Більшість музикантів «Оркестру волі» написали заяву на звільнення після того, як, кажуть вони, директор вдарив одного з них кріслом по голові. У міськраді запевняють, що причини для заміни керівника немає. А в поліції проводять розслідування.
Прецедентний випадок для Тернополя. Одночасно з муніципального «Оркестру волі» звільнилися майже всі працівники. Кажуть – усе через директора, який нібито часто приходить на роботу напідпитку. Останньою краплею для музикантів став випадок, коли керівник вдарив кріслом музиканта просто під час репетиції.
Тернопільський музикант Мирон Стасишин отримав контузію ока та гематому верхньої повіки. Під час репетиції директор жбурнув у нього кріслом, бо він насмілився натякнути диригенту про пиятики, кажуть у колективі.
Колеги пана Стасишина розповідають, що давно терпіли випади керівника. Але всьому є межа. Колектив не довіряє керівникові та не поважає його. Адже, як розповідають самі музиканти, він не розвиває оркестр, а сприяє його занепаду.
- Ми навіть не знаємо, скільки нас точно у колективі. Директор казав, що 33. Ми і відштовхувалися від тої цифри. 17 червня на зборах ми висловили недовіру директору, за яку проголосували 20 чоловік. 2 не голосували, 5 лишилися за керівником, ще 2 були відсутні. То вже була перша ластівка, що щось із цифрою не те. Як згодом виявилося, на папері нас ще більше… За 19 років, що Володимир Грицай керує оркестром, ми не почули від нього жодної фінансово звітності. У нас є незаплановані ігри на різних підприємствах. Скільки коштів надходить на спецрахунки колективу (який веде міське управління культури) – невідомо. Ми взнали, що директор бере гроші собі в кишеню. Тобто зробив собі приватний оркестр – добре влаштувався, - говорить диригент Мирослав Кушнірик.
Фінансові питання плюс присвоєння розрядів для музикантів – ось ці два ключові питання і розглядали на зборах колективу 18 червня.
- Наші музиканти мають найнижчі розряди – 9,10, хоча оркестр працює уже 30 років. А працівники мають за плечима професійну освіту вищого рівня та досвід роботи в інших колективах. Уявіть, за багато років люди мають на руки зарплату – 3100 грн. 12 чоловік протягом останнього року звільнилися з роботи, бо вижити за такі гроші молодим спеціалістам просто неможливо. Це ще пенсіонери чи сумісники можуть якось триматися, - зауважує пан Кушнірик.
Щоб не бути багатослівними, тернопільські музиканти звернулися до Хмельницького муніципального оркестру.
- Ми отримали від них документи. Зарплата їхнього працівника – 5500-6500 грн, - додає художній керівник колективу Михайло Віятик. – Ми ще восени дали ці документи, просили звернутися до міської влади. Але він усе тягнув. Аж у березні почав щось говорити, коли вже бюджет на рік прийняли. Крім того, останнім часом моральна поведінка директора, м’яко кажучи, неадекватна. Він постійно нас обзиває: «ви нелюди», «ви скоти», «ви бидло», «я вас всіх порозганяю». Неодноразово приходив на роботу напідпитку.
Отже, 20 чоловік, за словами співрозмовників, висловили недовіру директору Грицаю. На комісії, що створили у міськраді, працівникам сказали, що цієї кількості недостатньо, аби звільнити керівника. Адже по списку в колективі десь «намалювали» аж 40 працівників, розповідають музиканти.
- Де ті «мертві душі», яких ми не бачили? Хто за них отримує гроші? Корупція на вищому рівні. І у міській раді це все знають! – нарікають музиканти.
А те, що трапилось 4 липня, узагалі – нонсенс.
- Ми прийшли на репетицію. Він прийшов повз нас хитаючись, зайшов у приміщення для занять, став біля дверей, і коли ми почали заходити у репетиційний клас, сказав нам, що ми спізнилися. Наказав писати пояснюючі записки. Від нього несло спиртним. Коли ми зробили директору зауваження, що він прийшов на роботу на підпитку, той зі злості вхопив стільця і вдарив ним Мирона. Колеги закричали, щоб Мирон повернувся. Це його і врятувало, бо він встиг руками прикрити обличчя. Хоча гематоми і травму ока чоловік таки отримав, - говорить Олексій Міхненко.
За словами музикантів, вони викликали поліцію, але від освідчення директор Володимир Грицай відмовився. Заплатив символічний штраф 51 грн.
- Далі була помста. Керівник звільнив з роботи Мирона Стасишина, якого він вдарив та ще одного колегу, який за нього заступився, - Олексія Міхненка. Ми 19 років терпіли, але після такого вже не змогли. Ми всі написали заяви на звільнення. Це знак протесту проти неправомірних дій директора. Ми скерували листи у міське управління культури та на ім’я міського голови, аби розібралися в ситуації та прийняли рішення щодо звільнення пана Грицая.
Досі, кажуть співрозмовники, питання не вирішене. Міська рада дала два місяці на примирення. Натомість директор, за розповіддю його екс-працівників, каже, що набере нових працівників.
- У Тернополі немає стільки музикантів, які вже прийдуть і будуть злагоджено грати в оркестрі. Та ще й за такі гроші! Тобто фактично місто залишається без муніципального оркестру, що кілька десятиліть був візиткою Файного, - наголошують вони.
Керівник за звільненими сумував недовго. Каже, що працівники спровокували його на конфлікт.
- Пан Стасишин, зокрема, почав втикатися не у його сферу діяльності та повноважень. Є чітка інструкція, що входить у обов’язки музикантів. Статутом також затверджені мої повноваження: звільняю з роботи та приймаю на роботу, відкриваю рахунки у банках, - розповідає директор «Оркестру волі» Володимир Грицай. Перипетії у колективі почалися ще з осені минулого року. Чомусь їх почали цікавити фінансові питання, відкриті рахунки.
На питання, скільки точно працівників у оркестрі, очільник точної відповіді не дав.
- Станом на 18 червня було приблизно 30 з копійками. 18 чоловік працювали за основним місцем роботи, я - 19. Інші – сумісники, по короткостроковим угодам. Є велика плинність кадрів саме через низькі посадові оклади. На руки музиканти отримують 3600 грн. Працівники закидали мені, чому я не міняю розряди. Я звернувся до управління внутрішнього аудиту. Але там відповіли, що в процесі атестації, що мала би бути у кінці 2020 року, буде така можливість. А до цього, на жаль, я безсилий, - говорить пан Володимир. – Що стосується коштів на спецрахунках, то їх обліком займається міська рада. Я кладу гроші на рахунок, працівників це не задовольняє. Вони хотіли, щоб ці кошти перетворювалися у «чорний нал», я і ділився з ними.
Після висловленої недовіри колектив ще якось існував. А 4 липня конфлікт загострився.
- Мала бути репетиція, на яку частина колективу не йшла. Я розповів про ситуацію начальнику управління культури Олександру Смику. Він сказав взяти пояснення, чому працівники спізнюються на роботу. Коли я попросив їх це зробити, розпочався словесний конфлікт. Вони: «Яке пояснення? Ви п’яні!» Хоча я ніколи не приходив на роботу у нетверезому стані. Вони мене посилали в дорогу далеку. Я викликав поліцію. Почалися прокльони. Стасишин став напроти і принижував мене. Я не витримав, схопився за стілець. У той час пан Стасишин розвернувся. Ознак того, що я його вдарив, не було. Крім того, він сам при поліції нічого не говорив. Людина не зверталася у лікувальні заклади. Я їхати на освідчення відмовився, але пропонував зробити його на місці…
Двоє дівчат, яких ми застали на репетиції оркестру (більше нікого не було), вочевидь, підтримують директора. Кажуть, що колеги його спровокували.
- Директор робить зауваження, а ті не слухають. На його місці я би так само вчинила. Треба слухати, бо це директор, а не треба на «ти» говорити. Усі хамлять. Він просто зробив їм зауваження про звільнення. Стасишин сам себе вдарив, бо нарвався, - кажуть Наталія та Олена Черняк.
Про настрої в колективі та можливі варіанти вирішення проблеми ми запитали і голову профкому Сергія Калайду. Той каже, що ситуація неоднозначна.
- Я не поділяю думки директора щодо деяких методів управління. Адже ситуація, що трапилась, - це наслідок накопичення багаторічних проблем. Керівник звітує вищому керівництву, але чому працівники не можуть отримати відповіді на свої питання? На якісь звернення він реагує, на інші – ні, - каже пан Калайда. – Але, з іншого боку, працівники пробували чинити тиск на директора шляхом звільнення. Після конфлікту були спроби примирити сторони. Директор навіть був готовий вибачитися перед кожним музикантом. Але на призначену зустріч вони не прийшли. «Оркестр волі» мав виступати у Зарваниці, але колектив відмовився туди їхати. Це знак протесту, але оркестр – це ще й обличчя нашого міста. Не варто про це забувати.
Порахувати працівників голова профкому теж не зміг. Плюс-мінус, каже.
За словами ж директор Володимира Грицая, наразі звільнилися лише дев’ятеро чоловік. Лишилося ще 7 постійних. Мінімальний склад оркестру – 12 чоловік. Триває набір.
Про конфлікт у оркестрі добре знають не лише в міськраді, а й ОДА, та навіть у Києві. Адже музиканти, які висловили недовіру керівникові, написали запити в різні управління.
Заступник міського голови Леонід Бицюра розповідає, що працівники поспішили зі звільненням.
- Виник конфлікт, колективу дали два місяці на примирення, - говорить пан Бицюра. Музиканти були у мене на прийомі. Я запитав їх, чи готові вони написати заяву про прийом на роботу. Вони сказали: «Так». Але вже новому директору. Наразі підстав для звільнення попереднього керівника немає, - говорить заступник міського голови.
Також за фактом звернення працівників у міській раді створили спеціальну комісію, що мала перевірити недоліки в організації відкритості та прозорості надання інформації колективу, а також щодо порушень вимог трудового законодавства (невиплата добових). За виявлені порушення директору оголосили догану та запропонували в двомісячний термін налагодити стосунки у колективі. У разі, якщо вони не дійдуть згоди, - «прийняти рішення щодо розпуску та оновлення артистичного складу, - йдеться у відповіді.
На питання: якщо більшість колективу не довіряє керівникові, чи не легше його замінити, аби зберегти «Оркестр волі», який злагоджено грав кілька десятків років? Керівник управління культури Олександр Смик запевняє, що місто без оркестру не залишиться.
- Працівники самі звільнилися. Тепер, судячи по публікаціям у соцмережах, хочуть створити власний музичний колектив. І я їх розумію. Наразі триває процес підбору нового артистичного складу. Зрештою, попередньому керівникові до завершення контракту залишилося бути на посаді чотири місяці. Після того будь-хто з оркестрантів на конкурсних засадах міг би претендувати на це місце, - каже він.
Чому міська рада так тримається за старого керівника? Може, справді питання – у спецрахунках та кількості працівників, які так і не змогли порахувати? День Незалежності, День Державного Прапора, День міста. Тернопіль – без муніципального оркестру. Що буде далі – побачимо.
За випадком який трапився, поліція відкрила кримінальне провадження. У відповіді колективу від керівника міського управління поліції Сергія Гаврилюка йдеться, що «працівниками поліції був виявлений пан Грицай, який перебував на роботі у п’яному вигляді. Від огляду на стан алкогольного сп’яніння відмовився. На пана Грицая склали протокол за ч. 1 ст. 179 КУпАП."
5 липня до управління поліції надійшла заява від Стасишина М.Б про те, що під час конфлікту Грицай В.Б. наніс йому удар кріслом по голові, чим спричинив тілесні ушкодження». Відомості внесли в ЄРДР.
У прес-службі ГУНП в області розповідають, що директор оркестру не приходить до слідчого нібито через лікарняну відпустку. Хоча, як переконалася журналістка «20 хвилин», у п’ятницю, 23 серпня, його можна було легко знайти на робочому місці у ПК «Березіль».
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 23 квітня 2025
Читати номер