Біля «Чайки» загинуло понад 22 тисячі риби, але всі міські служби як води у рота набрали. Чому?

Біля «Чайки» загинуло понад 22 тисячі риби, але всі міські служби як води у рота набрали. Чому?
  • На початку липня біля острівця «Чайка» та вздовж набережної Тернопільського ставу після сильних злив виявили багато мертвої риби.
  • Екологічне лихо трапилось місяць тому, але досі жодна із держслужб, відповідальних за оказію, не відзвітувала перед громадськістю.
  • Що спричинило загибель риби? Чи є імовірність, що це станеться знову? Хто у цьому винен? І що буде зі Ставом, якщо ситуацію не виправити? «20 хвилин» розібрались.

Про факт масової загибелі риби у Ставі пресслужба Тернопільської міської ради повідомила ще 5 липня. Містянам у ті дні й самим було важко не помітити безліч мертвих рибин, яких «прибило» до берега. На сонці вони швидко гнили і жахливий запах розносився по набережній. Тоді над встановленням факторів, через які загинула риба, на місці працювали правоохоронні органи, Державна екоінспекція, Держпродспоживслужба та Тернопільдержрибоохорона.

Станом на 3 серпня, коли вийшов цей наш матеріал, ні одна з вищезазначених державних служб досі не відзвітувала перед тернополянами про перевірки, результати аналізів проб води, взятих того дня, та що було зроблено, аби риба в майбутньому більше не гинула. Тому ми звернулись до всіх цих структур з офіційними інформаційними запитами. Відповіді на них публікуємо.

Скільки риби загинуло?

Обсяги загиблих водних біоресурсів поблизу «Чайки» підрахували фахівці Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Тернопільській області ще 3 липня. Інформацію про кількість мертвої риби вони передали Держекоінспекції 21 липня, тобто майже через три тижні. Загалом тоді у Ставі загинуло 22 тисячі риби:

  • 22 екземпляри щуки;
  • 12 тисяч 500 екземплярів плітки;
  • 7 тисяч 500 екземплярів окуня;
  • 2 тисячі екземплярів плоскирки.

Відповідно до пункту 1.11 «Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів», затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та Міністерства охорони навколишнього природного середовища, визначення обсягів збитків та розміри стягнень за незаконне знищення цінних видів риб, здійснюють посадові особи органів рибоохорони.

Тому, аби дізнатись точну суму грошових збитків внаслідок масової загибелі риби поблизу «Чайки», ми надіслали інформаційний запит до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства на Тернопільщині. Наразі чекаємо на відповідь і оприлюднимо її при отриманні.  

Причини загибелі риби

3 липня Державні інспектори охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області зафіксували факт загибелі молодої риби у водоймі навколо островця «Чайка». Ще тоді  відділ інструментально-лабораторного контролю Державної екоінспекції відібрав проби води.

5 липня на сайті Тернопільської міської ради написали, що смерть риби у Ставі спричинила нестача кисню у водоймі, адже температура зовнішнього повітря тривалий час була високою. Такий висновок зробили, опираючись на слова Миколи Ткача, директора КП «Об’єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя». Але чи підтвердили це результати лабораторних аналізів?

Надсилаючи запит до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, наша журналістка запитала, за якими показниками досліджували проби води, чи був у межах норми розчинений у воді кисень та у чому, на думку фахівців, криється причина загибелі риби на Тернопільському ставі. Отже, за результатами вимірювань було встановлено, що якість води у водоймі відповідає фоновим показникам. У ставі НЕ зафіксували перевищення:

  1. гранично-допустимих концентрацій (це максимальна концентрація, при якій речовина не чинить прямого чи непрямого впливу на стан здоров’я населення і не погіршує гігієнічних умов водокористування);
  2. вмісту органічних речовин: біохімічного споживання кисню (БСК5 – це кисень в міліграмах, потрібний для окиснення органічних речовин, що містяться в 1 л води, аеробними бактеріями впродовж 5 діб без повітря і світла); нітритів та нітратів; амоній-іону (аміак у воді наявний у незначних концентраціях, як обов’язковий компонент);
  3. вмісту специфічних речовин (нафтопродуктів та АПАР – аніонних поверхнево-активних речовин, що є найбільш агресивними та можуть довгочасно зберігатись у водоймі і знижувати поверхневий натяг рідини).

Начальник Державної екоінспекції в нашій області Григорій Зуб запевнив, що їхні дослідження не вказали на перевищення кількості забруднюючих речовин, які могли би бути ключовою причиною загибелі риби. Натомість є проблема з киснем. Вміст розчиненого кисню у воді склав 1 міліграм на куб.дм. при нормі у 4 міліграми. Випливає, що кисню у Ставі було аж у чотири рази менше!

– Враховуючи погодні умови, а саме: надмірне підвищення температури повітря, слабкий вітер та спровоковане даними умовами цвітіння водних рослин, виникла задухова ситуація. Доводимо до відома, що штучно створена водойма (біля острівця «Чайка» – прим.) має з’єднання із Тернопільським ставом, та дозволяє вільний захід водних біоресурсів до неї. Як визначилось, під впливом погодних умов водойма неспроможна без додаткової допомоги забезпечити належний рівень розчиненого у воді кисню. Таким чином загибель водних біоресурсів сталась наслідком непрямого впливу антропогенних факторів, – пояснили у листі від Держекоінспекції.

Попри те, що забруднюючих речовин у воді не виявили, у цьому коментарі дві різні думки щодо причин смерті риби. Що мають на увазі під «антропогенними факторами»? Чого тоді загинула риба: від катастрофічної нестачі кисню чи від шкідливої діяльності людей? Незрозуміло.

Можливо, на якісь інші причини масового мору риби в липні нам вказали від пресслужби Тернопільської міської ради. Цитуємо текст відповіді на запит: «Тернопільське водосховище є екологічним ядром, що належить до особливої категорії внутрішніх водойм із специфічними особливостями водообміну, проточності, сезонних змін гідрологічних, гідрохімічних та гідробіологічних характеристик. Якість водного середовища у ньому формується під впливом трьох факторів: природних і господарських умов формування стоку на водозаборі, кількості і якості стічних вод та інших джерел забруднення водойми, а також процесів, що протікають у самому водосховищі, які значною мірою визначаються його гідрологічними особливостями, зокрема, інтенсивністю водообміну, температурою води та вмістом у ній кисню».

Так став зацвів у 2020 році. Фото взяте з сайту "Терміново"

Від міської ради додали, що вплив вищезазначених факторів викликав «цвітіння» води – природний процес, зумовлений надлишком органічних речовин, що потрапляють до водойм внаслідок діяльності людини.

Читайте також: Знову зацвів! На Тернопільському ставі змінився колір води та з’явився неприємний запах

– Погодні умови – надмірне підвищення температури повітря, слабкий рух повітряних мас та спровоковане такими умовами цвітіння води зумовили виникнення задухового стану (понаднормове зниження вмісту кисню), що призвело до загибелі риби (яку оперативно було зібрано КП «Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя» та здійснено її захоронення), – так нам у листі написала Людмила Гринчишина, головний спеціаліст відділу благоустрою та екології Тернопільської міської ради.

Підсумуємо: причини загибелі риби на початку липня збігаються у відповідях від обох державних служб. Всьому виною спекотна погода, нестача кисню, а згодом – потужні зливи. Але в корені зла є й діяльність людини, котра шкодить Тернопільському ставу як штучній екосистемі. Виникає запитання: яка саме діяльність? Її слід усунути й вдатись до радикальних екологічних заходів.

Смерть риби – це тенденція чи ні?

У Законі України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» вказано: «Вода відкритих водойм, що використовується для господарсько-питного водопостачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку, з лікувальною метою, а також вода водойм у межах населених пунктів повинна відповідати санітарним нормам».

Аби визначити, чи безпечна вода у Тернопільському ставі, наша журналістка звернулась до Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного Управління Держпродспоживслужби. Ми попросили надати результати щорічних досліджень проб води зі Ставу за останні 10 років. Нам відповіли, що регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби в Тернопільській області була акредитована у 2018 році.

Тому змогли надати висновки щодо аналізів води тільки за останні п’ять років, тобто за період 2018-2022 років. Результати лабораторних досліджень нижче:

Як бачимо, район Ставу навколо острова «Чайка» до липня 2022 року востаннє перевіряли ще у 2020-му. Тоді у двох взірцях води виявили перевищення вмісту лактозопозитивної кишкової палички. Цікаво, що причиною її розмноження є спека: чим вища температура повітря, тим швидше вона розмножується. Рівень розчиненого кисню у Ставі в 2020-2021 ніхто явно не перевіряв. Проби води взяли вже після того, як нещодавно загинули понад двадцять тисяч рибин. І дійсно, аналізи взірців показали, що у водоймі занижений вміст кисню (нагадаємо, у 4 рази!) та перевищений рівень водневого показника pH.

– Кілька років тому Василь Грубінко, завкафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ ім. В. Гнатюка, на замовлення міської ради розробив проєкт реанімації Тернопільського ставу. У ньому були етапи робіт, аби став не «хворів», вода не цвіла, а риба не гинула, адже це щороку повторюється! На засіданні комісії міськради ми з Василем Васильовичем винесли на розгляд запитання, з чого ж почати. Справа в тому, що ніхто не знає, які несанкціоновані стоки потрапляють у став. Це нечистоти з каналізаційних мереж приватних будинків, підприємств, які довкола, тощо. Реанімація ставу в Тернополі потребує великих коштів, але витрати не матимуть сенсу, допоки ми не дізнаємось, хто спускає каналізаційні стоки і що саме спускається, – розповів журналістці «20 хвилин» місцевий активіст-еколог Олександр Філь.

За його словами, тоді ніби розпочали виявляти підприємців та фізосіб, які шкодять водоймі. Олександр Філь пропонував оприлюднити дані про всіх зловмисників на загал, бо стан «блакитної перлини» цікавить громадськість. Згодом виявляти несанкціоновані стоки взагалі припинили…

– Цю роботу закинули! Цьогоріч риба загинула через спеку. Їй не вистачило кисню не лише через температуру, а й через каналізаційні стоки. Ніхто не знає, які вони і скільки їх. Вода у Ставі забруднена! – коментує пан Олександр.

Що обіцяють зробити, аби усунути проблему?

У своїх запитах ми також поцікавились у прес-служби Тернопільської міської ради, в Держпродспоживслужби та Державної екоінспекції, що робитимуть для того, аби у подальшому риба в Ставі не гинула.

Найперше, міське управління Головного управління Держпродспоживслужби написали, що регулярно інформуватимуть міську раду про виявлені відхилення показників якості і безпечності води у Тернопільському ставі.

– Для уникнення в подальшому задухових явищ, до Тернопільської міської ради направлено лист від 05.07.2022 року, аби посилити аерацію зазначеної водойми шляхом збільшення часу роботи аераційних фонтанів, а також прибирання з неї надмірної маси водоростей та сапропелі, – коментує начальник Держекоінспекції у нашій області Григорій Зуб.

Також для встановлення осіб, причетних до загибелі водних біоресурсів у водоймі навколо «Чайки», до Державної екоінспекції викликали відповідальних осіб КП «Об’єднання парків культури і відпочинку», на балансі якого перебуває водойма, та КП «Тернопільводоканал», на балансі якого є аераційний фонтан. Після отримання відповідних пояснень мають зробити висновки.

Так став зацвів у 2020 році. Фото взяте з сайту "Терміново"

Натомість від міської ради написали, що розроблена спеціальна програма охорони навколишнього природного середовища Тернопільської міської територіальної громади на 2020-2023 роки. Її мета – зберегти і покращити екологічний стан Тернопільського ставу. Боротися із «цвітінням» води планують шляхом екобіотехнологічного очищення пастою одноклітинних водоростей (хлорели і сценедесмуса). Це вже реалізовували у 2021 році.

– Тоді суттєво покращився стан води у водоймі – було зафіксовано зменшення неприємного запаху навіть у найспекотніші дні та підвищення її прозорості. Для закріплення минулорічного результату та належного очищення ставу у 2022 році здійснено повторне внесення пасти цих водоростей поблизу причалу, «Циганки», комплексу «RIVERSIDE» та на території парку ім. Т. Шевченка (озеро навколо острівця «Чайка»), – повідомили нам від міської ради.

Крім того, представники міської ради спільно із КП «Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя» та науковцями розробили покрокову схему дій, спрямовану на покращення стану Ставу та створення сталих умов функціонування його екосистеми. Окремі із запропонованих кроків (зокрема зариблення, вапнування та внесення хлорели) матимуть систематичний характер і здійснюватимуться щорічно. Принаймні, так обіцяють…

А що Ви про це все думаєте? Напишіть у коментарях.

Коментарі (5)
  • Misha Mishanja

    Ще дві три багато поверхівки з кутковекького ліссу і все буде ок... роки такої проблеми небуло..
  • Читач63

    Хочете знати правду про причину масової загибелі риби 3-4 липня 2022 р в водній системі "Чайка" і прилеглій частині ставу? Це не спека, бо якраз в ці дні було похолодання після грози 2 липня. Це не особливі "задушливі" стани атмосфери, а МАСОВИЙ ЗЛИВ КАНАЛІЗАЦІЙНИХ вод, які змішалися з дощовими водами після грози в ніч на 2 липня. Вранці 2 липня, коли я прийшов в парк Шевченка і побачив як по ньому пливе дощова вода з каналізації, в ньому стояв страшенний сморід каналізації, вода лилася усюди, в т.ч. через каналізаційні люки. Ось відео (одне із кількох), зверніть увагу на те, як вода лл'ться через каналізаційний люк. Шкода, що камера не може передати страшенного смороду каналізаційних стоків, які розливалися по парку і йшли в озеро. https://youtu.be/PznhQwhw2Zg

  • Читач03

    Саме легше все списати на брак кисню. А несанкціоновані стоки як йшли, так і далі йдуть. Ще більше хай надал всього будує біля озера, то скоро з такими темпами і озеро забудує
  • Petro Skarzhynskyi

    Та ж сказали - мало кисню у воді. Тре ще пару аераційних фонтанів і десятиповерхівку

21:03 Зняли вивіски та таблички: у Тернополі зачинився легендарний магазин photo_camera 20:16 Бородянка майже через півроку після початку війни: про що пише світова преса 19:03 Готуй обігрівач з літа: скільки коштують у Тернополі та чи є ажіотаж у магазинах photo_camera 18:20 Аліна Дадерко з Хоросткова виборола «золото» на Чемпіонаті Європи з важкої атлетики Від читача 11:45 ОНЛАЙН чи ОФЛАЙН: яку форму організації навчання обирають батьки та вчителі шкіл 17:51 Поблизу Чорткова перекинувся бензовоз. Рух транспорту на дорозі перекрили 17:30 Не міг дочекатись відпустки, аби обійняти рідних. Прощаються з Володимиром Блажківим 17:01 У Тернополі будуть проводити безкоштовні екскурсії «Велич Тернопільської Катедри» (Графік) 16:17 90-річна жінка віддала шахраю 5 тисяч доларів, щоб врятувати доньку 15:43 В Україні продовжили воєнний стан до 21 листопада 14:57 У Тернополі депутати продовжують перевіряти укриття в житлових будинках 14:08 Рівень радіації на Тернопільщині станом на 15 серпня 14:00 ДТП у Монастириськах: мотоцикліст врізався у автомобіль. Водій двоколісного у лікарні 13:28 На Київській затримали нетверезого чоловіка з гранатою у кишені 13:00 Зеленський звільнив голову управління СБУ в Тернопільській області 12:37 Стоматологія на колесах уже лікує бійців на передовій 12:00 На Кременеччині п'яний водій на «Ауді» врізався в «Ланос». Є постраждалі 11:30 Загинув у липні, а лише в серпні повернувся додому. Попрощались з Володимиром Головком 10:42 У Тернополі відбудеться забіг навколо ставу «Тернопільська Озеряна - 2022» на підтримку ЗСУ 10:06 Йога, танці, теніс: у Тернополі організовують заходи для людей «золотого віку» (РОЗКЛАД)
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up