке, що людина отримувала її частками. Наприклад, одну в результаті купівлі-продажу, другу - в результаті дарування.

Навіщо родині Домітрак приміщення монастиря у селі Завалля, ми намагалися дізнатися у самої пані Лесі чи її чоловіка. Із проханням прокоментувати новину, яку поширили всеукраїнські медіа, ми звернулися до Лесі Домітрак у соцмережі «Фейсбук», проте відповіді не отримали. Не надали контактів своєї працівниці і в Головному управлінні Держгеокадастру у Тернопільській області. Лише повідомили, що жінка у декретній відпустці. Одним із аргументів, чому нам не можуть надати номер мобільного провідної спеціалістки було те, що пані Леся дуже засмучена останіми подіями, які виникли навколо неї і не хоче, щоб її турбували.

Виявляється, монастир, який розташований у лісі на краю області оповитий таємницями. Принаймі таке враження складається через закритість його власників, які чомусь не хочуть іти на контакти та відверто розповісти, для чого ж їм монастир. Якщо родина Домітрак захоче надати коментар, «RIA плюс» готова його опублікувати.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.